1.2. Класифікація комп’ютерів
Комп'ютерний світ в теперішньому вигляді представлений у вигляді піраміди (рис. 1.1).
Рис. 1.1.
Де:
I - Супер комп’ютери (швидкодія: 1-10 млрд. операцій / сек з числами з плаваючою комою);
II – Мейнфрейми (МФ) (діляться на 3 категорії машин: великого, середнього і малого ряду);
III - Мікропроцесорні системи (мікро комп’ютери), діляться на сервери, робочі станції і ПК.
Узагальнена структурна схема комп’ютера класичної (фон-неймановской) архітектури.
Схема комп'ютера класичної архітектури приведена на рис. 1.2.
Рис. 1.2.
Ядро комп’ютера: центральний процесор (ЦП) і оперативна пам'ять (ОП).
Склад ЦП: швидкодіюча регістрова пам'ять (РП), пристрій управління (ПУ), арифметико-логічний пристрій (АЛП).
Периферійні пристрої: пристрій введення інформації (ПВ), пристрій виведення інформації (ПВВ), пристрій оперативної взаємодії (ПОВ), або оборотні пристрої введення / виведення.
Селекторні канали (СК) обслуговують пристрої зовнішньої пам'яті через спеціальний контролер (КВП); обслуговування виконується в монопольному режимі. Мультиплексорний канал (МК) обслуговує одночасно кілька зовнішніх пристроїв, причому під одночасним обслуговуванням мається на увазі виділення для кожного з цих пристроїв, що входять до групи, короткочасних циклічно повторюваних сеансів зв'язку. Периферійні пристрої підключаються до ОП тільки через канали. Це необхідно, тому що: пристроїв багато; вони вимагають обслуговування в різні моменти часу; формати даних ядра і периферії не збігаються (в ядрі - це машинне слово, а в периферійному пристрої - байт).
АЛП. Використовується для виконання певного набору операцій в процесорі. Складається з ряду вхідних регістрів, регістра результату (який називається акумулятором) і комбінаційного суматора. У вхідних регістрах зберігаються числа - операнди, що приймають участь в поточній операції.
ПУ. Призначено для вироблення сукупності керуючих сигналів, які визначаються виконуваною операцією. Ці сигнали передаються в усі інші пристрої комп'ютера, забезпечуючи їх узгоджену синхронну роботу. До складу пристрою управління включаються: регістр команд, який зберігає код поточної команди або інструкцію протягом усього часу її реалізації; лічильник команд (програмний лічильник), який зберігає номер поточної команди (адресу команди). Команди, як і операнди, зберігаються в пам'яті.
Існує два типи комп’ютерів:
1) з примусовим порядком виконання команд, коли в тілі команди є спеціальне поле адреси наступної команди;
2) з природним порядком проходження команд, коли адреса мається на увазі. Як правило, адреса наступної команди на 1 більше адреси попередньої команди (тобто міститься в сусідній комірці пам'яті). В будь-якій команді є поле коду операції і кілька адресних полів (рис. 1.3).
Рис. 1.3.
А1 - 1 й операнд, А2 - 2 й операнд, А3 - результат.
Існує 2 принципи управління в комп’ютері:
1) принцип жорсткої логіки,
2) принцип гнучкої логіки.
У 1-му випадку сигнали зчитуються зі спеціальних схем. У 2-му випадку прочитуються зі спеціального пристрою, що запам'ятовує. Кожен такий керуючий сигнал виконує якусь елементарну дію, тому такий керуючий сигнал і був названий мікрооперацією (МО). Час реалізації команди в ЕОМ розбивається на ряд машинних тактів і циклів. В 1-му такті з оперативної пам'яті за адресою команди знаходиться сама команда і передається в регістр команд ПУ. У другому такті знаходиться адреса 1-го операнда і відправляється в один з регістрів. У 3-му такті знаходиться 2-й операнд. В 4-му такті за допомогою дешифратора коду операцій ПУ ми визначаємо, яку потрібно команду виконати, і в АЛП виконуємо цю команду. У 5-му такті ми результат передаємо на запам'ятовування. Протягом одного машинного такту може виконуватися одна або кілька мікрооперацій. Сукупність мікроперацій(МО), які виконуються протягом цього тимчасового інтервалу, називаються мікрокомандами (МК). А сукупність мікрокоманд, які виконуються протягом усього часу реалізації команди, називаються мікропрограмами (МП) (рис. 1.4.).
Рис. 1.4.
У ПУ з жорсткою логікою мікропрограми реалізують спеціальні мікропрограмні автомати управління.
У ПУ з гнучкою логікою коди мікрокоманд зчитують зі спеціальної пам'яті.
Регістрова пам'ять, як правило, називається регістрами загального призначення процесора.
Класична, або фон-нейманівська, структура має такі особливості:
Наявність єдиної операційної пам’яті;
Використання централізованого послідовного управління;
Використання лінійної адреси фіксованої довжини;
Наявність єдиної магістралі обміну між ОП і ЦП, за якою в процесор надходять як команди, так і дані. Це є недоліком, який істотно знижує продуктивність.
У деяких ЕОМ замість фон-нейманівської архітектури використовується Гарвардська архітектура, яка передбачає наявність 2-х незалежних магістралей обміну, за однією з яких передаються команди, за іншою - дані. В цій архітектурі частіше всього застосовуеться окрема пам'ять данних та пам’ять команд та наявність 2-х незалежних магістралей обміну.
- Комп’ютерна схемотехніка. Архітектура комп’ютерів 2 зміст
- 2.1. Класифікація, призначення та основні характеристики пам'яті
- 2.2. Оперативна пам’ять (оп)
- 2.2.2. Статична пам'ять на біполярних транзисторах
- 2.3. Постійна пам'ять (пп)
- 2.9. Зовнішня оптична пам'ять
- 1. Представлення та обробка інформації
- Класифікація засобів обчислювальної техніки
- 1.2. Класифікація комп’ютерів
- 1.3. Структурна схема компю’терів, що використовують спільну шину
- 1.4. Системи числення
- 1.4.1. Базові параметри та класифікація систем числення
- 1.4.2.Загальні принципи побудови систем з послідовним обчисленням символів
- 1.4.3. Загальні принципи побудови систем числення з паралельним обчисленням символів
- 1.5. Кодування знакозмінної інформації. Коротка характеристика груп кодів, родинних прямому, зворотному, додатковому. Особливості застосування в комп'ютерах
- 1.6. Формати даних і команд сучасних комп’ютерів
- 1.7. Процесори
- 1.7.1. Склад і призначення пристроїв
- 1.7.2. Блок додавання чисел у формі з фіксованою крапкою
- 1.7.3. Особливості виконання складання чисел у формі з плаваючою крапкою
- 1.7.4. Реалізація процесора двійкового множення. Загальні положення
- 1.7.5. Реалізація множення в прямому коді
- I варіант.
- II варіант.
- III варіант.
- IV варіант
- 1.7.6. Реалізація в процесорі операції множення в додатковому коді
- 1.7.7. Реалізація методів прискореного множення в процесорах
- 1.7.8. Схемні методи прискореного множення
- 1.7.9. Особливості виконання множення чисел з плаваючою крапкою
- 1.8. Реалізація двійкового ділення в процесорі
- 1.8.1. Реалізація ділення чисел з фіксованою крапкою в прямому коді
- 1.8.2. Особливості ділення чисел у формі з плаваючою крапкою
- 1.9. Добування квадратного кореня
- Частина 2. Пам'ять комп'ютерів
- 2.1. Класифікація, призначення та основні характеристики пам'яті
- 2.2 Оперативна пам’ять (оп)
- 2.2.1 Внутрішня організація оп
- 2.2.2.Статична пам'ять на біполярних транзисторах
- 2.2.3. Статична пам'ять на езл-інтегральних схемах (іс)
- 2.2.4. Статична пам'ять на уніполярних транзисторах (на мон іс)
- 2.2.5. Динамічна пам’ять (дп) на моп транзисторах
- 2.2.6. Побудова пам’яті необхідної розмірності
- 2.3. Постійна пам'ять (пп)
- 2.3.1. Типи пп
- 2.3.2. Масочні пп (мпп)
- 2.3.3. Однократнопрограмована пам'ять
- 2.3.4. Репрограмована пам'ять
- 2.3.5. Flash-пам'ять
- 2.4. Зп с послідовним доступом(зппд)
- 2.4.1. Зппд на регістрах зсуву
- 2.4.2. Елемент зп з послідовним доступом на мон-транзисторах
- 2.4.3. Буферний зп типу "черга" (бп)
- 2.4.4. Пам'ять типу "список"/"стек"
- 2.5. Асоціативна пам'ять
- 2.6. Зовнішня пам'ять (зп)
- 2.6.1. Типи зп
- 2.6.2. Зовнішня магнітна пам'ять (змп)
- 2.6.3. Способи цифрового магнітного запису
- 2.7. Зовнішня пам'ять з прямим доступом(зпПрД)
- 2.7.1. Накопичувачі на гнучких магнітних дисках(нгмд)
- 2.7.2. Накопичувачі на жорстких магнітних дисках(нжмд)
- 2.7.3. Raid – дискові масиви
- 2.8. Зовнішні зп з послідовним доступом. Накопичувачі на магнітних стрічках(нмс). Стримери
- 2.9. Зовнішня оптична пам'ять
- 2.9.1. Оптичні диски типу cd
- 2.9.2. Оптичні диски типу dvd
- 2.10. Контроль роботи пристроїв пам’яті
- 3.1. Пристрій управління
- 3.1.1 Склад пристрою управління
- 3.1.2. Пу з жорсткою логікою
- 3.1.3. Мікропрограмний пристрій управління (пристрій управління з гнучкою логікою)
- 3.1.4. Мікропрограмний пристрій управління зі змінною тривалістю реалізації мікрокоманд.
- 3.2. Системи переривань
- 3.2.1. Типи і основні характеристики системи переривань
- 3.3. Система управління вводом/виводом
- 3.4. Організація мультипрограмного режиму роботи в сучасних комп’ютерах
- 3.4.1. Форми обслуговування користувачів і види мультипрограмування (мпр)
- 3.4.2. Динамічний розподіл пам'яті
- 3.4.3. Система захисту пам’яті (сзп)
- 0 1 2 3 4 5 6 7
- 3.5. Системи автоматичного контролю
- 3.5.1. Види помилок і способи контролю
- 3.5.2. Контроль передачі кодів
- 3.5.3. Контроль роботи комбінаційних схем
- 3.5.4. Контроль виконання операцій в процесорах
- 3.5.5. Контроль роботи процесорів по модулю 3