2.7.3. Raid – дискові масиви

RAID – надлишковий массив недорогих дисків – набір дискових пристроїв, зв'язаних між собою та, які функціонують як одне ціле. RAID-накопичувачі використовуються для зберігання інформації дуже великої місткості.

RAID0 (нульового рівня) – розподіл блоків по дискам. При цьому данні одного великого масиву розщеплюються на блоки, які розташовуються по різним дискам. При зчитуванні інформації можна організувати одночасне знаяття з декількох дисків, що дозволяє досягти пропускної здатності системи дисків, яка приблизно дорівнює сумі пропускних здатностей дисків даного масиву. Тобто нульовий рівень може забезпечити прискорення вводу/виводу, але не захист данних при відмові якогось диску.

RAID1 – дзеркальне відображення дисків. Така організація дозволяє об'єднати накопичувачі масиву попарно. При цьому кожна пара сприймається комп'ютером як один диск. При пошкодженні одного диску його підміняє подвійний.

RAID2 – побітне розщеплення з корекцією помилок. Перший диск зберігає перший біт масиву данних, другий – другий біт, … Якщо зберігаються данні, які мають байтову структуру, необхідні 11 дисків (8 – для данних, 3 – для контролю коду Хеммінга).

RAID3 – паралельний доступ з контролем бітів по парності. При цьому інформація ділиться по секторам, і додатковий контрольний диск містить контрольну суму всіх перших, других і т.д. секторів.

RAID4 – розподіл по блокам + контрольна сума

RAID5 – розподіл по блокам з розподілом контрольної суми по дискам

Найчастіше використовуються RAID0, 1, 5; RAID1,5 – для багатокористувацьких систем; RAID5 допускають гарачу систему дисків.