logo
AK

2.6.2. Зовнішня магнітна пам'ять (змп)

В основу роботи ЗМП покладено принцип взаємодії рухомих відносно один одного магнітного середовища та магнітних головок. Запам'ятовувальне середовище представляє собою шар магнітного матеріалу (феромагнетика), який наноситься на інертний в магнітному відношенні носій. Магнітна головка представляє собою мініатюрний електромагніт підковоподібної форми, який має обмотку запису та обмотку зчитування. Магнітний потік, який створюється за рахунок струму в обмотці зчитування, намагнічує магнітне середовище, а стан намагніченого середовища потім буде визначатись щляхом зчитування відповідного сигналу в обмотці зчитування. В магнітних носіях застосовуються як контактний, так і безконтакний спосіб запису.

Основні характеристики: загальна місткість, швидкодія (видачі даних, часу доступу), щільність запису – поверхнева, поперечна, подовжня.

Поверхнева щільність s=eg

Подовжня щільність (e) – кількість двійкових розрядів, яка приходиться на одиницю довжини.

Поперечна щільність (g) – кількість доріжок на одиницю ширини.

Швидкість передачі інформації -vпи= e vн

Введемо поняття бітового інтервалу (проміжку) – це ділянка поверхні магнітного носія, на якому розміщується 1 біт інформації.