2.10. Контроль роботи пристроїв пам’яті
Призначення та типи контролю пристроїв ОП:
Види помилок: систематичні та випадкові. Систематичні носять постійний характер і називаються відмовами. Для їх виявлення використовуються спеціальні діагностичні тести. Їх існує близько 19. Випадкові помилки називають збоями.
Тести діляться на класи:
«р» - лінійні тести (тест нуля, що біжить, одиниці, одинарний та двійковий шаховий).
«р2» - квадратичні (галоп, пінг-понг, баттерфляй)
«р3/2» - комбіновані
Лінійний тест «Марш»: в комірку, що діагностується, починаючи з адреси А0, записується інформація Т=0 (фон нуля), потім – зчитується інформація по всім адресам, контролюється її правильність, потім в кожну комірку заноситься замість Т – Т , зчитується, перевіряється, потім все це пророблюється навпаки (починаючи з адреси Ар-1, а не А0).
Для виявлення випадкових помилок використовуються спеціальні схеми контролю, які працюють постійно. Наприклад, використовуються надлишкові схеми кодування (код Хеммінга).
В процесі роботи зовнішньої пам'яті (ЗП) також можуть виникнути помилки. Причин, які викликають послаблення надійного сигналу по відношенню до складних сигналів, безмірно багато: в процесі роботи ЗП відстань між головкою та носієм змінюється у зв'язку з нестабільністю роботи механіки; порушення поверхні магнітного носія. Тому в процесі роботи пам'яті необхідний контроль. Це поздовжній та поперечний контроль по парності/непарності.
Якщо порушується парність/непарність при використанні методу запису NRZ-1, то відбувається втрата одиниці при зчитуванні. Якщо використовується частотний спосіб запису, особливість якого полягає в наявності переключення на межах бітових інтервалів, і ця вимога не виконується, то відбувається помилка. Якщо при цьому порушується парність, то відбулась помилка при зчитуванні двійкової одиниці.
У зовнішній носіях часто виникають R-кратні помилки, тому в таких пристроях більш ефективними будуть пристрої контролю з використанням циклічних кодів та циклічних поліномів. Суть контролю з допомогою поліномів: вихідна бітова послідовність Q(x) представлена у вигляді полінома, який ділиться на циклічний поліном P(x), в результаті ділення отримується ціла частина та залишок: Q(x)/P(x) = Q’(x)+R(x). На носій записується вихідний поліном та залишок R(x). При зчитуванні знову виконується ділення: (Q(x)+R(x))/P(x), якщо залишок дорівнює нулю, то зчитування відбулось без помилок, а інакше – з помилкою. В якості циклічного полінома обирається поліном P(x), який належить до незвідних поліномів, а саме до тих, які ділятьсі на 1 та на себе.
Приклад знаходження остачі при діленні вихідного поліному на Р(х) приведений на рис. 2.52.
Q(x) = 11001
Q(x) = x4+x3+1 P(x) = x4+x+1
Q(x)*x5 = x9+x8+x5 x4+x+1
x9+x6+x5 x5+x4+x2+x+1
x8+x6
x8+x5+x4
x6+x5+x4
x6+x3+x2
x5+x4+x3+x2
x5+x2+x
x4+x3+x
x4+x+1
x3+1
R(x) = 01001
Рис. 2.52 Приклад ділення поліномів
Для ділення використовуються спеціальні схеми. Найчастіше застосовують регістри зсуву зі схемами додавання по модулю 2, які встановлюються в залежності від обраного циклічного поліному в певних розрядах регістра. Схема регістра зсуву для приведенного прикладу показана на рис. 2.53.
Рис. 2.53 Схема регистра зсуву
Стани тригерів регістра зсуву в процесі реалізації ділення приведено на рис. 2.54
Исходно | Т1 | Т2 | Т3 | Т4 | |
0 | 0 | 0 | 0 | ||
х9 | 1 | 1 | 1 | 0 | 0 |
х8 | 1 | 1 | 0 | 1 | 0 |
Q(x) | 0 | 0 | 1 | 0 | 1 |
х6 | 0 | 1 | 1 | 1 | 0 |
х5 | 1 | 1 | 0 | 1 | 1 |
х4 | 0 | 1 | 0 | 0 | 1 |
х3 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 |
х2 | 1 | 0 | 0 | 1 | 0 |
х1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 |
х0 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 |
R’(x)
Рис. 2.54
Можна замість Р(х) використати двоїстий йому поліном P’(x) = x4*(1/x4+1/x+1)
Для цього випадку схема регістра зсуву приведена на рис. 2.55.
Рис. 2.55 Схема регистра зсуву
В НЖМД використовується CRC(16), тобто регістр складається з 16 розрядів
CRC(16) = x16+x12+x5+1(Hewlett Packard)
Частина 3. Системи обслуговування обчислень
- Комп’ютерна схемотехніка. Архітектура комп’ютерів 2 зміст
- 2.1. Класифікація, призначення та основні характеристики пам'яті
- 2.2. Оперативна пам’ять (оп)
- 2.2.2. Статична пам'ять на біполярних транзисторах
- 2.3. Постійна пам'ять (пп)
- 2.9. Зовнішня оптична пам'ять
- 1. Представлення та обробка інформації
- Класифікація засобів обчислювальної техніки
- 1.2. Класифікація комп’ютерів
- 1.3. Структурна схема компю’терів, що використовують спільну шину
- 1.4. Системи числення
- 1.4.1. Базові параметри та класифікація систем числення
- 1.4.2.Загальні принципи побудови систем з послідовним обчисленням символів
- 1.4.3. Загальні принципи побудови систем числення з паралельним обчисленням символів
- 1.5. Кодування знакозмінної інформації. Коротка характеристика груп кодів, родинних прямому, зворотному, додатковому. Особливості застосування в комп'ютерах
- 1.6. Формати даних і команд сучасних комп’ютерів
- 1.7. Процесори
- 1.7.1. Склад і призначення пристроїв
- 1.7.2. Блок додавання чисел у формі з фіксованою крапкою
- 1.7.3. Особливості виконання складання чисел у формі з плаваючою крапкою
- 1.7.4. Реалізація процесора двійкового множення. Загальні положення
- 1.7.5. Реалізація множення в прямому коді
- I варіант.
- II варіант.
- III варіант.
- IV варіант
- 1.7.6. Реалізація в процесорі операції множення в додатковому коді
- 1.7.7. Реалізація методів прискореного множення в процесорах
- 1.7.8. Схемні методи прискореного множення
- 1.7.9. Особливості виконання множення чисел з плаваючою крапкою
- 1.8. Реалізація двійкового ділення в процесорі
- 1.8.1. Реалізація ділення чисел з фіксованою крапкою в прямому коді
- 1.8.2. Особливості ділення чисел у формі з плаваючою крапкою
- 1.9. Добування квадратного кореня
- Частина 2. Пам'ять комп'ютерів
- 2.1. Класифікація, призначення та основні характеристики пам'яті
- 2.2 Оперативна пам’ять (оп)
- 2.2.1 Внутрішня організація оп
- 2.2.2.Статична пам'ять на біполярних транзисторах
- 2.2.3. Статична пам'ять на езл-інтегральних схемах (іс)
- 2.2.4. Статична пам'ять на уніполярних транзисторах (на мон іс)
- 2.2.5. Динамічна пам’ять (дп) на моп транзисторах
- 2.2.6. Побудова пам’яті необхідної розмірності
- 2.3. Постійна пам'ять (пп)
- 2.3.1. Типи пп
- 2.3.2. Масочні пп (мпп)
- 2.3.3. Однократнопрограмована пам'ять
- 2.3.4. Репрограмована пам'ять
- 2.3.5. Flash-пам'ять
- 2.4. Зп с послідовним доступом(зппд)
- 2.4.1. Зппд на регістрах зсуву
- 2.4.2. Елемент зп з послідовним доступом на мон-транзисторах
- 2.4.3. Буферний зп типу "черга" (бп)
- 2.4.4. Пам'ять типу "список"/"стек"
- 2.5. Асоціативна пам'ять
- 2.6. Зовнішня пам'ять (зп)
- 2.6.1. Типи зп
- 2.6.2. Зовнішня магнітна пам'ять (змп)
- 2.6.3. Способи цифрового магнітного запису
- 2.7. Зовнішня пам'ять з прямим доступом(зпПрД)
- 2.7.1. Накопичувачі на гнучких магнітних дисках(нгмд)
- 2.7.2. Накопичувачі на жорстких магнітних дисках(нжмд)
- 2.7.3. Raid – дискові масиви
- 2.8. Зовнішні зп з послідовним доступом. Накопичувачі на магнітних стрічках(нмс). Стримери
- 2.9. Зовнішня оптична пам'ять
- 2.9.1. Оптичні диски типу cd
- 2.9.2. Оптичні диски типу dvd
- 2.10. Контроль роботи пристроїв пам’яті
- 3.1. Пристрій управління
- 3.1.1 Склад пристрою управління
- 3.1.2. Пу з жорсткою логікою
- 3.1.3. Мікропрограмний пристрій управління (пристрій управління з гнучкою логікою)
- 3.1.4. Мікропрограмний пристрій управління зі змінною тривалістю реалізації мікрокоманд.
- 3.2. Системи переривань
- 3.2.1. Типи і основні характеристики системи переривань
- 3.3. Система управління вводом/виводом
- 3.4. Організація мультипрограмного режиму роботи в сучасних комп’ютерах
- 3.4.1. Форми обслуговування користувачів і види мультипрограмування (мпр)
- 3.4.2. Динамічний розподіл пам'яті
- 3.4.3. Система захисту пам’яті (сзп)
- 0 1 2 3 4 5 6 7
- 3.5. Системи автоматичного контролю
- 3.5.1. Види помилок і способи контролю
- 3.5.2. Контроль передачі кодів
- 3.5.3. Контроль роботи комбінаційних схем
- 3.5.4. Контроль виконання операцій в процесорах
- 3.5.5. Контроль роботи процесорів по модулю 3