2.6.3. Способи цифрового магнітного запису
Розрізняють способи, які використовуютьь 2 стани магнітного носія (-Вr,+Вr), вони називаються по двом рівням, та 3 стани (-Вr,0,+Вr) – по трьом рівням. При чому ці способи могуть бути як імпульсні, так і потенціальні. Для виділення меж бітових інтервалів використовують внутрішню або зовнішню синхронізацію. Причому при внутрішній синхронізації виникає необхідність виокристовувати спеціальну доріжку синхронізації.
Імпульсний спосіб запису по трьох рівнях (рис. 2.43)
Рис. 2.43 Імпульсний спосіб запису по трьох рівнях
Даний метод передбачає, що перед записом магнітний носій має бути розмагнічений.
Для цієї мети доводиться застосовувати, крім універсальної головки, головку стирання та спеціальний генератор гармонічних високочасотних коливань.
Запис двійкових одиниць здійснюється короткими позитивними імпульсами, які слідують на межах бітових інтервалів та намагнічують магнітний носій до+Вr. Запис нулів здійснюється короткими негативними імпульсами, які намагнічують магнітний носій в протилежному напрямку. При зчитуванні в обмотці головки завжди виникає корисний сигнал. Розрізняють інформацію по фазовій ознаці.
Переваги : не потрібна синхронізація.
Недоліки : мала щільність запису, необхідність попереднього стирання інформації
Імпульсний спосіб запису по двох рівнях (рис. 2.44)
Рис. 2.44 Імпульсний спосіб запису по двох рівнях
Перед записом носій намагнічений до стану - Вr . Запис здійснюється через подачу в обмотку запису позитивних коротких імпульсів (тільки одиниці).
Для виділення меж бітових інтервалів необхідна додаткова синхронізація.
Переваги: щільність запису можна підвищити в 2 рази.
Недоліки: необхідна синхронізація, попереднє намагнічування, в наслідок чого потрібні спеціальні головки.
3 . Потенціальний спосіб запису по двох рівнях (НВН) (рис. 2.44)
А) з переключенням магнітного потоку при зміні інформації в сусідніх бітових інтервалах
Б) з переключенням магнітного потоку при запису одиниці
Рис. 2.45 Потенціальний спосіб запису по двох рівнях (НВН)
Попередній стан магнітного носія не має значення. При запису одиниці струм в магнітній головці реверсується.
Переваги: зростає щільність запису в 2 рази в порівнянні з попереднім.
Недоліки: необхідна синхронізація
4 . Фазовий спосіб запису (рис. 2.46)
Рис. 2.46 Фазовий спосіб запису
При ньому магнітний потік на межах бітових інтервалів переключається завжди. Причому при заису 0 – в одному напрямку (від -Вr до +Вr),, при запису 1 – в протилежному. Якщо ж в наступних бітових інтервалах записується така ж цифра, як і в попередньому, то доводиться реверсувати магнітний потік і в середині бітового інтервалу.
5. Частотний спосіб (FM) (рис. 2.47)
В даному способі використовуєьться 2 частоти: основна - F, подвійна – 2F. Частота F використовується при запису нуля, подвійна – при запису одиниці, тому магнітний потік на межах бітових інтервалів переключається завжди, а посередині бітового інтервалу магнітний потік буде переключатись тільки, якщо в цьому інтервалі записується одиниця.
Рис. 2.47 Частотний спосіб (FM)
В модифікованому способі використовуються частоти F;1,5F;2F. Тобто на один перехід в MFM доводиться від однієї до трьох двійкових цифр. Суть двічі модифікованого методу (M2FM): при запису суцільних нулів частота переключення потоку зменшується в 2 рази.
6. Кодування з ообмеженою довжиною проміжку (RLL(2,7)–кодування) (рис. 2.48)
Даний метод кодування встановлює 2 обмеження на кожен набір переключень магнітного потоку на поверхні магнітного носія: мінімальна довжина між кожними двома переключеннями відповідає двом відсутностям переключень, а максимальна – семи. Суть RLL: схема контролера аналізує невеликі групи інформаційних бітів, які поступили. Кожна з цих груп використовує спеціальну послідовність переключень і порожніх проміжків. Розміри цих ділянок відповідають половині бітового інтервала MFM. Переключення можливе на межі і посередині бітових інтервалів. Правила кодування задані в таблиці.
Рис. 2.48 Схема кодування
У порівнянні з MFM, на одній доріжці можемо помістити в 1,5 рази більше інформації
Існує також ARLL(3,9)
- Комп’ютерна схемотехніка. Архітектура комп’ютерів 2 зміст
- 2.1. Класифікація, призначення та основні характеристики пам'яті
- 2.2. Оперативна пам’ять (оп)
- 2.2.2. Статична пам'ять на біполярних транзисторах
- 2.3. Постійна пам'ять (пп)
- 2.9. Зовнішня оптична пам'ять
- 1. Представлення та обробка інформації
- Класифікація засобів обчислювальної техніки
- 1.2. Класифікація комп’ютерів
- 1.3. Структурна схема компю’терів, що використовують спільну шину
- 1.4. Системи числення
- 1.4.1. Базові параметри та класифікація систем числення
- 1.4.2.Загальні принципи побудови систем з послідовним обчисленням символів
- 1.4.3. Загальні принципи побудови систем числення з паралельним обчисленням символів
- 1.5. Кодування знакозмінної інформації. Коротка характеристика груп кодів, родинних прямому, зворотному, додатковому. Особливості застосування в комп'ютерах
- 1.6. Формати даних і команд сучасних комп’ютерів
- 1.7. Процесори
- 1.7.1. Склад і призначення пристроїв
- 1.7.2. Блок додавання чисел у формі з фіксованою крапкою
- 1.7.3. Особливості виконання складання чисел у формі з плаваючою крапкою
- 1.7.4. Реалізація процесора двійкового множення. Загальні положення
- 1.7.5. Реалізація множення в прямому коді
- I варіант.
- II варіант.
- III варіант.
- IV варіант
- 1.7.6. Реалізація в процесорі операції множення в додатковому коді
- 1.7.7. Реалізація методів прискореного множення в процесорах
- 1.7.8. Схемні методи прискореного множення
- 1.7.9. Особливості виконання множення чисел з плаваючою крапкою
- 1.8. Реалізація двійкового ділення в процесорі
- 1.8.1. Реалізація ділення чисел з фіксованою крапкою в прямому коді
- 1.8.2. Особливості ділення чисел у формі з плаваючою крапкою
- 1.9. Добування квадратного кореня
- Частина 2. Пам'ять комп'ютерів
- 2.1. Класифікація, призначення та основні характеристики пам'яті
- 2.2 Оперативна пам’ять (оп)
- 2.2.1 Внутрішня організація оп
- 2.2.2.Статична пам'ять на біполярних транзисторах
- 2.2.3. Статична пам'ять на езл-інтегральних схемах (іс)
- 2.2.4. Статична пам'ять на уніполярних транзисторах (на мон іс)
- 2.2.5. Динамічна пам’ять (дп) на моп транзисторах
- 2.2.6. Побудова пам’яті необхідної розмірності
- 2.3. Постійна пам'ять (пп)
- 2.3.1. Типи пп
- 2.3.2. Масочні пп (мпп)
- 2.3.3. Однократнопрограмована пам'ять
- 2.3.4. Репрограмована пам'ять
- 2.3.5. Flash-пам'ять
- 2.4. Зп с послідовним доступом(зппд)
- 2.4.1. Зппд на регістрах зсуву
- 2.4.2. Елемент зп з послідовним доступом на мон-транзисторах
- 2.4.3. Буферний зп типу "черга" (бп)
- 2.4.4. Пам'ять типу "список"/"стек"
- 2.5. Асоціативна пам'ять
- 2.6. Зовнішня пам'ять (зп)
- 2.6.1. Типи зп
- 2.6.2. Зовнішня магнітна пам'ять (змп)
- 2.6.3. Способи цифрового магнітного запису
- 2.7. Зовнішня пам'ять з прямим доступом(зпПрД)
- 2.7.1. Накопичувачі на гнучких магнітних дисках(нгмд)
- 2.7.2. Накопичувачі на жорстких магнітних дисках(нжмд)
- 2.7.3. Raid – дискові масиви
- 2.8. Зовнішні зп з послідовним доступом. Накопичувачі на магнітних стрічках(нмс). Стримери
- 2.9. Зовнішня оптична пам'ять
- 2.9.1. Оптичні диски типу cd
- 2.9.2. Оптичні диски типу dvd
- 2.10. Контроль роботи пристроїв пам’яті
- 3.1. Пристрій управління
- 3.1.1 Склад пристрою управління
- 3.1.2. Пу з жорсткою логікою
- 3.1.3. Мікропрограмний пристрій управління (пристрій управління з гнучкою логікою)
- 3.1.4. Мікропрограмний пристрій управління зі змінною тривалістю реалізації мікрокоманд.
- 3.2. Системи переривань
- 3.2.1. Типи і основні характеристики системи переривань
- 3.3. Система управління вводом/виводом
- 3.4. Організація мультипрограмного режиму роботи в сучасних комп’ютерах
- 3.4.1. Форми обслуговування користувачів і види мультипрограмування (мпр)
- 3.4.2. Динамічний розподіл пам'яті
- 3.4.3. Система захисту пам’яті (сзп)
- 0 1 2 3 4 5 6 7
- 3.5. Системи автоматичного контролю
- 3.5.1. Види помилок і способи контролю
- 3.5.2. Контроль передачі кодів
- 3.5.3. Контроль роботи комбінаційних схем
- 3.5.4. Контроль виконання операцій в процесорах
- 3.5.5. Контроль роботи процесорів по модулю 3