9.15.1. Зетта-повінь настає
Комп'ютерний світ проходить болісний процес еволюційного переходу від обчислювальних систем в їх, якщо так можна сказати, «чистому вигляді» через системи обробки даних і далі до систем управління інформацією. Болісність цього процесу полягає в тому, що на кожному з його етапів ускладнюються не тільки кошти, а й предмет обробки.
З часів клинопису і понині, роблячи короткі записи або створюючи багатотомні романи, люди й не підозрювали, що вони створюють зразки неструктурованих даних. Для того щоб дані стали структурованими, потрібно було винайти комп'ютер.
Коли з'явилися перші комп'ютери, вони використовувалися безпосередньо, відповідаючи своїй назві – як засіб автоматизації розрахунків. Аж до 70-х років застосування комп'ютерів обмежувалося вирішенням математичних завдань, тому достатньо було представляти дані у вигляді масивів чисел, що не представляло особливих труднощів. Потім необхідність оперування даними з більш складною структурою призвела до появи систем управління базами даних. Цей етап розпочався в 70-ті роки і протягнувся до сучасності. На перших двох етапах участь людини обмежувалося підготовкою даних та аналізом кінцевих результатів.
Щоб далі оперувати великими обсягами інформації, наведемо одиниці виміру для зберігання, обробки і передачі даних у різних Міжнародних стандартах, де рекомедуется використовувати спеціальні префікси для десяткових та бінарних ступенів (російською мовою). За пропозицією Міжнародної електротехнічної комісії (МЕК), назва «Эксабайт» загальноприйнята, але невірно, так як приставка экса- означає множення на 1018. Правильною для 260 є двійкова приставка эксби-.
Вимірювання в байтах | ||||||||||||
ГОСТ 8.417-2002 | Приставки СИ | Приставки МЭК | ||||||||||
Назва | Символ | Ступінь | Назва | Ступінь | Назва | Символ | Ступінь | |||||
байт | Б | 100 | - | 100 | байт | B | Б | 20 | ||||
килобайт | кБ | 103 | кило- | 103 | кибибайт | KiB | КиБ | 210 | ||||
мегабайт | МБ | 106 | мега- | 106 | мебибайт | MiB | МиБ | 220 | ||||
гигабайт | ГБ | 109 | гига- | 109 | гибибайт | GiB | ГиБ | 230 | ||||
терабайт | ТБ | 1012 | тера- | 1012 | тебибайт | TiB | ТиБ | 240 | ||||
петабайт | ПБ | 1015 | пета- | 1015 | пебибайт | PiB | ПиБ | 250 | ||||
эксабайт | ЭБ | 1018 | экса- | 1018 | эксбибайт | EiB | ЭиБ | 260 | ||||
зеттабайт | ЗБ | 1021 | зетта- | 1021 | зебибайт | ZiB | ЗиБ | 270 | ||||
йоттабайт | ЙБ | 1024 | йотта- | 1024 | йобибайт | YiB | ЙиБ | 280 |
Дослідження Університету Південної Кароліни встановило, що загальний обсяг збережених даних до 2007 року склав 295 ексабайт (295 міліардів гігабайтів).
Дослідники прийшли до таких цифр грунтуючись на даних, що зберігаються в 60 аналогових або цифрових форматах, починаючи від паперу або книг і закінчуючи даними на серверах і кредитних картах. Це оцінка обсягу зберігання даних з 1986 до 2007 років, яка склала 295 ексабайт.
"Якби ми зібрали всю інформацію і помістили її на сторінки книг, то ми б покрили території США або Китаю трьома шарами книг", – сказав Мартін Гілберт з Університету Південної Каліформіі в передачі BBC Science in Action.
У доповіді говориться, що відбулася революція, яка перенесла дані з аналогових на цифрові формати. У 2000 році 3/4 всіх даних у світі були в аналогових форматах, але всього лише 7 років потому 94% інформації зберігалось вже в цифрі.
На думку вчених, загальний обсяг інформації, вироблений людьми до 2007 року, будучи записаним на компакт-диски, може утворити стопку висотою більше орбіти Місяця. До 2020 року, за оцінкою дослідницької компанії IDC, "цифровий всесвіт" буде в 44 рази більше, ніж у 2009-му, тобто стопка дисків до цього часу дорівнювала б половині відстані до Марса.
Бурхливе зростання кількості цифрової інформації директор однієї з дослідницьких лабораторій компанії Intel професор Джим Хелд пояснює збільшенням кількості інтернет-сервісів, поширенням мобільних телефонів з якісними відеокамерами і збільшеними вимогами корпоративних інформаційних систем. На доказ своєї думки Хелд навів такі приклади: "Walmart (найбільша торговельна мережа США) додає по мільярду записів на хвилину в свої бази даних. Відеосервіс YouTube зберігає більше даних, ніж всі комерційні телеканали передають за рік".
У 2014 р. обсяг глобального Інтернет-трафіку досягне 767 ексабайт, збільшившись вчетверо. Такі дані дослідження «Індексу розвитку візуальних мережних технологій за 2009-2014 рр..», Проведеного компанією Cisco. У ньому зокрема повідомляється, що до 2014 р. обсяг глобального Інтернет-трафіку зросте більш ніж у чотири рази і досягне 767 ексабайт, тобто перевищить 3/4 зеттабайт. Це на 100 ексабайт більше рівня, прогнозованого на 2013 р., і в 10 разів перевищує загальний обсяг трафіку в IP-мережах в 2008 р.
Більшою мірою вся ця лавина інформації – плід невгамовної тяги людей до мультимедіа, особливо, до відео. До 2015 року понад 90% даних у "всесвітній павутині" будуть припадати на відеоконтент. Це створить величезне навантаження на мережі та потребують оптимізації архітектури безпеки, а також підвищення якості послуг передачі даних.
Предбачаючи такий наплив «океана» інформації можна сказати, що ми стоїмо на порозі приходу «Епохи Великих Даних». І якщо говорити про файлові системи (яким і присвячений наш невеликий огляд) – забудьте про NTFS або ext3 в цьому контексті, вони фізично не здатні ефективно обслуговувати сучасні сховища на десятки і сотні петабайт.
- Міністерство освіти і науки україни
- 9.12. Огляд WinDev 154
- 10. Історія операційних систем 169
- Список літератури 187
- Передмова
- 1. Передвісники комп’ютерної ери
- 1.1. Комп’ютерна програма–що це?
- 1.2. Доелектронна історія обчислювальної техніки
- Логарифмічна лінійка
- 1.3. Можливості двійкового коду
- 1.4. Розвиток двійкової системи
- 1.5. Винахід перших комп’ютерів
- Перша в історії працююча програмнокерована універсальна обчислювальна машина z-3 (1941 р.)
- 1.6. Гарвардська архітектура
- 1.7. Архітектура фон Неймана
- 1.8. Створення зрозумілих людині кодів
- 1.9. Крок на благо програмування
- 1.10. Можливості програмного управління
- 2. Нові мови програмування
- 2.1. Поневіряння пакетної обробки
- 2.2. Універсальна мова програмування
- 2.3. Усунення неоднозначності
- 2.4. Заклик до дотримання математичної строгості
- 2.5. Пошук та усунення помилок
- 2.6. Нелегке мистецтво програмування
- 2.7. Обчислювальна техніка та програмування в срср
- 3. Розквіт та хаос програмного забезпечення
- 3.1. Місце народження хакерів
- 3.2. Два чародії програмування
- 3.3. Перші промислові стандарти
- 3.4. Дружній інтерфейс
- 3.5. Прообраз сучасного «ноутбука»
- 4. Болісний шлях розвитку програмування
- 4.1. Плануюче обчислення
- 4.2. Внесок Великої Британії
- 4.3. Програмування англійською мовою
- 5. Три комерційні гіганти
- 5.1. Перша комерційна мова програмування
- 5.2. Обчислювальна техніка приходить у бізнес
- 5.3. Народження codasyl
- 5.4. Конференція в Цюріху
- 5.5. На шляху до сумісності комп’ютерів
- 5.6. Розбіжності Нового Світу
- 6. Десятиліття динамічного розвитку
- 6.1. Перші кроки непроцедурної мови
- 6.3. Алфавітне хрещення
- 6.4. Успіх та суперечки
- 6.5. Інженерний підхід
- 6.6. Структурний підхід
- 6.7. Поява мови “Ада”
- 7. Програмування приходить у наші домівки
- 7.1. Розквіт Бейсіка
- 7.2. Поява мови Модула-2
- 7.3. Музикальний француз
- 7.4.Довгожитель Lisp – інструмент функціонального програмування
- 7.5. Prolog – нездійснена мрія еом V покоління
- 7.6. Революція на ім’я Java
- 8. Історія і шляхи розвитку супер-еом
- 8.1. Усе починалося з менфреймов
- 8.2. Напрями розвитку обчислювальної техніки
- 8.3. Розвиток елементної бази. Закон Мура
- 8.4. Вдосконалення архітектури
- Звичайна послідовн обробка
- Конвеєрна обробка
- 9. Сучасний стан та перспективи розвитку програмування
- 9.1. Криза у програмуванні
- 9.2. Методологія процедурно-орієнтованогопрограмування
- 9.3. Методологія об’єктно-орієнтованогопрограмування
- 9.4. Методологія об’єктно-орієнтованогоаналізу та проектування
- 9.5. Технології програмування
- 9.6. Case –засоби
- 9.7. Методологія rad
- 9.11.1. Знайомство с LightSwitch
- 9.11.2. Архитектура LightSwitch
- 9.11.3. Створення проекту в Microsoft Visual Studio LightSwitch
- 9.11.4. Дванадцять основних переваг LightSwitch
- 9.12. Огляд WinDev
- 9.12.1. ПризначенняWinDev
- 9.12.2. Деякі характеристики wLanguage
- 9.13. Технологія model checking
- 9.14. NeoBook – программирование для непрограммистов
- 9.14.1. Введення для секретарок
- 9.14.3. Можливості та області застосування
- 9.15. Файлові системи найближчого майбутнього
- 9.15.1. Зетта-повінь настає
- 9.15.2. Файлова система zfs
- 9.15.3. Файлова системаBtrfs
- 9.15.4. Файлова системаHammer
- 10. Історія операційних систем
- 10.1. Послідовна обробка даних
- 10.2. Прості пакетні системи
- 10.3. Багатозадачні пакетні системи
- 10.4. Системи з режимом розподілу часу
- 10.5. Основні досягнення
- 10.6. Сучасні системи unix
- 10.7. Os/2. Битва двох гігантів
- Список літератури