2.2.2.Статична пам'ять на біполярних транзисторах
Схема статичної пам'яті на елементах ТТЛ показана на рис. 2.11.
Рис. 2.11 Статична пам'ять на біполярних транзисторах
На малюнку представлена структурна схема статичної пам'яті типу 2D. Кожен елемент пам’яті реалізований за допомогою 2-х багатоемітерних транзисторів (в даній схемі кожен транзистор має по 2 емітера). На цих транзисторах побудований RS-тригер. До кожного елемента пам’яті підходить 3 проводи: провід вибірки (адресний) – до цього провода підключаються нижні елементи багатоемітерних транзисторів і розрядні проводи; лівий провід називається розрядною шиною запису 0 (РШ0), правий – розрядною шиною запису 1 (РШ1). Розрядні шини підключаються до підсилювачів – формувачів запису/читання. Як будь-яка пам’ять, ця пам’ять може працювати в 3-х режимах: запису, зберігання і читання інформації. Інформація представляється парафазним кодом. Для того, щоб записати інформацію в якийсь елемент пам’яті необхідно цей елемент обрати, для чого на одну з адресних шин ми подаємо високий потенціал з адресного дешифратора (по нижнім емітерам струм не тече).
Для того, щоб записати 0 у обраний елемент пам'яті ми повинні на вхід Ді=1, Ді=0. Сигнал зап/чт.=1. При цьому на виході елемента DD1 з'явиться низький потенціал і VT1 відкриється, VT2 буде закритий. Якщо записуємо 1, то сигнали будуть мати протилежні рівні. Інформація, що записується може зберігатись як завгодно довго.
Для того, щоб прочитати інформацію із такої пам'яті, необхідно виконати наступні дії: обрати елемент пам'яті, подавши на одну із адресних шин високий потенціал, зап/чт.=0. При цьому відкриваються праві елементи, на вході яких з'являється фотографічний стан транзисторів елемента пам'яті.
Для того, щоб побудувати пам'ять типу 3D, потрібно використати багатоемітернихй транзистор з трьома емітерами. Тоді одна пара емітерів двох транзисторів, які утворюють тригер, подаються до координатного дешифратора Х, друга пара - до координатного дешифратора Y. Третя – до розрядних шин запису 0 та 1.
Використовуються наступні типи мікросхем (рис. 2.12, рис. 2.13, рис. 2.14):
K155РУ2
Рис. 2.12 К155РУ2
Ця пам'ять має місткість 16х4 та внутрішню організацію типу 2D. Маємо 4 інформаційних входи та 4 інформаційних виходи з відкритим колектором, 4 адресних входи і 2 управляючих входи, інверсний вхід Сs – вибір кристала і вхід (чит./зап.). Внутрішня структура цієї пам’яті містить запам’ятовувальний масив, який складається з матриці 6х4 елементів пам’яті, вхідний адресний дешифратор, який має 16 виходів, вхідну логіку та вхідні підсилювачі.
K155РУ5
Рис. 2.13 К155РУ5
Дана пам'ять має місткість 16х4 та внутрішню організацію типу 2D. Маємо 4 інформаційних входи та 4 інформаційних виходи з відкритим колектором, 4 адресних входи і 2 управляючих входи, інверсний вхід Сs – вибір кристала і вхід (чит./зап.). Внутрішня структура цієї пам’яті містить запам’ятовувальний масив, який складається з матриці 6х4 елементів пам’яті, вхідний адресний дешифратор, який має 16 виходів, вхідну логіку та вхідні підсилювачі.
К155РУ7 (1024х1) 3D
Рис. 2.14 К155РУ7 (1024х1) 3D
В цій схемі 1 інформаційний вхід, 1 вхід з трьома станами. Склад: ЗМ(32х32 ЗЕ), 2 дешифратора, кожен має 5 входів, 32 виходи.
- Комп’ютерна схемотехніка. Архітектура комп’ютерів 2 зміст
- 2.1. Класифікація, призначення та основні характеристики пам'яті
- 2.2. Оперативна пам’ять (оп)
- 2.2.2. Статична пам'ять на біполярних транзисторах
- 2.3. Постійна пам'ять (пп)
- 2.9. Зовнішня оптична пам'ять
- 1. Представлення та обробка інформації
- Класифікація засобів обчислювальної техніки
- 1.2. Класифікація комп’ютерів
- 1.3. Структурна схема компю’терів, що використовують спільну шину
- 1.4. Системи числення
- 1.4.1. Базові параметри та класифікація систем числення
- 1.4.2.Загальні принципи побудови систем з послідовним обчисленням символів
- 1.4.3. Загальні принципи побудови систем числення з паралельним обчисленням символів
- 1.5. Кодування знакозмінної інформації. Коротка характеристика груп кодів, родинних прямому, зворотному, додатковому. Особливості застосування в комп'ютерах
- 1.6. Формати даних і команд сучасних комп’ютерів
- 1.7. Процесори
- 1.7.1. Склад і призначення пристроїв
- 1.7.2. Блок додавання чисел у формі з фіксованою крапкою
- 1.7.3. Особливості виконання складання чисел у формі з плаваючою крапкою
- 1.7.4. Реалізація процесора двійкового множення. Загальні положення
- 1.7.5. Реалізація множення в прямому коді
- I варіант.
- II варіант.
- III варіант.
- IV варіант
- 1.7.6. Реалізація в процесорі операції множення в додатковому коді
- 1.7.7. Реалізація методів прискореного множення в процесорах
- 1.7.8. Схемні методи прискореного множення
- 1.7.9. Особливості виконання множення чисел з плаваючою крапкою
- 1.8. Реалізація двійкового ділення в процесорі
- 1.8.1. Реалізація ділення чисел з фіксованою крапкою в прямому коді
- 1.8.2. Особливості ділення чисел у формі з плаваючою крапкою
- 1.9. Добування квадратного кореня
- Частина 2. Пам'ять комп'ютерів
- 2.1. Класифікація, призначення та основні характеристики пам'яті
- 2.2 Оперативна пам’ять (оп)
- 2.2.1 Внутрішня організація оп
- 2.2.2.Статична пам'ять на біполярних транзисторах
- 2.2.3. Статична пам'ять на езл-інтегральних схемах (іс)
- 2.2.4. Статична пам'ять на уніполярних транзисторах (на мон іс)
- 2.2.5. Динамічна пам’ять (дп) на моп транзисторах
- 2.2.6. Побудова пам’яті необхідної розмірності
- 2.3. Постійна пам'ять (пп)
- 2.3.1. Типи пп
- 2.3.2. Масочні пп (мпп)
- 2.3.3. Однократнопрограмована пам'ять
- 2.3.4. Репрограмована пам'ять
- 2.3.5. Flash-пам'ять
- 2.4. Зп с послідовним доступом(зппд)
- 2.4.1. Зппд на регістрах зсуву
- 2.4.2. Елемент зп з послідовним доступом на мон-транзисторах
- 2.4.3. Буферний зп типу "черга" (бп)
- 2.4.4. Пам'ять типу "список"/"стек"
- 2.5. Асоціативна пам'ять
- 2.6. Зовнішня пам'ять (зп)
- 2.6.1. Типи зп
- 2.6.2. Зовнішня магнітна пам'ять (змп)
- 2.6.3. Способи цифрового магнітного запису
- 2.7. Зовнішня пам'ять з прямим доступом(зпПрД)
- 2.7.1. Накопичувачі на гнучких магнітних дисках(нгмд)
- 2.7.2. Накопичувачі на жорстких магнітних дисках(нжмд)
- 2.7.3. Raid – дискові масиви
- 2.8. Зовнішні зп з послідовним доступом. Накопичувачі на магнітних стрічках(нмс). Стримери
- 2.9. Зовнішня оптична пам'ять
- 2.9.1. Оптичні диски типу cd
- 2.9.2. Оптичні диски типу dvd
- 2.10. Контроль роботи пристроїв пам’яті
- 3.1. Пристрій управління
- 3.1.1 Склад пристрою управління
- 3.1.2. Пу з жорсткою логікою
- 3.1.3. Мікропрограмний пристрій управління (пристрій управління з гнучкою логікою)
- 3.1.4. Мікропрограмний пристрій управління зі змінною тривалістю реалізації мікрокоманд.
- 3.2. Системи переривань
- 3.2.1. Типи і основні характеристики системи переривань
- 3.3. Система управління вводом/виводом
- 3.4. Організація мультипрограмного режиму роботи в сучасних комп’ютерах
- 3.4.1. Форми обслуговування користувачів і види мультипрограмування (мпр)
- 3.4.2. Динамічний розподіл пам'яті
- 3.4.3. Система захисту пам’яті (сзп)
- 0 1 2 3 4 5 6 7
- 3.5. Системи автоматичного контролю
- 3.5.1. Види помилок і способи контролю
- 3.5.2. Контроль передачі кодів
- 3.5.3. Контроль роботи комбінаційних схем
- 3.5.4. Контроль виконання операцій в процесорах
- 3.5.5. Контроль роботи процесорів по модулю 3