3.2. Два чародії програмування
Серед найгарячіших ентузіастів новинки машини “Альтаїр-8800” був Пол Аллен – молодий програміст фірми “Хоніуелл” (Honeywell) та його друг дитинстваГейтс,Уїльям Генрі(Біл, 1955 р.н.) студент 1-го курсу Гарвардського університету.
Ще у 1975 році вони продемонстрували MITS (Micro Instrumentation and Telermetry Systems) компілятор Бейсіка. Цей компілятор був написаний всього за вісім тижнів і ніколи не перевірявся на комп’ютері. Але все запрацювало з першого разу. Такий вдалий почин надихнув авторів кинути все і перемкнутися повністю на розвиток свого дітища. Вони вирішили, що машина “Альтаїр-8800” потребує програмного забезпечення. Те, що вони зробили після покупки машини, назавжди зберіглося в історії комп’ютерів. Вони подзвонили у фірму, що виготовляла машину “Альтаїр”, і повідомили, що розробили програму, яка може переводити Бейсік у машинний код для “Альтаїра”, і готові її продати фірмі. Власник фірми, не замислюючись, заявив, що готовий купити інтерпретатор Бейсіка для машини “Альтаїр”.
Біл Гейтс узяв в Гарварді академічну відпустку (він так ніколи і не закінчив навчання, Гейтс був відрахований з юридичного факультету Гарвардського університету) і разом з Аленом, який також був відрахований з Університету штату Вашингтон, взялися за роботу. Коли перший закінчений варіант інтерпретатора був готовий, друзі вивели його на перфострічку, і Аллен вилетів в Альбукерк, щоб показати програму. На той час одну з машин “Альтаїр” фірма обладнала додатковою платою пам’яті та пристроєм читання перфострічки. Але коли літак почав заходити на посадку, Аллен раптом згадав, що вони з Гейтсом забули маленьку, але досить важливу деталь – програму завантаження, без якої мікропроцесор просто не зможе ввести інтерпретатор у пам’ять. І Ален тут же у літаку на клаптику паперу накидав варіант завантажувача прямо у кодах машини.
На наступний ранок Аллен вніс останні доповнення, ввів стрічку з інтерпретатором Бейсіка у машину і почав чекати. Через декілька хвилин програма була завантажена. Аллен запустив її у роботу, і, перевівши дух, набрав елементарне завдання: PRINT 2+2. Машина вмить відповіла: 4. Робертс (голова фірми) і його колеги були схвильовані і здивовані, оскільки до цього ніхто з них не бачив, щоб ця машина що-небудь робила. Робертс купив програму, а Аллен та Гейтс організували компанію Microsoft. Продовжуючи вдосконалювати інтерпретатор, вони написали також низку інших програм для малих машин, івперше створили індустрію з виробництва та продажу програмного забезпечення.
Знання юриспруденції все-таки стали у нагоді Гейтсу. Складений ним контракт на використання Бейсика у комп’ютерах Altair увійшов згодом до всіх підручників по комп’ютерному праву. Він передбачав відрахування 500 доларів за кожен екземпляр проданої програми. Отримуючи відрахування авторського гонорару з кожного проданого екземпляра інтерпретатора, вони зрозуміли, що розробка та продаж програмного забезпечення обіцяла величезні бариші. Так і сталося, у 2003 році журнал Forbes назвав Біла Гейтса найбагатшою людиною на Землі, а Пола Аллена – №4 у списку найбагатших людей світу.
Гранична простота Бейсика дозволила вбудовувати його у постійну пам’ять найдешевших мікрокомп’ютерів, завдяки цьому в середині 80-х років на ньому працювали мільйони користувачів в усьому світі. Залишаючись незмінно популярним, Бейсик ріс і розвивався разом з персональними комп’ютерами. У 1984 році, до 20-ліття народження, Курц і Кемені у співдружності з Американським інститутом стандартів (ANSI) розробили нову стандартну версію мови (True Basic), а потім за його розвиток з усією ґрунтовністю узялася Microsoft, для якої він став фірмовою мовою та символом успіху.
- Міністерство освіти і науки україни
- 9.12. Огляд WinDev 154
- 10. Історія операційних систем 169
- Список літератури 187
- Передмова
- 1. Передвісники комп’ютерної ери
- 1.1. Комп’ютерна програма–що це?
- 1.2. Доелектронна історія обчислювальної техніки
- Логарифмічна лінійка
- 1.3. Можливості двійкового коду
- 1.4. Розвиток двійкової системи
- 1.5. Винахід перших комп’ютерів
- Перша в історії працююча програмнокерована універсальна обчислювальна машина z-3 (1941 р.)
- 1.6. Гарвардська архітектура
- 1.7. Архітектура фон Неймана
- 1.8. Створення зрозумілих людині кодів
- 1.9. Крок на благо програмування
- 1.10. Можливості програмного управління
- 2. Нові мови програмування
- 2.1. Поневіряння пакетної обробки
- 2.2. Універсальна мова програмування
- 2.3. Усунення неоднозначності
- 2.4. Заклик до дотримання математичної строгості
- 2.5. Пошук та усунення помилок
- 2.6. Нелегке мистецтво програмування
- 2.7. Обчислювальна техніка та програмування в срср
- 3. Розквіт та хаос програмного забезпечення
- 3.1. Місце народження хакерів
- 3.2. Два чародії програмування
- 3.3. Перші промислові стандарти
- 3.4. Дружній інтерфейс
- 3.5. Прообраз сучасного «ноутбука»
- 4. Болісний шлях розвитку програмування
- 4.1. Плануюче обчислення
- 4.2. Внесок Великої Британії
- 4.3. Програмування англійською мовою
- 5. Три комерційні гіганти
- 5.1. Перша комерційна мова програмування
- 5.2. Обчислювальна техніка приходить у бізнес
- 5.3. Народження codasyl
- 5.4. Конференція в Цюріху
- 5.5. На шляху до сумісності комп’ютерів
- 5.6. Розбіжності Нового Світу
- 6. Десятиліття динамічного розвитку
- 6.1. Перші кроки непроцедурної мови
- 6.3. Алфавітне хрещення
- 6.4. Успіх та суперечки
- 6.5. Інженерний підхід
- 6.6. Структурний підхід
- 6.7. Поява мови “Ада”
- 7. Програмування приходить у наші домівки
- 7.1. Розквіт Бейсіка
- 7.2. Поява мови Модула-2
- 7.3. Музикальний француз
- 7.4.Довгожитель Lisp – інструмент функціонального програмування
- 7.5. Prolog – нездійснена мрія еом V покоління
- 7.6. Революція на ім’я Java
- 8. Історія і шляхи розвитку супер-еом
- 8.1. Усе починалося з менфреймов
- 8.2. Напрями розвитку обчислювальної техніки
- 8.3. Розвиток елементної бази. Закон Мура
- 8.4. Вдосконалення архітектури
- Звичайна послідовн обробка
- Конвеєрна обробка
- 9. Сучасний стан та перспективи розвитку програмування
- 9.1. Криза у програмуванні
- 9.2. Методологія процедурно-орієнтованогопрограмування
- 9.3. Методологія об’єктно-орієнтованогопрограмування
- 9.4. Методологія об’єктно-орієнтованогоаналізу та проектування
- 9.5. Технології програмування
- 9.6. Case –засоби
- 9.7. Методологія rad
- 9.11.1. Знайомство с LightSwitch
- 9.11.2. Архитектура LightSwitch
- 9.11.3. Створення проекту в Microsoft Visual Studio LightSwitch
- 9.11.4. Дванадцять основних переваг LightSwitch
- 9.12. Огляд WinDev
- 9.12.1. ПризначенняWinDev
- 9.12.2. Деякі характеристики wLanguage
- 9.13. Технологія model checking
- 9.14. NeoBook – программирование для непрограммистов
- 9.14.1. Введення для секретарок
- 9.14.3. Можливості та області застосування
- 9.15. Файлові системи найближчого майбутнього
- 9.15.1. Зетта-повінь настає
- 9.15.2. Файлова система zfs
- 9.15.3. Файлова системаBtrfs
- 9.15.4. Файлова системаHammer
- 10. Історія операційних систем
- 10.1. Послідовна обробка даних
- 10.2. Прості пакетні системи
- 10.3. Багатозадачні пакетні системи
- 10.4. Системи з режимом розподілу часу
- 10.5. Основні досягнення
- 10.6. Сучасні системи unix
- 10.7. Os/2. Битва двох гігантів
- Список літератури