2.7.1. Накопичувачі на гнучких магнітних дисках(нгмд)
НГМД розроблені для вводу інформації в мікропроцсорні системи. Останнім часом широко використовується як вторинна ЗП. В якості носія інформації використовується гнучкий диск (ГД) товщиною близько 0,12мм із лавсану або капрону, який покритий оксидом заліза. ГД розміщуєтьяс в пластиковому конверті. ЗА час існування було випущено 3 розміри дискет: 8(200мм), 5,25, 3,5 (89мм).
В цих накопичувачах використовується контакний спосіб запису, найчастіше застосовуються FM, MFM. Запис здійснюється з двох сторін по концентричним колам, адресація доржок виконується до центра диску, кількість доріжок – 40-80, запис виконується по секторам (512байт). Місткість: 360К, 720К, 1,2М, 1,44М.
Швидкість обертання дискети – 300-360 обертів за хв. Для переміщення магнітних голівок використовується кроковий двигун. Робота накопичувачів управляється спеціальним контролером. Контролер з приводом зв'язується за допомогою 34-контактних роз'ємів.
Перед використанням дискети на неї потрібно нанести службову інформацію, яка визначає розбиття на сектори та їх нумерацію. При форматуванні записуються байти синхронізації, за допомогою яких визначають початок сектора; наносяться інформаційні заголовки: номер гловки, сектора, байтів циклічного контролю (CRC). Кожна дискета включає наступні області: запис завантаження BR, таблиці розміщення файлів FAT, кореневий каталог, області доаних DA.
До НГМД підвищеної щільністі відносяться дисководи Бернуллі місткістю 90-150М зі швикістю передачі інформації 1,5Мбіт/сек. В цих дисководах використовується безконтактний спосіб запису, завдяки чому пошкодження поверхні дискети менше, ніж в звичайних. Принцип роботи осонований на ефекті Бернуллі, в наслідок якого через різниці тисків поверхня гнучкого носія викривляється і носій практично торкається магнітної головки. Відомі розробки накопичувачів LS120(3,5-120Мб), в яких використовується лазерний промінь та магнітні головки. На поверхню носія наноситься одразу 2 доріжки, одна з них зчитується лазерним пучком, який використовується в жорстких носіях для позиціонування головки. Запис/читання здійснюється магнітним способом.
Достоїнство: можливість роботи зі звичайними дискетами(1,44М).
- Комп’ютерна схемотехніка. Архітектура комп’ютерів 2 зміст
- 2.1. Класифікація, призначення та основні характеристики пам'яті
- 2.2. Оперативна пам’ять (оп)
- 2.2.2. Статична пам'ять на біполярних транзисторах
- 2.3. Постійна пам'ять (пп)
- 2.9. Зовнішня оптична пам'ять
- 1. Представлення та обробка інформації
- Класифікація засобів обчислювальної техніки
- 1.2. Класифікація комп’ютерів
- 1.3. Структурна схема компю’терів, що використовують спільну шину
- 1.4. Системи числення
- 1.4.1. Базові параметри та класифікація систем числення
- 1.4.2.Загальні принципи побудови систем з послідовним обчисленням символів
- 1.4.3. Загальні принципи побудови систем числення з паралельним обчисленням символів
- 1.5. Кодування знакозмінної інформації. Коротка характеристика груп кодів, родинних прямому, зворотному, додатковому. Особливості застосування в комп'ютерах
- 1.6. Формати даних і команд сучасних комп’ютерів
- 1.7. Процесори
- 1.7.1. Склад і призначення пристроїв
- 1.7.2. Блок додавання чисел у формі з фіксованою крапкою
- 1.7.3. Особливості виконання складання чисел у формі з плаваючою крапкою
- 1.7.4. Реалізація процесора двійкового множення. Загальні положення
- 1.7.5. Реалізація множення в прямому коді
- I варіант.
- II варіант.
- III варіант.
- IV варіант
- 1.7.6. Реалізація в процесорі операції множення в додатковому коді
- 1.7.7. Реалізація методів прискореного множення в процесорах
- 1.7.8. Схемні методи прискореного множення
- 1.7.9. Особливості виконання множення чисел з плаваючою крапкою
- 1.8. Реалізація двійкового ділення в процесорі
- 1.8.1. Реалізація ділення чисел з фіксованою крапкою в прямому коді
- 1.8.2. Особливості ділення чисел у формі з плаваючою крапкою
- 1.9. Добування квадратного кореня
- Частина 2. Пам'ять комп'ютерів
- 2.1. Класифікація, призначення та основні характеристики пам'яті
- 2.2 Оперативна пам’ять (оп)
- 2.2.1 Внутрішня організація оп
- 2.2.2.Статична пам'ять на біполярних транзисторах
- 2.2.3. Статична пам'ять на езл-інтегральних схемах (іс)
- 2.2.4. Статична пам'ять на уніполярних транзисторах (на мон іс)
- 2.2.5. Динамічна пам’ять (дп) на моп транзисторах
- 2.2.6. Побудова пам’яті необхідної розмірності
- 2.3. Постійна пам'ять (пп)
- 2.3.1. Типи пп
- 2.3.2. Масочні пп (мпп)
- 2.3.3. Однократнопрограмована пам'ять
- 2.3.4. Репрограмована пам'ять
- 2.3.5. Flash-пам'ять
- 2.4. Зп с послідовним доступом(зппд)
- 2.4.1. Зппд на регістрах зсуву
- 2.4.2. Елемент зп з послідовним доступом на мон-транзисторах
- 2.4.3. Буферний зп типу "черга" (бп)
- 2.4.4. Пам'ять типу "список"/"стек"
- 2.5. Асоціативна пам'ять
- 2.6. Зовнішня пам'ять (зп)
- 2.6.1. Типи зп
- 2.6.2. Зовнішня магнітна пам'ять (змп)
- 2.6.3. Способи цифрового магнітного запису
- 2.7. Зовнішня пам'ять з прямим доступом(зпПрД)
- 2.7.1. Накопичувачі на гнучких магнітних дисках(нгмд)
- 2.7.2. Накопичувачі на жорстких магнітних дисках(нжмд)
- 2.7.3. Raid – дискові масиви
- 2.8. Зовнішні зп з послідовним доступом. Накопичувачі на магнітних стрічках(нмс). Стримери
- 2.9. Зовнішня оптична пам'ять
- 2.9.1. Оптичні диски типу cd
- 2.9.2. Оптичні диски типу dvd
- 2.10. Контроль роботи пристроїв пам’яті
- 3.1. Пристрій управління
- 3.1.1 Склад пристрою управління
- 3.1.2. Пу з жорсткою логікою
- 3.1.3. Мікропрограмний пристрій управління (пристрій управління з гнучкою логікою)
- 3.1.4. Мікропрограмний пристрій управління зі змінною тривалістю реалізації мікрокоманд.
- 3.2. Системи переривань
- 3.2.1. Типи і основні характеристики системи переривань
- 3.3. Система управління вводом/виводом
- 3.4. Організація мультипрограмного режиму роботи в сучасних комп’ютерах
- 3.4.1. Форми обслуговування користувачів і види мультипрограмування (мпр)
- 3.4.2. Динамічний розподіл пам'яті
- 3.4.3. Система захисту пам’яті (сзп)
- 0 1 2 3 4 5 6 7
- 3.5. Системи автоматичного контролю
- 3.5.1. Види помилок і способи контролю
- 3.5.2. Контроль передачі кодів
- 3.5.3. Контроль роботи комбінаційних схем
- 3.5.4. Контроль виконання операцій в процесорах
- 3.5.5. Контроль роботи процесорів по модулю 3