4.2.2. Перетворення десяткових чисел в двійкові
При перетворенні десяткового числа в двійкове використовуються два
способи.
За першим способом потрібно із десяткового числа віднімати найбільше
значення числа 2 в відповідній степені, але яке не перевищує заданого десяткового числа. Для шуканого двійкового числа записуємо першу 1 (одиницю) в самому старшому розряді, який відповідає цій степені. Далі операцію повторюємо для залишку від віднімання. Як тільки задане число буде повністю розкладене на значення степеней 2, то двійкове число компонується із одиниць і нулів в відповідних бітових позиціях.
Наприклад., десяткове (53) перевести в двійкове ( як варіант, в подальшому будемо зображувати число у відповідній системі числення, показуючи його в дужках з індексом внизу, що дорівнює основі цієї системи числення):
Число (53) знаходиться між вагою сьомого розряду двійкового числа (2 =64), та вагою шостого розряду (числом 2 =32 ). Вибираємо ближнє значення, але яке не перевищує десяткове (53) , тобто, 2 =32 і виконуємо
перетворення:
53-32=21 21-16=5 5-4=1 1-1=0
2 2 2 2 2 2
1 1 0 1 0 1
Таким чином : (53) = (110101) .
При порівнювані залишків, потрібно послідовно їх зрівнювати із всіма
значеннями числа 2 в необхідній степені, починаючи з максимальної для
початку і закінчуючи значенням 2 . Якщо для деяких значень 2 залишок малий, то в відповідному розряді двійкового числа (відповідній бітовій позиції) необхідно записати 0.
Ще приклад, десяткове (153) перевести у двійкове:
153-128=25 25-16=9 9-8=1 1-1=0
2 2 2 2 2 2 2 2
1 0 0 1 1 0 0 1
(153) = (10011001)
Другий спосіб перетворення десяткового числа у двійкове грунтується на послідовному діленні десяткового числа на основу системи числення, в яку переводиться число (тобто, 2 ). Перша операція ділення вихідного числа визначає наймолодший розряд переведеного числа, а отриманий залишок від ділення визначає коефіцієнт ваги в цьому розряді, тобто, 2 . Якщо в залишку від ділення знаходиться нуль, тобто, число ділиться рівно на половину, то в цьому розряді двійкового числа записується 0. В іншому випадку – відповідно 1. Послідовні наступні ділення для отриманих результатів від попередніх операцій ділення визначають інші розряди числа і їх проводять до повного розложення числа.
Наприклад, перевести число (47) в двійкове (при діленні числа на 2 запис
результатів виконуємо знизу вверх; в цьому випадку молоший розряд
шуканого двійкового числа знаходиться знизу):
1 / 2 ; В5 = 1 (залишок 1 вже не ділиться на 2)
2 / 2 ; В4 = 0 ( в залишку 0)
5/ 2 ; В3 = 1 ( в залишку 1)
11/ 2 ; В2 = 1 ( в залишку 1)
23/ 2 ; В1 = 1 ( в залишку 1)
47/ 2 ; В0 = 1 (перше ділення дає результат 23 та 1 в
залишку)
(47) = (00101111)
У старших розрядах можуть дописуватись незначущі нулі, які доповнюють число, наприклад, до восьмирозрядного.
- Київ нухт 2011
- 1. Загальні відомості про мікропроцесор та мікропроцесорну систему
- 1.1. Мікропроцесор. Загальні положення та визначення.
- 1.2. Архітектура мікропроцесора
- 1.3. Загальна структура мікропроцесора та його функціонування
- 1.4. Поняття про мікропроцесорну систему (мпс)
- 1.5. Поняття мікропроцесорного контролера
- 2. Загальні відомості пронадання та опрацювання інформації в мікропроцесонній техніці
- 2.1. Поняття інформації та дві форми її надання
- 2.2. Фізична суть цифрової інформації та елементи її реалізації
- 3. Основи алгебри логіки
- 3.1. Загальні положення
- 3.2. Опис та задання логічних функцій.
- 3.3. Основні логічні функції алгебри логіки
- 4. Способи надання інформації в мікропроцесорі
- 4.1. Поняття систем числення в мікропроцесорній техніці
- 4.2. Дівйкова система числення та основи переведення чисел між системами числення
- 4.2.1. Перетворення двійкових чисел в десяткові.
- 4.2.2. Перетворення десяткових чисел в двійкові
- 4.3. Вісімкова та шістнадцяткова системи числення
- 5. Структурні елементи мікропроцесора
- 5.1. Поняття машинного слова, регістрів
- 5.2. Формати надання чисел в мікропроцесорах
- 5.3. Двійкова арифметика в мікропроцесорі.
- 5.4. Двійково-десяткова арифметика.
- 5.4.1 Додавання двійково-десяткових чисел без знаку.
- 5.4.2 Додавання двійково-десяткових чисел із знаком.
- 5.5. Регістр стану (psw) мп та його призначення
- 5.6. Поняття шин (bus) мікропроцесора
- 5.7. Арифметично – логічний пристрій мікропроцесора
- 5.8. Пристій вводу – виводу (пвв).
- In 07н; ввести в акумулятор дані із порту 7;
- Поняття шинних драйверів.
- 5.9. Поняття інтерфейсу
- 5.10. Передавання інформації у послідовному коді.
- 5.11. Память мікропроцесорів та опереції з нею
- 5.12. Адресний простір мікропроцесора
- 5.13. Стек та його використовування
- 6. Мови програмування мпс
- 6.1. Рівні мов прграмування мп.
- 6.1.1. Базова мова мікропроцесора.
- 6.1.2. Мова “ асемблер” (другого рівня).
- 6.1.3. Мови третього рівня.
- 6.2. Основні правила запису програм на мові асемблера
- 6.3 Програмне забезпечення мікропроцесорнихсистем та його види
- 6.4. Способи адресації в мікропроцесорній системі
- 6.5. Формати команд мікропроцесорів
- Варіанти однобайтних команд:
- 6.6. Робочий цикл виконання програми мп
- 7. Однокристальний мікропроцесорний контролер кр1816ве51…….
- 7.1. Номеклатура та порівняльні характеристики мп
- 7.2. Структурна схема мікроконтролера кр1816ве51 та призначення складових
- Призначення виводів мп кр1816ве51
- Призначення виводів мп кр1816ве51
- 7.3. Функціонування мп кр1816ве51
- 7.4. Система команд мп кр1816ве51
- In port- те, що знаходиться в порту вводу заноситься в акумулятор а
- 8. Приклади програмування на асемблері кр1816ве51
- 8.1 Форомалізований підхід до розробки прикладної програми
- 8.2. Підрахунок імпульсів
- 8.3. Функції часової витримки
- 8.4. Функції вимірювання часових інтервалів
- 8.5. Перетворення кодів між системами числення
- 8.6. Аналого-цифрове перетворення
- 8.7 Приклад програмування технічної задачі
- 8.7.1. Постановка задачі
- 8.7.2. Аналіз задачі.
- 8.7.3. Розробка схеми пристрою та інтерфейсу.
- 8.7.4. Інженерна інтерпретація задачі
- 8.7.5. Розробка блок –схеми алгоритму
- 8.7.6 Розробка прикладної програми
- Програма sezam
- Контрольні запитання з курсу
- Література
- 1..Технічне та програмне забезпечення плк “ломіконт” Функціональні можливості плк “Ломіконт”.
- Технічні характеристики Ломіконта
- 2. Фізична сруктура контролера та його склад
- На рис 1.1 приведена фізична структура л-110 з основними модулями.
- Програмування плк “ломіконт”
- ПрК задає логіку управління конкретним технологічним об”єктом.
- Порядок виконання програми контролером:
- 05 Если умова а
- 07 Если умова в
- 11 Если умова с
- 00 Если в дв015
- 01 Тогда о кс102
- 02 Иначе в кс116
- 14 Тогда алг 031 (потім виконати алгоритм 031)
- 3. Приклад програмування на технологічній мові «Мікрол»
- Програмування алгоритму
- Безпоседньо програма
- 11 Тогда о кс100 - 26 тогда тс 1.0.0
- Бібліотека алгоритмів «ломіконту»