6.2. Основні правила запису програм на мові асемблера
Програма на мові асемблеру зображується в виді послідовних виразів (команд). Вихідний текст програми на мові асемблера має чітко визначений формат. Кожна команда (або псевдокоманда) повинна займати один рядок , який вміщує чотири поля (їх ще називають ланками):
МІТКА ОПЕРАТОР ОПЕРАНД(И) КОМЕНТАРІЙ
Ланки (поля) повинні бути відокремленими в рядку одна від одної (в зальному) довільною кількістю пробілів.
Кожний вираз указує: 1) - яку операцію виконати; 2) - що для цього використовувати і 3) - де розмістити результат.
Мітка. В полі мітки розміщується символічне ім’я комірки пам’яті, в якій зберігається позначена міткою команда або операнд. Мітка повинна вміщувати комбінацію букв латинського алфавіту та цифр, що починається з букви, наприклад, BEG4. Мітки використовуються в виразах, на які можуть бути дані послання в програмі.
В якості міток можуть не можна використовувати мнемокоди команд, псевдокоманд та операторів асеблеру, та мнемонічне забраження регістрів і інших внутрішніх блоків МП.
Оператор. Оператор – він відповідає коду операції. В полі оператора (операції) записується мнемонічне позначення команди, яка являє собою абревіатуру повної назви виконуваної операції на англійській мові.
Наприклад, MOV – move – перемістити; JMP – jump – перейти; DB – define byte – визначити біт. В простих випадках у виразі може бути тільки одне поле – оператор.
Для КР1816ВЕ51 використовується суворо визначена і обмежена кількість
мнемонічних кодів. Будь-який інший набір символів сприймається асемблером як помилка.
Операнд. В цьому полі розміщуються операнд (або операнди), що приймають участь в операції. Команди асемблеру можуть бути без-, одно чи двох операндними. Операнди повинні бути розділені між собою комою (,).
Наявність поля операнда залежить від типу команди.
Операнд може бути заданий декількома способами:безпоседньо або у вигляді його адреси прямої або непрямої.
■ Безпосередній операнд надається вигляді:
або числа з обов’язковим вказуванням системи числення (у 2-вій (в кінці В), 16-вій (в кінці Н) та десятковій символ Д чи без нього) та показування префіксу (#), наприклад, . MOV А, #56Н;
або символічним іменем , наприклад, ADDC А, #OPER4;
■ Операнд у вигляді прямої адреси задається:
або мнемонічним зображенням, наприклад, OUT P1, A;
або числом, наприклад, INC 40;
або символічним іменем: MOV А, MEMORY;
■ на операнд у вигляді непрямої адреси показує префікс @:
Коментар вводиться програмістом по бажанню для зручності розуміння
програми.
Наприклад:
BEGIN: MOV А, R3 ; початок підпрограми.
- Київ нухт 2011
- 1. Загальні відомості про мікропроцесор та мікропроцесорну систему
- 1.1. Мікропроцесор. Загальні положення та визначення.
- 1.2. Архітектура мікропроцесора
- 1.3. Загальна структура мікропроцесора та його функціонування
- 1.4. Поняття про мікропроцесорну систему (мпс)
- 1.5. Поняття мікропроцесорного контролера
- 2. Загальні відомості пронадання та опрацювання інформації в мікропроцесонній техніці
- 2.1. Поняття інформації та дві форми її надання
- 2.2. Фізична суть цифрової інформації та елементи її реалізації
- 3. Основи алгебри логіки
- 3.1. Загальні положення
- 3.2. Опис та задання логічних функцій.
- 3.3. Основні логічні функції алгебри логіки
- 4. Способи надання інформації в мікропроцесорі
- 4.1. Поняття систем числення в мікропроцесорній техніці
- 4.2. Дівйкова система числення та основи переведення чисел між системами числення
- 4.2.1. Перетворення двійкових чисел в десяткові.
- 4.2.2. Перетворення десяткових чисел в двійкові
- 4.3. Вісімкова та шістнадцяткова системи числення
- 5. Структурні елементи мікропроцесора
- 5.1. Поняття машинного слова, регістрів
- 5.2. Формати надання чисел в мікропроцесорах
- 5.3. Двійкова арифметика в мікропроцесорі.
- 5.4. Двійково-десяткова арифметика.
- 5.4.1 Додавання двійково-десяткових чисел без знаку.
- 5.4.2 Додавання двійково-десяткових чисел із знаком.
- 5.5. Регістр стану (psw) мп та його призначення
- 5.6. Поняття шин (bus) мікропроцесора
- 5.7. Арифметично – логічний пристрій мікропроцесора
- 5.8. Пристій вводу – виводу (пвв).
- In 07н; ввести в акумулятор дані із порту 7;
- Поняття шинних драйверів.
- 5.9. Поняття інтерфейсу
- 5.10. Передавання інформації у послідовному коді.
- 5.11. Память мікропроцесорів та опереції з нею
- 5.12. Адресний простір мікропроцесора
- 5.13. Стек та його використовування
- 6. Мови програмування мпс
- 6.1. Рівні мов прграмування мп.
- 6.1.1. Базова мова мікропроцесора.
- 6.1.2. Мова “ асемблер” (другого рівня).
- 6.1.3. Мови третього рівня.
- 6.2. Основні правила запису програм на мові асемблера
- 6.3 Програмне забезпечення мікропроцесорнихсистем та його види
- 6.4. Способи адресації в мікропроцесорній системі
- 6.5. Формати команд мікропроцесорів
- Варіанти однобайтних команд:
- 6.6. Робочий цикл виконання програми мп
- 7. Однокристальний мікропроцесорний контролер кр1816ве51…….
- 7.1. Номеклатура та порівняльні характеристики мп
- 7.2. Структурна схема мікроконтролера кр1816ве51 та призначення складових
- Призначення виводів мп кр1816ве51
- Призначення виводів мп кр1816ве51
- 7.3. Функціонування мп кр1816ве51
- 7.4. Система команд мп кр1816ве51
- In port- те, що знаходиться в порту вводу заноситься в акумулятор а
- 8. Приклади програмування на асемблері кр1816ве51
- 8.1 Форомалізований підхід до розробки прикладної програми
- 8.2. Підрахунок імпульсів
- 8.3. Функції часової витримки
- 8.4. Функції вимірювання часових інтервалів
- 8.5. Перетворення кодів між системами числення
- 8.6. Аналого-цифрове перетворення
- 8.7 Приклад програмування технічної задачі
- 8.7.1. Постановка задачі
- 8.7.2. Аналіз задачі.
- 8.7.3. Розробка схеми пристрою та інтерфейсу.
- 8.7.4. Інженерна інтерпретація задачі
- 8.7.5. Розробка блок –схеми алгоритму
- 8.7.6 Розробка прикладної програми
- Програма sezam
- Контрольні запитання з курсу
- Література
- 1..Технічне та програмне забезпечення плк “ломіконт” Функціональні можливості плк “Ломіконт”.
- Технічні характеристики Ломіконта
- 2. Фізична сруктура контролера та його склад
- На рис 1.1 приведена фізична структура л-110 з основними модулями.
- Програмування плк “ломіконт”
- ПрК задає логіку управління конкретним технологічним об”єктом.
- Порядок виконання програми контролером:
- 05 Если умова а
- 07 Если умова в
- 11 Если умова с
- 00 Если в дв015
- 01 Тогда о кс102
- 02 Иначе в кс116
- 14 Тогда алг 031 (потім виконати алгоритм 031)
- 3. Приклад програмування на технологічній мові «Мікрол»
- Програмування алгоритму
- Безпоседньо програма
- 11 Тогда о кс100 - 26 тогда тс 1.0.0
- Бібліотека алгоритмів «ломіконту»