3.3. Основні логічні функції алгебри логіки
Л огічні функції одної змінної:
■ функція повторення логічної змінної, або функція тотожності: реалізується логічним елементом (ЛЕ) - повторювачем. Функція істинна, коли істинним є аргумент, та навпаки; У = Х; тобто,значення фунції на виході ЛЕ відповідає значенню аргументу на його вході;
■ функція інверсії (заперечення):приймає значення протилежні аргументу, реалізується ЛЕ – інвертором. Фукція істинна, коли не істинний аргумент.Записується як: НЕ, або NOT; логічний вираз функції У = .
Логічні функції 2-х змінних:
Х1 Х2 У
■ диз’юнкція – логічне додавання 0 0 0
( У=Х1ˇХ2); реалізується ЛЕ: АБО 1 0 1
(ИЛИ, OR); істинна, коли істинним є 0 1 1
один із аргументів або обидва відразу . 1 1 1
Х1 Х2 У
■ кон’юнкція – логічне множення 0 0 0
У = Х1^Х2); реалізується ЛЕ: ТА 1 0 0
(И, AND); істинна тільки тоді, коли 0 1 0
істинні всі її аргументи; 1 1 1
Логічні елементи ТА (И, AND) та АБО (ИЛИ, OR) мають властивості двоякості, яка полягає в тому, що один і той же логічний елемент в залежності від логіки, яка використовується (позитивна - по логічним одиницям, чи негативна - по логічним нулям) може виконувати різні логічні функції. Наприклад, логічний елемент И може виконувати функцію кон’юнкції ТА (И) по одиницям або функцію диз’юнкції АБО (ИЛИ) по логічним нулям. В свою чергу логічний елемент ИЛИ (АБО) реалізує логічну функцію диз’юнкції в позитивній ( по логічним одиницям) логіці, то в іншому випадку - (при використанні негативної логіки, тобто, по нулям) він може використовуватись як елемент И (ТА) і виконувати функцію кон”юнкції по нулям. Останнє видно із їх таблиць істинності.
Принцип двоякості ґрунтується на теоремах де Моргана:
Заперечення диз’юнкції еквівалентне кон'юнкції заперечень:
= .
Заперечення кон’юнкції еквівалентне диз’юнкції заперечень:
= .
Х1 Х2 У
■ функція Пірса (заперечення 0 0 1
диз”юнкції): У= НЕ(Х1 Х2); 1 0 0
істинна тоді, коли обидва аргументи 0 1 0
не істинні; реалізується ЛЕ: 1 1 0
АБО-НЕ, ИЛИ-НЕ, NOR, У = .
Х1 Х2 У
■ штрих Шиффера (заперечення 0 0 1
кон”юнкції): У=НЕ(Х1^Х2) 0 1 1
не істинна тільки тоді, коли істинні 1 0 1
обидва із її аргументів; 1 1 0
зображується ЛЕ: ТА-НЕ, И-НЕ, NAND, У= .
Всі розглянуті вище логічні функції можуть мати не два, а 3-ри, 4- ри і більше аргументів. Відповідно збільшується і таблиця істинності для цієї функції, так як зростає кількість переліків (комбінацій).
X1 X2 Y
- функція нерівнозначності: 0 0 0
У= Х1 Х2 , XOR 1 0 1
(заперечення рівнозначності) 0 1 1
істинна тоді, коли значення 1 1 0
істинності аргументів не співпадають.
Таку логічну схему ще називають схемою додавання за модулем 2 (mod 2),
тому що вона еквівалентна додаванню однорозрядних двійкових чисел без
перенесення в старший розряд або називають виключним АБО.
Розглянуті логічні функції використовуються при програмуванні мікропроцесорів на мові асемблеру. Наприклад, команда : XRL A, C – виконує порозрядну функцію нерівнозначності (виключальне АБО) над всіма бітами акумулятора А та регістру С (результат операції залишається в регістрі А).
Якщо в акумуляторі (А) мікропроцесора знаходиться число:
(А)=С3Н= 1 1 0 0 0 0 1 1 В, а в регістрі загального призначення С знаходиться: (С)=ААН= 1 0 1 0 1 0 1 0 В, то в результаті операції нерівнозначності число в A (А) =69Н = 0 1 1 0 1 0 0 1 В, a число в регістрі С залишається без зміни. Крайні праві розряди цих чисел відрізняються. В числі С3Н - в розряді знаходиться логічна 1, а в другому числі ААН навпаки - 0. Функція нерівнозначності для цих розрядів істинна і дорівнює 1( функція нерівнозначності істинна тоді, коли значення істинності аргументів не співпадають). Крайні ліві розряди чисел С3Н та ААН мають значення логічної 1 і тому функція нерівнозначності для них дорівнює 0. В прикаді символи Н та В означають числа в шістнадцятковій та двійковій системах числення.
- Київ нухт 2011
- 1. Загальні відомості про мікропроцесор та мікропроцесорну систему
- 1.1. Мікропроцесор. Загальні положення та визначення.
- 1.2. Архітектура мікропроцесора
- 1.3. Загальна структура мікропроцесора та його функціонування
- 1.4. Поняття про мікропроцесорну систему (мпс)
- 1.5. Поняття мікропроцесорного контролера
- 2. Загальні відомості пронадання та опрацювання інформації в мікропроцесонній техніці
- 2.1. Поняття інформації та дві форми її надання
- 2.2. Фізична суть цифрової інформації та елементи її реалізації
- 3. Основи алгебри логіки
- 3.1. Загальні положення
- 3.2. Опис та задання логічних функцій.
- 3.3. Основні логічні функції алгебри логіки
- 4. Способи надання інформації в мікропроцесорі
- 4.1. Поняття систем числення в мікропроцесорній техніці
- 4.2. Дівйкова система числення та основи переведення чисел між системами числення
- 4.2.1. Перетворення двійкових чисел в десяткові.
- 4.2.2. Перетворення десяткових чисел в двійкові
- 4.3. Вісімкова та шістнадцяткова системи числення
- 5. Структурні елементи мікропроцесора
- 5.1. Поняття машинного слова, регістрів
- 5.2. Формати надання чисел в мікропроцесорах
- 5.3. Двійкова арифметика в мікропроцесорі.
- 5.4. Двійково-десяткова арифметика.
- 5.4.1 Додавання двійково-десяткових чисел без знаку.
- 5.4.2 Додавання двійково-десяткових чисел із знаком.
- 5.5. Регістр стану (psw) мп та його призначення
- 5.6. Поняття шин (bus) мікропроцесора
- 5.7. Арифметично – логічний пристрій мікропроцесора
- 5.8. Пристій вводу – виводу (пвв).
- In 07н; ввести в акумулятор дані із порту 7;
- Поняття шинних драйверів.
- 5.9. Поняття інтерфейсу
- 5.10. Передавання інформації у послідовному коді.
- 5.11. Память мікропроцесорів та опереції з нею
- 5.12. Адресний простір мікропроцесора
- 5.13. Стек та його використовування
- 6. Мови програмування мпс
- 6.1. Рівні мов прграмування мп.
- 6.1.1. Базова мова мікропроцесора.
- 6.1.2. Мова “ асемблер” (другого рівня).
- 6.1.3. Мови третього рівня.
- 6.2. Основні правила запису програм на мові асемблера
- 6.3 Програмне забезпечення мікропроцесорнихсистем та його види
- 6.4. Способи адресації в мікропроцесорній системі
- 6.5. Формати команд мікропроцесорів
- Варіанти однобайтних команд:
- 6.6. Робочий цикл виконання програми мп
- 7. Однокристальний мікропроцесорний контролер кр1816ве51…….
- 7.1. Номеклатура та порівняльні характеристики мп
- 7.2. Структурна схема мікроконтролера кр1816ве51 та призначення складових
- Призначення виводів мп кр1816ве51
- Призначення виводів мп кр1816ве51
- 7.3. Функціонування мп кр1816ве51
- 7.4. Система команд мп кр1816ве51
- In port- те, що знаходиться в порту вводу заноситься в акумулятор а
- 8. Приклади програмування на асемблері кр1816ве51
- 8.1 Форомалізований підхід до розробки прикладної програми
- 8.2. Підрахунок імпульсів
- 8.3. Функції часової витримки
- 8.4. Функції вимірювання часових інтервалів
- 8.5. Перетворення кодів між системами числення
- 8.6. Аналого-цифрове перетворення
- 8.7 Приклад програмування технічної задачі
- 8.7.1. Постановка задачі
- 8.7.2. Аналіз задачі.
- 8.7.3. Розробка схеми пристрою та інтерфейсу.
- 8.7.4. Інженерна інтерпретація задачі
- 8.7.5. Розробка блок –схеми алгоритму
- 8.7.6 Розробка прикладної програми
- Програма sezam
- Контрольні запитання з курсу
- Література
- 1..Технічне та програмне забезпечення плк “ломіконт” Функціональні можливості плк “Ломіконт”.
- Технічні характеристики Ломіконта
- 2. Фізична сруктура контролера та його склад
- На рис 1.1 приведена фізична структура л-110 з основними модулями.
- Програмування плк “ломіконт”
- ПрК задає логіку управління конкретним технологічним об”єктом.
- Порядок виконання програми контролером:
- 05 Если умова а
- 07 Если умова в
- 11 Если умова с
- 00 Если в дв015
- 01 Тогда о кс102
- 02 Иначе в кс116
- 14 Тогда алг 031 (потім виконати алгоритм 031)
- 3. Приклад програмування на технологічній мові «Мікрол»
- Програмування алгоритму
- Безпоседньо програма
- 11 Тогда о кс100 - 26 тогда тс 1.0.0
- Бібліотека алгоритмів «ломіконту»