1.3. Загальна структура мікропроцесора та його функціонування
В загальній спрощеній структурі МП, що приведена на рис.1.1, можна виділити керуючу та операційну частини.
Рис.1.1. Загальна спрощена структура МП.
Керуюча частина – декодує команди, які надходять ззовні із пам’яті та формує керуючі сигнали , які потрібні для виконання тої чи іншої операції. Ці основні операції виконує пристрій керування виконаннями операцій ПКВО (УУВО на рис.1.1), а інколи ПКВО ще називають первинним керюючим
автоматом.
ПКВО при виконнні операції (рис.1.1) аналізує признаки умов (ПУ) від різних блоків МП та на основі коду операції, що надходить в нього із зовнішньої постійної пам’яті програми (ЗППП) через: буфер даних (БД), внутрішню шину даних ВШД (шина А на рис.1), регістр команд (РК) та схему (ДшК) дешифратора команд (останній безпосередньо дешифрує код команди регіста команд РК), випрацьовує послідовність керуючих сигналів і тим самим забезпечує реалізацію алгоритму виконання цієї операції (команди).
Кожна команда МП, яку декодує і виконує ПКВО, являє собою невелику
програму, яка складається із елементарних (найпростіших) операцій, які називають мікрокомандами. А послідовність команд, в відповідністю з якою працює керуюча частина МП називається програмою. Програма, як правило, записується в зовнішньому, по відношення до МП, ЗППП, в якому зберігаються як мікропрограми, так і керуючі програми для виконання конкретної задачі.
Після виконання плинної команди збільшується на одиницю вмістиме програмного лільника ПЛ (ПС), який формує адресу наступної команди. Остання за допомогою шини адреси ША вибирається із ЗППП.
Кожна команда в МП складається з коду операції (тобто, що треба зробити, які операції виконати), та операндів або їх адреси, (тобто, над чим провести операції).
Операційна частина – проводить логічну та цифрову обробку інформації,яка циркулює в самому процесорі. За операційну частину відповідають арифметично-логічний пристрій АЛП (АЛУ на рис.1), акумулятор А (його інколи називають - регістр зсуву Рсдв), буферний регістр БР та блок внутрішніх регістрів БВР (РОН на рис.1). АЛП є центральною частиною МП і за приведеною структурою має широкі можливості, так як вмістиме будь-якого із регістрів БВР (РОН) може бути передане на буферний регістр БР та регістр зсуву Рсдв з подальшим виконаням операцій над ними в АЛП (АЛУ), а результат операції знову ж таки може бути занесений в будь-який із регістрів БВР (РОН). АЛП виконує за командами пристрою керування ПКВО (УУВО) найпростіші арифметичні та логічні операції над даними: додавання, віднімання, пересилання, зсув, логічне додавання (АБО, ИЛИ, OR), логічне множення (ТА, И, AND) та ін.
В свою чергу БВР (РОН) це внутрішня швидкодіюча надоперативна пам’ять мікропроцесора і призначений для тимчасового зберігання даних та команд, а також виконує деякі процедури обробки інформації.
Синхронізує роботу МП, а вірніше пристрою керування ПК, генератор тактових імпульсів (ГТІ) із схемою вихідного скиду (установки) СВС, які часто виконуються в вигляді зовнішніх схем (на рис.1.1 не показані). Вони під’єднуються до пристрою ПКВО (УУВО). На основі ГТІ в пристрої керування виробляється машинний цикл роботи, який в свою чергу складається з окремих тактів. Як правило, в машинному циклі використовується 10 або 12 періодів коливань тактового генератора (ГТІ), які розбиваються на 5 або 6
тактів, кожний з яких займає 2 коливання. На рис.1.2 приведений машинний
Рис. 1.2. Машинний цикл мікропроцесора
цикл МП КР1816ВЕ51(31). Машинний цикл має фіксовану тривалість і містить шість станів - S1-S6, кожний з яких за тривалістю відповідає одному такту.
За час проходження кожного машинного циклу відбувається вибирання із пам’яті та виконання плинної команди. Кожний із 6-ти рознесених в часі тактів (рис.1.2) виконує в процесорі свою функцію при запису і зчитуванні інформації з використанням внутрішніх чи зовнішніх шин.
Будь-який МП має в своєму складі внутрішні шини, які з’єднують між собою окремі його частини. Внутрішніх шин в ВІС МП може бути від одної до трьох (рис.1.1 – шини А, В). В більшості випадків це шини: внутрішня шина даних ВШД, внутрішня шина адреси ВША і шина керування ВШК). Зовнішній зв’язок МП також реалізується за допомогою зовнішніх: шини керування (ЗШК),яка є продовженням ВШК, а через буферні регістри адреси (БА) та даних (БД) зв’язок здійснюється за допомогою зовнішніх шини адреси (ЗША) та шини даних (ЗШД). Буферні регістри адреси (БА) та даних (БД) призначені для тимчасового зберігання сигналів адреси і даних перед їх передаванням на зовнішні шини, а також для їх підсилення за потужністю.
- Київ нухт 2011
- 1. Загальні відомості про мікропроцесор та мікропроцесорну систему
- 1.1. Мікропроцесор. Загальні положення та визначення.
- 1.2. Архітектура мікропроцесора
- 1.3. Загальна структура мікропроцесора та його функціонування
- 1.4. Поняття про мікропроцесорну систему (мпс)
- 1.5. Поняття мікропроцесорного контролера
- 2. Загальні відомості пронадання та опрацювання інформації в мікропроцесонній техніці
- 2.1. Поняття інформації та дві форми її надання
- 2.2. Фізична суть цифрової інформації та елементи її реалізації
- 3. Основи алгебри логіки
- 3.1. Загальні положення
- 3.2. Опис та задання логічних функцій.
- 3.3. Основні логічні функції алгебри логіки
- 4. Способи надання інформації в мікропроцесорі
- 4.1. Поняття систем числення в мікропроцесорній техніці
- 4.2. Дівйкова система числення та основи переведення чисел між системами числення
- 4.2.1. Перетворення двійкових чисел в десяткові.
- 4.2.2. Перетворення десяткових чисел в двійкові
- 4.3. Вісімкова та шістнадцяткова системи числення
- 5. Структурні елементи мікропроцесора
- 5.1. Поняття машинного слова, регістрів
- 5.2. Формати надання чисел в мікропроцесорах
- 5.3. Двійкова арифметика в мікропроцесорі.
- 5.4. Двійково-десяткова арифметика.
- 5.4.1 Додавання двійково-десяткових чисел без знаку.
- 5.4.2 Додавання двійково-десяткових чисел із знаком.
- 5.5. Регістр стану (psw) мп та його призначення
- 5.6. Поняття шин (bus) мікропроцесора
- 5.7. Арифметично – логічний пристрій мікропроцесора
- 5.8. Пристій вводу – виводу (пвв).
- In 07н; ввести в акумулятор дані із порту 7;
- Поняття шинних драйверів.
- 5.9. Поняття інтерфейсу
- 5.10. Передавання інформації у послідовному коді.
- 5.11. Память мікропроцесорів та опереції з нею
- 5.12. Адресний простір мікропроцесора
- 5.13. Стек та його використовування
- 6. Мови програмування мпс
- 6.1. Рівні мов прграмування мп.
- 6.1.1. Базова мова мікропроцесора.
- 6.1.2. Мова “ асемблер” (другого рівня).
- 6.1.3. Мови третього рівня.
- 6.2. Основні правила запису програм на мові асемблера
- 6.3 Програмне забезпечення мікропроцесорнихсистем та його види
- 6.4. Способи адресації в мікропроцесорній системі
- 6.5. Формати команд мікропроцесорів
- Варіанти однобайтних команд:
- 6.6. Робочий цикл виконання програми мп
- 7. Однокристальний мікропроцесорний контролер кр1816ве51…….
- 7.1. Номеклатура та порівняльні характеристики мп
- 7.2. Структурна схема мікроконтролера кр1816ве51 та призначення складових
- Призначення виводів мп кр1816ве51
- Призначення виводів мп кр1816ве51
- 7.3. Функціонування мп кр1816ве51
- 7.4. Система команд мп кр1816ве51
- In port- те, що знаходиться в порту вводу заноситься в акумулятор а
- 8. Приклади програмування на асемблері кр1816ве51
- 8.1 Форомалізований підхід до розробки прикладної програми
- 8.2. Підрахунок імпульсів
- 8.3. Функції часової витримки
- 8.4. Функції вимірювання часових інтервалів
- 8.5. Перетворення кодів між системами числення
- 8.6. Аналого-цифрове перетворення
- 8.7 Приклад програмування технічної задачі
- 8.7.1. Постановка задачі
- 8.7.2. Аналіз задачі.
- 8.7.3. Розробка схеми пристрою та інтерфейсу.
- 8.7.4. Інженерна інтерпретація задачі
- 8.7.5. Розробка блок –схеми алгоритму
- 8.7.6 Розробка прикладної програми
- Програма sezam
- Контрольні запитання з курсу
- Література
- 1..Технічне та програмне забезпечення плк “ломіконт” Функціональні можливості плк “Ломіконт”.
- Технічні характеристики Ломіконта
- 2. Фізична сруктура контролера та його склад
- На рис 1.1 приведена фізична структура л-110 з основними модулями.
- Програмування плк “ломіконт”
- ПрК задає логіку управління конкретним технологічним об”єктом.
- Порядок виконання програми контролером:
- 05 Если умова а
- 07 Если умова в
- 11 Если умова с
- 00 Если в дв015
- 01 Тогда о кс102
- 02 Иначе в кс116
- 14 Тогда алг 031 (потім виконати алгоритм 031)
- 3. Приклад програмування на технологічній мові «Мікрол»
- Програмування алгоритму
- Безпоседньо програма
- 11 Тогда о кс100 - 26 тогда тс 1.0.0
- Бібліотека алгоритмів «ломіконту»