5.5. Регістр стану (psw) мп та його призначення
Розглянуті операції додавання і віднімання двійкових чисел є базомими в мікропроцесорах при виконанні ними команд в машинних кодах. Двійкові числа, які згруповані в машинні слова і над якими виконується операція в програмах називаються операндами. А сама арифметична операція виконується в спеціальних арифметично-логічних пристроях (АЛП, АЛУ), до складу яких входять спеціальні схеми суматорів.
Для розширення функціональних можливостей мікропроцесорів по обробці цифрової інформації за рахунок виконання арифметичних операцій з різними системами надання операндів, МП оснащені РЕГІСТРАМИ СТАНУ (PSW) або ознаки (РП), або їх ще називають регістрами умов. З одної сторони - регістр стану призначений для фіксації стану процесора в кожний момент виконання ним програми, а з іншої - його використання ставить виконання програми в залежність від значення результату виконання попередньої команди. Так от, для звертання до інформації про результат уже виконаних обчислень в склад МП введено ряд тригерів, які скидуються в нуль, чи встановлюються в одиницю в залежності від виконаних обчислень. Кожний тригер зберігає один із бітів стану (умови), а об’єднані разом вони складають регістр стану. Останній характеризується різним складом бітів для різних МП, але типовим є такий склад:
(В7) (B6) (B5) (B4) доп (B3) (B2) (В1) (B0)
S - знаку Z - нуля - AC – перенес - P - парності - CY- перенесення
СY– перенесення (або переповнення) =1 при появі перенесення із старшого розряду (В7). Виникає у випадку переповнення розрядної сітки при виконанні арифметичних операцій (наприклад, для 8-ми розрядного МП, коли результат буде більше 256) і дорівнює 0, якщо переповнення (перенесення) немає.
МП аналізує стан біту (ми його теж аналізували в наших прикладах)
і виконує додавання з його урахуванням.
AF(16) = 1010 1110
74(16) = 0111 0100
CY = 1 0010 0010 = 22(16) біт перенесення = 1
S – (біт знаку): стан від”ємного результату встановлюється рівним “1”, якщо старший розряд (В7) результату дорівнює 1; в іншому випадку = 0. Використовується в командах, які інтерпретують цей біт (В7) як знак і він дублюється в біт знака регістра стану, а потім використовується в командах умовних переходів по знаку результату.
Z - стан нульового результату (біт нуля): при рівності всіх біт машинного слова в акумуляторі нулю Z=1, в іншому випадку Z= 0.
A7(16) = 1010 0111
59(16) = 0101 1001
CY = 1 , Z = 1 1 0000 0000 = 0 (16) Біти і перенесення і нуля = 1.
Р – біт парності; Р=1, якщо кількість 1 в машинному слові парна або якщо в ньому всі нулі, та Р=0 – в іншому випадку. Для прикладу наведеному вище –
крім Z = 1 буде встановлений біт Р=1, так як нуль – число парне.
АС – біт перенесення із молодшої тетради в старшу, якщо воно є = 1,
якщо ні = 0 Використовується при двійково-десятковій корекції результату:
19 = 0001 1001 тільки в команді DAA, десяткове налаштування
+8 = 0000 1000 акумулятора для перетворення із2-ї в 2-10ву
= 0010 0001 При виконанні команди буде враховано перене-
+0000 0110 сення АС = 1 і корекція ( додано 6 – 0110 )
Результат =0010 0111 = 27(2-10)
- Київ нухт 2011
- 1. Загальні відомості про мікропроцесор та мікропроцесорну систему
- 1.1. Мікропроцесор. Загальні положення та визначення.
- 1.2. Архітектура мікропроцесора
- 1.3. Загальна структура мікропроцесора та його функціонування
- 1.4. Поняття про мікропроцесорну систему (мпс)
- 1.5. Поняття мікропроцесорного контролера
- 2. Загальні відомості пронадання та опрацювання інформації в мікропроцесонній техніці
- 2.1. Поняття інформації та дві форми її надання
- 2.2. Фізична суть цифрової інформації та елементи її реалізації
- 3. Основи алгебри логіки
- 3.1. Загальні положення
- 3.2. Опис та задання логічних функцій.
- 3.3. Основні логічні функції алгебри логіки
- 4. Способи надання інформації в мікропроцесорі
- 4.1. Поняття систем числення в мікропроцесорній техніці
- 4.2. Дівйкова система числення та основи переведення чисел між системами числення
- 4.2.1. Перетворення двійкових чисел в десяткові.
- 4.2.2. Перетворення десяткових чисел в двійкові
- 4.3. Вісімкова та шістнадцяткова системи числення
- 5. Структурні елементи мікропроцесора
- 5.1. Поняття машинного слова, регістрів
- 5.2. Формати надання чисел в мікропроцесорах
- 5.3. Двійкова арифметика в мікропроцесорі.
- 5.4. Двійково-десяткова арифметика.
- 5.4.1 Додавання двійково-десяткових чисел без знаку.
- 5.4.2 Додавання двійково-десяткових чисел із знаком.
- 5.5. Регістр стану (psw) мп та його призначення
- 5.6. Поняття шин (bus) мікропроцесора
- 5.7. Арифметично – логічний пристрій мікропроцесора
- 5.8. Пристій вводу – виводу (пвв).
- In 07н; ввести в акумулятор дані із порту 7;
- Поняття шинних драйверів.
- 5.9. Поняття інтерфейсу
- 5.10. Передавання інформації у послідовному коді.
- 5.11. Память мікропроцесорів та опереції з нею
- 5.12. Адресний простір мікропроцесора
- 5.13. Стек та його використовування
- 6. Мови програмування мпс
- 6.1. Рівні мов прграмування мп.
- 6.1.1. Базова мова мікропроцесора.
- 6.1.2. Мова “ асемблер” (другого рівня).
- 6.1.3. Мови третього рівня.
- 6.2. Основні правила запису програм на мові асемблера
- 6.3 Програмне забезпечення мікропроцесорнихсистем та його види
- 6.4. Способи адресації в мікропроцесорній системі
- 6.5. Формати команд мікропроцесорів
- Варіанти однобайтних команд:
- 6.6. Робочий цикл виконання програми мп
- 7. Однокристальний мікропроцесорний контролер кр1816ве51…….
- 7.1. Номеклатура та порівняльні характеристики мп
- 7.2. Структурна схема мікроконтролера кр1816ве51 та призначення складових
- Призначення виводів мп кр1816ве51
- Призначення виводів мп кр1816ве51
- 7.3. Функціонування мп кр1816ве51
- 7.4. Система команд мп кр1816ве51
- In port- те, що знаходиться в порту вводу заноситься в акумулятор а
- 8. Приклади програмування на асемблері кр1816ве51
- 8.1 Форомалізований підхід до розробки прикладної програми
- 8.2. Підрахунок імпульсів
- 8.3. Функції часової витримки
- 8.4. Функції вимірювання часових інтервалів
- 8.5. Перетворення кодів між системами числення
- 8.6. Аналого-цифрове перетворення
- 8.7 Приклад програмування технічної задачі
- 8.7.1. Постановка задачі
- 8.7.2. Аналіз задачі.
- 8.7.3. Розробка схеми пристрою та інтерфейсу.
- 8.7.4. Інженерна інтерпретація задачі
- 8.7.5. Розробка блок –схеми алгоритму
- 8.7.6 Розробка прикладної програми
- Програма sezam
- Контрольні запитання з курсу
- Література
- 1..Технічне та програмне забезпечення плк “ломіконт” Функціональні можливості плк “Ломіконт”.
- Технічні характеристики Ломіконта
- 2. Фізична сруктура контролера та його склад
- На рис 1.1 приведена фізична структура л-110 з основними модулями.
- Програмування плк “ломіконт”
- ПрК задає логіку управління конкретним технологічним об”єктом.
- Порядок виконання програми контролером:
- 05 Если умова а
- 07 Если умова в
- 11 Если умова с
- 00 Если в дв015
- 01 Тогда о кс102
- 02 Иначе в кс116
- 14 Тогда алг 031 (потім виконати алгоритм 031)
- 3. Приклад програмування на технологічній мові «Мікрол»
- Програмування алгоритму
- Безпоседньо програма
- 11 Тогда о кс100 - 26 тогда тс 1.0.0
- Бібліотека алгоритмів «ломіконту»