6.6. Робочий цикл виконання програми мп
Пристій ПКВО МП складається із двох відносно незалежних частин: ■ первинного керуючого автомату ПКА, який керує процесом в середині МП, та ■ схеми, що опрацьовує зовнішні сигнали у МПС.
ПКВО всіх процесорів працює по алгоритму, що приведений на рис.6.1.
Виконння робочого циклу плинної команди починається із опитування тригера переривання. Якщо відбулося переривання (тригер в стані логічної 1), то ПКА передає керування спеціальній підпрограмі обробки переривань і тим самим виконується відповідна підпрограма обслуговування переривань.
| | тимчасового зберігання, |
| виконання операції та фіксація результату |
Рис. 6.1. Алгоритм функціонування ПКВО МП.
При відсутності переривання або після виконання підпрограми його
обслуговування, первинний керуючий автомат генерує сигнали вибірки із памяті плинної команди та сигнали формування у лічильнику команд адреси наступної команди.
Далі ПКА дешифрує код операції команді і генерує (відповідно до коду операції) керуючі сигнали, що забезпечують виконання в МП заданої операції.
Суттєвою особливістю роботи ПКА є те, що його алгоритм містить
умовний оператор очікування готовності операнду. Поява такого оператора пояснюється неохідністью пристосування МП для роботи з різними (по швид кодії звертання) операндами від зовнішньої пам’яті або достатньо повільних пристроїв вводу/виводу, які зв’язані із реальним об’єктом керування. Таким чином, послідовність керуючих сигналів, яка реалізує деяку програму, генерується в ПКА не тільки на основі коду команди, но і під дією зовнішніх (по відношенню до МП) керуючих слів. Така схема керування МПС (в залежності від коду плинної команди, стану ПКА, а також сигналів переривання) виробляє керуючі сигнали, що реалізують процедуру системного обміну інформацієюПри відсутності переривання або після виконання підпрограми його обслуговування, первинний керуючий автомат генерує сигнали вибірки із памяті плинної команди та сигнали формування у лічильнику команд адреси наступної команди
Далі ПКА дешифрує код операції команді і генерує (відповідно до коду операції) керуючі сигнали, що забезпечують виконання в МП заданої операції.
Суттєвою особливістю роботи ПКА є те, що його алгоритм містить умовний оператор очікування готовності операнду. Поява такого оператора пояснюється неохідністью пристосування МП для роботи з різними (по швид кодії звертання) операндами від зовнішньої пам’яті або достатньо повільних пристроїв вводу/виводу, які зв’язані із реальним об’єктом керування.
Таким чином, послідовність керуючих сигналів, яка реалізує деяку програму, генерується в ПКА не тільки на основі коду команди, но і під дією зовнішніх (по відношенню до МП) керуючих слів. Така схема керування МПС (в залежності від коду плинної команди, стану ПКА, а також сигналів переривання) виробляє керуючі сигнали, що реалізують процедуру системного обміну інформацією
- Київ нухт 2011
- 1. Загальні відомості про мікропроцесор та мікропроцесорну систему
- 1.1. Мікропроцесор. Загальні положення та визначення.
- 1.2. Архітектура мікропроцесора
- 1.3. Загальна структура мікропроцесора та його функціонування
- 1.4. Поняття про мікропроцесорну систему (мпс)
- 1.5. Поняття мікропроцесорного контролера
- 2. Загальні відомості пронадання та опрацювання інформації в мікропроцесонній техніці
- 2.1. Поняття інформації та дві форми її надання
- 2.2. Фізична суть цифрової інформації та елементи її реалізації
- 3. Основи алгебри логіки
- 3.1. Загальні положення
- 3.2. Опис та задання логічних функцій.
- 3.3. Основні логічні функції алгебри логіки
- 4. Способи надання інформації в мікропроцесорі
- 4.1. Поняття систем числення в мікропроцесорній техніці
- 4.2. Дівйкова система числення та основи переведення чисел між системами числення
- 4.2.1. Перетворення двійкових чисел в десяткові.
- 4.2.2. Перетворення десяткових чисел в двійкові
- 4.3. Вісімкова та шістнадцяткова системи числення
- 5. Структурні елементи мікропроцесора
- 5.1. Поняття машинного слова, регістрів
- 5.2. Формати надання чисел в мікропроцесорах
- 5.3. Двійкова арифметика в мікропроцесорі.
- 5.4. Двійково-десяткова арифметика.
- 5.4.1 Додавання двійково-десяткових чисел без знаку.
- 5.4.2 Додавання двійково-десяткових чисел із знаком.
- 5.5. Регістр стану (psw) мп та його призначення
- 5.6. Поняття шин (bus) мікропроцесора
- 5.7. Арифметично – логічний пристрій мікропроцесора
- 5.8. Пристій вводу – виводу (пвв).
- In 07н; ввести в акумулятор дані із порту 7;
- Поняття шинних драйверів.
- 5.9. Поняття інтерфейсу
- 5.10. Передавання інформації у послідовному коді.
- 5.11. Память мікропроцесорів та опереції з нею
- 5.12. Адресний простір мікропроцесора
- 5.13. Стек та його використовування
- 6. Мови програмування мпс
- 6.1. Рівні мов прграмування мп.
- 6.1.1. Базова мова мікропроцесора.
- 6.1.2. Мова “ асемблер” (другого рівня).
- 6.1.3. Мови третього рівня.
- 6.2. Основні правила запису програм на мові асемблера
- 6.3 Програмне забезпечення мікропроцесорнихсистем та його види
- 6.4. Способи адресації в мікропроцесорній системі
- 6.5. Формати команд мікропроцесорів
- Варіанти однобайтних команд:
- 6.6. Робочий цикл виконання програми мп
- 7. Однокристальний мікропроцесорний контролер кр1816ве51…….
- 7.1. Номеклатура та порівняльні характеристики мп
- 7.2. Структурна схема мікроконтролера кр1816ве51 та призначення складових
- Призначення виводів мп кр1816ве51
- Призначення виводів мп кр1816ве51
- 7.3. Функціонування мп кр1816ве51
- 7.4. Система команд мп кр1816ве51
- In port- те, що знаходиться в порту вводу заноситься в акумулятор а
- 8. Приклади програмування на асемблері кр1816ве51
- 8.1 Форомалізований підхід до розробки прикладної програми
- 8.2. Підрахунок імпульсів
- 8.3. Функції часової витримки
- 8.4. Функції вимірювання часових інтервалів
- 8.5. Перетворення кодів між системами числення
- 8.6. Аналого-цифрове перетворення
- 8.7 Приклад програмування технічної задачі
- 8.7.1. Постановка задачі
- 8.7.2. Аналіз задачі.
- 8.7.3. Розробка схеми пристрою та інтерфейсу.
- 8.7.4. Інженерна інтерпретація задачі
- 8.7.5. Розробка блок –схеми алгоритму
- 8.7.6 Розробка прикладної програми
- Програма sezam
- Контрольні запитання з курсу
- Література
- 1..Технічне та програмне забезпечення плк “ломіконт” Функціональні можливості плк “Ломіконт”.
- Технічні характеристики Ломіконта
- 2. Фізична сруктура контролера та його склад
- На рис 1.1 приведена фізична структура л-110 з основними модулями.
- Програмування плк “ломіконт”
- ПрК задає логіку управління конкретним технологічним об”єктом.
- Порядок виконання програми контролером:
- 05 Если умова а
- 07 Если умова в
- 11 Если умова с
- 00 Если в дв015
- 01 Тогда о кс102
- 02 Иначе в кс116
- 14 Тогда алг 031 (потім виконати алгоритм 031)
- 3. Приклад програмування на технологічній мові «Мікрол»
- Програмування алгоритму
- Безпоседньо програма
- 11 Тогда о кс100 - 26 тогда тс 1.0.0
- Бібліотека алгоритмів «ломіконту»