Розширюваність і масштабованість

Терміни розширюваність і масштабованість іноді використовують як синоніми, але це невірно — кожний з них має певне самостійне значення.

Розширюваність (extensіbіlіty) означає можливість порівняно легкого додаван­ня окремих елементів мережі (користувачів, комп'ютерів, додатків, служб), нарощу­вання довжини сегментів мережі й заміни існуючої апаратури потужнішою. При цьому принципово важливо, що легкість розширення системи іноді може забезпечуватися в деяких досить обмежених межах. Наприклад, локальна мережа Ethernet, побудована на основі одного сегмента товстого коаксіального кабелю, має гарну розширюваність, у тому розумінні, що дозволяє легко підключати нові станції. Однак така мережа має обмеження на число станцій — їхнє число не повинне перевищувати 30-40. Хоча мережа допускає фізичне підключення до сегмента й більшого числа станцій (до 100), але при цьому найчастіше різко знижується продуктивність мережі. Наявність такого обмеження і є ознакою поганої масштабованості системи при гарній розширюваності.

Масштабованість (scalabіlіty) означає, що мережа дозволяє нарощувати кількість вузлів і довжина зв'язків у дуже широких межах, при цьому продуктивність мережі не погіршується. Для забезпечення масштабованості мережі доводиться засто­совувати додаткове комунікаційне устаткування та структурувати мережу. Наприклад, гарну масштабованість має багатосегментна мережа, побудована з використанням комутаторів і маршрутизаторів, що має ієрархічну структуру зв'язків. Така мережа може включати кілька тисяч комп'ютерів і при цьому забезпечувати кожному користувачеві мережі потрібну якість обслуговування.