5. Керування концентратором по протоколу snmp

Як видно з опису додаткових функцій, більшість з них вимагають конфігурування концентратора. Це конфігурування може виконуватися локально, через інтерфейс RS-232C, що є в будь-якого концентратора, що має блок керування. Крім конфігурування у великій мережі дуже корисна функція спостереження за станом концентратора: чи працездатний він, у якому стані перебувають його порти.

При великій кількості концентраторів та інших комунікаційних пристроїв у мережі постійне спостереження за станом численних портів і зміною їхніх параметрів стає дуже обтяжним заняттям, якщо воно повинне виконуватися за допомогою локального підключення термінала. Тому більшість концентраторів, що підтримують інтелектуальні додаткові функції, можуть управлятися централізовано по мережі за допомогою популярного протоколу керування SNMP (Sіmple Network Management Protocol) зі стека TCP/ІP.

Спрощена структура системи керування зображена на рис.7.7.

Рис. 7.7. Структура системи керування на основі протоколу SNMP

У блок керування концентратором вбудовується так званий SNMP-агент. Цей агент збирає інформацію про стан контрольованого пристрою й зберігає її в так званій базі даних керуючої інформації — Management Іnformatіon Base, MІВ. Ця база даних має стандартну структуру, що дозволяє одному з комп'ютерів мережі, що виконує роль центральної станції керування, запитувати в агента значення стандартних змінних бази MІВ. У базі MІВ зберігаються не тільки дані про стан пристрою, але й керуюча інформація, що впливає на цей пристрій. Наприклад, в MІВ є змінні, що керують станом порту, що має значення "включити" і "виключити". Якщо станція керування змінює значення керуючої змінної, то агент повинен виконати цю вказівку й впливати на пристрій відповідним чином, наприклад виключити порт або змінити зв'язок порту із внутрішніми шинами концентратора.

Взаємодія між станцією керування і вбудованими в комунікаційні пристрої агентами відбувається по протоколу SNMP. Концентратор, що управляється по протоколу SNMP, повинен підтримувати основні протоколи стека TCP/ІP і мати ІP- і МАС-адреси. Точніше, ці адреси відносяться до агента концентратора. Тому адміністратор, що хоче скористатися перевагами централізованого керування концентраторами по мережі, повинен знати стек протоколів TCP/ІP і сконфігурувати ІP-адреси їхніх агентів.