Специфікації фізичного середовища Ethernet

Історично перші мережі технології Ethernet були створені на коаксіальному кабелі діаметром 0,5 дюйма. Надалі були визначені й інші специфікації фізичного рівня для стандарту Ethernet, що дозволяють використати різні середовища передачі даних. Метод доступу CSMA/CD і всі часові параметри залишаються тими самими для будь-якої специфікації фізичного середовища технології Ethernet 10 Мбіт/с.

Фізичні специфікації технології Ethernet на сьогоднішній день включають наступні середовища передачі даних.

• l0Base-5 — коаксіальний кабель діаметром 0,5 дюйма, називаний "товстим" коаксиалом. Має хвильовий опір 50 Ом. Максимальна довжина сегмента — 500 метрів (без повторювачів).

• l0Base-2 — коаксіальний кабель діаметром 0,25 дюйма, називаний "тонким" коаксиалом. Має хвильовий опір 50 Ом. Максимальна довжина сегмента — 185 метрів (без повторювачів).

• l0Base-T — кабель на основі неекранованої крученої пари (Unshіelded Twіsted Paіr, UTP). Утворює зіркоподібну топологію на основі концентратора. Відстань між концентратором і кінцевим вузлом — не більше 100 м.

• l0Base-F — волоконно-оптичний кабель. Топологія аналогічна топології стандарту l0Base-T. Є кілька варіантів цієї специфікації — FOІRL (відстань до 1000 м), l0Base-FL (відстань до 2000 м), l0Base-FB (відстань до 2000 м).

Число 10 у зазначені вище назвах позначає бітову швидкість передачі даних цих стандартів — 10 Мбіт/с, а слово Base — метод передачі на одній базовій частоті 10 МГЦ (на відміну від методів, що використовують кілька несучих частот, які називаються Broadband — широкополосними). Останній символ у назві стандарту фізичного рівня позначає тип кабелю.