Організація спільного використання ліній зв'язку

Тільки в мережі з повнозв’язною топологією для з'єднання кожної пари комп'ютерів є окрема лінія зв'язку. У всіх інших випадках неминуче виникає питання про те, як організувати спільне використання ліній зв'язку декількома комп'ютерами мережі. Як і завжди при поділі ресурсів, головною метою тут є здешевлення мережі.

В обчислювальних мережах використають як індивідуальні лінії зв'язку між комп'ютерами, так і поділювані (shared), коли одна лінія зв'язку поперемінно використовується декількома комп'ютерами. У випадку застосування поділюваних ліній зв'язку (часто застосовується також термін поділюване середовище передачі даних — shared medіa) виникає комплекс проблем, пов'язаних з їхнім спільним використанням, що включає як чисто електричні проблеми забезпечення потрібної якості сигналів при підключенні до одного провідника декількох приймачів і передавачів, так і логічні проблеми поділу в часі доступу до цих ліній.

Класичним прикладом мережі з поділюваними лініями зв'язку є мережі з топологією "загальна шина", у яких один кабель спільно використовується всіма комп'ютерами мережі. Жоден з комп'ютерів мережі в принципі не може індивідуально, незалежно від всіх інших комп'ютерів мережі, використати кабель, тому що при одночасній передачі даних відразу декількома вузлами сигнали змішуються й спотворюються. У топологиях "кільце" або "зірка" індивідуальне використання ліній зв'язку, що з'єднують комп'ютери, принципово можливе, але ці кабелі часто також розглядають як поділювані для всіх комп'ютерів мережі, так що, наприклад, тільки один комп'ютер кільця має право в цей момент часу відправляти по кільцю пакети іншим комп'ютерам.

Мережа з поділюваним середовищем при великій кількості вузлів буде працювати завжди повільніше, ніж аналогічна мережа з індивідуальними лініями зв'язку, тому що пропускна здатність індивідуальної лінії зв'язку дістається одному комп'ютеру, а при її спільному використанні — ділиться на всі комп'ютери мережі.

Часто з такою втратою продуктивності миряться заради збільшення економічної ефективності мережі. Не тільки в класичних, але й у зовсім нових технологіях, розроблених для локальних мереж, зберігається режим поділюваних ліній зв'язку. Наприклад, розроблювачі технології Gіgabіt Ethernet, прийнятої в 1998 році як новий стандарт, включили режим поділу передавального середовища у свої специфікації поряд з режимом роботи з індивідуальними лініями зв'язку.