4. Основні напрями забезпечення економічної безпеки підприємства

Складові безпеки можна класифікувати, наприклад, за типами загроз.

Безпека з боку фізичних загроз може забезпечуватися теорією і практикою виживання; безпека з боку психологічних загроз — спеціальними знаннями, консультаціями, навіть вашим світоглядом і характером; безпека з боку загроз інформації — організаційним і технічним захистом. Але всі ці складові нероздільні.

Ефективна безпека підприємницької діяльності забезпечується на таких взаємопов'язаних напрямах:

• захист від злочинного світу;

• захист від порушень закону з тим, щоб самим не потрапити під його санкції;

• захист від недобросовісної конкуренції;

• захист від протиправних дій власних співробітників.

Щодо останнього напряму, то цей напрям дій реалізується на таких ділянках:

• виробничій (збереження матеріальних цінностей);

• комерційній (оцінювання партнерів, юридичний захист інтересів);

• інформаційній (визначення значущості інформації, порядку надходження, використання, передання, захисту від викрадення)

• кадрового забезпечення.

Оскільки чинників, що становлять загрозу для фірми, достатньо багато, доцільно всю роботу із забезпечення безпеки координувати з єдиного виконавчо-розпорядницького органу, який називають "службою (відділом) безпеки". Ця служба "тримає руку на пульс практично всіх ланок фірми і вживає ефективні заходи протидії дестабілізуючим чинникам, використовуючи для цього, у разі необхідності, не тільки власні сили, але й сили усієї фірми, а в окремих випадках — і сили зовнішніх організацій.

Безпека сучасного комерційного підприємства забезпечується за допомогою таких режимів: конфіденційності і захисту об'єктів інтелектуальної власності, що формують інформаційну безпеку; фізичної охорони, тобто забезпечення фізичної безпеки майна і персоналу фірми.

За тих умов, що існують на українському ринку, розраховувати на ефективний захист своїх життєво важливих інтересів підприємств може лише у таких випадках:

• якщо він здатний організувати процедурно-орієнтований процес, який повинен бути спрямований на позбавлення потенційного супротивника інформації про виробничі і торговельні можливості і наміри підприємства, головним чином шлях виявлення та усунення індикаторів (тобто демаскуючих ознак каналів витоку інформації), пов'язаних із плануванням і здійсненням підприємницької діяльності;

• якщо у цьому процесі будуть задіяні всі службовці підприємства, а не тільки служба безпеки.

Ідея методу системного підходу до проблем забезпечення економічної безпеки полягає в тому, щоб припинити, скоротити або хоч обмежити витік тих часток цінної інформації, які можуть дати конкурентам можливість наперед виявити, що саме в цей момент керівництво фірми планує та здійснює.

На жаль, ми змушені констатувати, що у нас майже повністю присутні такі необхідні для реалізації системного підходу складові:

• достатньо повна законодавча база, що регулює основні відносини у сфері бізнесу. Наприклад, у нас недостатньо розвинуте право і юридичне забезпечення економічної діяльності;

• відпрацьований механізм економічної реформи на загальнодержавному і регіональному рівнях;

• достатній рівень включення суспільства у процеси економічних перебудов;

• державна програма боротьби з поширеною у сфері національної економіки корупцією;

• ефективна національна статистика і контроль.

Сьогодні на ринку України, на якому існує понад тисяча приватних банків, більше трьох тисяч посередницьких фірм і більше одного мільйона малих підприємств, безпека стала таким самим товаром, як і нафта, газ, метал та інформація. На неї є попит, і при цьому досить значний. У співвідношенні з рівнем розвитку сучасних ринкових відносин і навколишньої ситуації в країні найбільшим попитом на ринку безпеки користуються послуги забезпечення фізичного та технічного захисту. Однак з установленням ринку такого виду послуг буде звужуватися попит на ці види безпеки і зросте попит на технології і методики захисту комерційної таємниці, послуги забезпечення інформаційної безпеки, захист від ризику в комерційній діяльності, тобто на специфічні навички "контррозвідників, розвідників та аналітиків комерційних служб безпеки". Ця тенденція вже визначилася, і в міру її поширення і поглиблення, вірогідно буде звужуватися число охоронних підприємств і служб безпеки, буде змінюватися зміст і профіль їхньої роботи, тобто і тут закони ринку будуть дуже жорсткі, і багато охоронних підприємств, які не зможуть перебудувати свою роботу, збанкрутують.

У зв'язку з цим, будь-яке ігнорування законів ринкової економіки і потреб економічної безпеки дуже часто призводить до того, що упускаються корисні угоди, укладаються контракти з недобросовісними партнерами, приймаються на роботу особи з низькими моральними якостями або такими, що є "підставою" недобросовісних конкурентів чи навіть організованої злочинності.

Легше, дешевше і корисніше зберігати необхідний рівень економічної безпеки, ніж вести довгі, дорогі і не завжди перспективні судові процеси, намагаючись захистити свої права.

Контрольні питання

1. Які проблеми забезпечення безпеки підприємства існують в Україні?

2. Назвіть основні об'єкти захисту підприємства.

3. Яка існує класифікація суб'єктів безпеки підприємства?

4. Визначте основні напрями діяльності суб'єктів безпеки підприємства.

5. Що розуміють під безпекою підприємства?

6. Назвіть основні напрями і завдання безпеки підприємства.

7. Дайте визначення поняттю "економічна безпека підприємства".

8. Що таке "екосекент"?

9. Якими нормативно-правовими актами регулюється діяльністі із забезпечення безпеки підприємства?

10. Охарактеризуйте поняття "ризик".

11. Назвіть основні причини виникнення ризику.

12. Які існують зовнішні загрози існування підприємства?

13. У чому полягають особливості ринку України?

14. Поясніть сутність управління ризиками.

15. Назвіть основні суб'єкти та об'єкти управління ризиками.

16. Охарактеризуйте модель оцінювання ризиків економічногс ринку.

17. Що розуміється під "диверсифікацією"?

18. У чому сутність антикризового управління підприємством?

19. Як аналізують фінансово-господарський стан неплатоспроможних підприємств та організацій?

20. Назвіть основні напрями антикризового управління.

21. Назвіть напрями забезпечення безпеки підприємства.

22. У чому полягають особливості забезпечення економічної безпеки підприємства в Україні?

Лекція №9. Корупція як базовий елемент економічної злочинності (4 години)

План

1. Поняття службового злочину

2. Види корупції

3. Причини розвитку корупції в Україні

4. Сфери, найбільш вражені службовими злочинами

5. Кримінальна відповідальність за скоєння службових злочинів

6. Хабарництво — елемент економічної злочинності

7. Чинники, що сприяють розвитку корупції в Україні

1. Поняття службового злочину.

Серед безлічі об'єктивних та суб'єктивних чинників, що прикро обтяжують перехідний період в Україні, окреме місце займають службові злочини, які безпосередньо пов'язані з організованою злочинністю. Їх витоки зумовлені особливостями економічної системи. За результатами Міжнародної громадської організації по боротьбі з корупцією Transparency International, яка в грудні 2007 р. оголосила результати щорічного Всесвітнього Барометру Корупції, обсяги корупції в Україні за 2007 р. збільшились на 7% і сягали рівня 30% (майже в 2 рази більше ніж в Росії). Міжнародна організація зробила висновок, що найбільш корумпованими в Україні є: парламент, політичні партії, суди та міліція.

Отже службові злочини вчиняються там, де урядові інститути можуть діяти не за законами, а на власний розсуд, маючи при цьому завищені повноваження. Якщо уряд контролює розподіл кредитів, обов'язково знайдуться ті, хто готовий дати хабара, щоб одержати їх під якомога нижчий відсоток. Там, де уряд контролює економічну та соціальну інфраструктуру, хабарами домагаються надання пільгових умов. Це породжує підкуп представників виконавчої й представницької влади, який перетворюється в нову форму економічних й адміністративних взаємин — корупцію і с загрозою національній, безпеці України. Тому необхідно не тільки визначити корупцію як невід'ємне явище функціонування українського політичного режиму, а й передбачити можливі шляхи нейтралізації або усунення умов, що сприяють цьому.

Незважаючи на те, що правоохоронні органи посилаються на відсутність окремої етапі в Кримінальному кодексі України по корупції, що заважає ефективно боротися з нею, головною причиною її прогресування є відсутність у влади бажання й волі до реальної боротьби. Не дивлячись на наявність у Кримінальному кодексі цілого ряду статей, що торкаються супутніх корупції діянь, досить незначну кількість державних службовців притягують за ними до відповідальності — це зловживання службовим становищем, одержання хабара, шахрайство, фальсифікація, підробка, вимагання, злочинна бездіяльність у виконавчих, правоохоронних і судових органах — ст. ст. 364-370 Кримінального кодексу України.

До корупції варто віднести й широко розвинене посередництво у підприємницькій діяльності. Правда, варто відзначити й значну кількість посередників міждержавними службовцями, які займають керівні посади в органах влади, та представниками економічних суб'єктів, що одержують блага за рішення чиновника або виконавчої структури, а до них, насправді, не належать. Механізм простий: створюються й за сталу винагороду реєструються в органах юстиції різні організації, що мають назви державних структур і нібито з їхніми повноваженнями. Далі за здійснення цих повноважень вони отримують відповідний прибуток. Такі явища в суспільстві мають потребу в належній правовій оцінці й виробленні адекватних заходів впливу й протидії.

Одним із елементів корупції є благодійна допомога і благодійні фонди. Після 1991 р. досить модним стало створення таких фондів дружинами та дітьми керівників держави. Походження коштів, які отримують ці фонди, а також мету їх витрат не вивчав ні один правоохоронний орган держави. Та чи зацікавлені вони у вивченні діяльності таких фондів, якщо самі створюють власні подібні фонди? А при відсутності таких фондів правоохоронні структури досить активно використовують так звану благодійну допомогу, яку також можна розцінювати як подачку від державних (невідомо звідки беруться ними гроші для надання такої допомоги) чи колективних структур. Якщо все це не корупція, то як можна назвати таку протиправну дію?