logo
KONSPYeKT_LYeKTsIJ_studentam

4. Сфери, найбільш вражені службовими злочинами

Найбільш криміналізованими, враженими корупцією є сфера стосунків у кредитно-фінансовій, банківській системах, зовнішньоекономічній діяльності, системі енергозабезпечення і охорони здоров'я [18, с. 14].

Безумовно, службові злочини призводять до виникнення бюджетних проблем, зменшуючи дохідну і безпідставно збільшуючи видаткову частини бюджету. При цьому суспільство несе не лише кількісні, а й якісні втрати. Зрештою, службові злочини загрожують макроекономічній стабільності — найважливішому чиннику економічного піднесення — і відлякують тим самим інвесторів.

Отже, корупція являє собою використання службового становища у власних (особистих, родинних, кланових, партійно-групових) інтересах для збагачення (гроші, незаконні платежі й гонорари, акції, нерухоме й рухоме майно, контрольно-розпорядницькі посади й ін.), просування по службі, протекції, одержання посади, незаконних пільг або привілеїв.

Що ж до соціальної ціни, то службові злочини посилюють нерівноправність, оскільки, даючи великі хабарі, представники організованої злочинності отримують значні привілеї. Створюючи складну ситуацію з бюджетними надходженнями, корумповані особи зводять нанівець ефективність державної системи, не даючи можливості допомагати тим верствам населення, які залишаються за межею бідності. При цьому знижується рівень життя, а на щоденну неминучу роботу з корумпованими бюрократами витрачається велика кількість часу і зусиль, значно знижується рівень надання державних послуг.

У цьому аспекті варто звернути увагу на політичну ціну службових злочинів, оскільки вона принижує роль держави, підриває довіру до уряду. Адже в перехідний період особливо важливо, щоб уряд мав сильні важелі регулювання економікою. Тим паче, що без наявної довіри уряду працювати важко.

Зловживання службовим становищем — основний механізм дії економічної злочинності

Для більш ефективного застосування норм кримінального права при вирішенні питання щодо вчинення економічного злочину із використанням службового становища виділені окремі види спеціальних суб'єктів, яких необхідно притягувати до кримінальної відповідальності за їх вчинення:

особи, які наділені державною владою;

особи, які виконують обов'язки як державні службовці;

депутати Верховної Ради України;

службовці органів державного управління;

службовці державних установ;

- працівники господарюючих структур, у яких частка державної власності становить понад 50%;

- керівники чи службовці державних підприємств.

Систему службових зловживань доцільно розділити на дві групи:

- зазіхання на економічну стабільність господарюючих суб'єктів та органів управління;

- зазіхання на права приватних осіб.

До першої групи варто віднести такі злочинні діяння, якими наносяться збитки фінансово-господарській діяльності окремих підприємств, організацій та установ.

До другої групи необхідно віднести дискримінацію фізичних та юридичних осіб, яка вчиняється посадовою особою.

Головними у визначенні службових злочинів повинні бути ознаки суб'єкта — посадової особи, яким визнаються особи, які постійно чи тимчасово виконують функції представників владних структур чи організаційно-розпорядчі функції на підприємствах, організаціях або установах 122, с. 28).

Особливість службових злочинів полягає в тому, що вони е способом використання службовою особою у власних особистих інтересах або інтересах третьої особи наданих їй повноважень. Відповідальність за порушення чинного законодавства посадова особа несе лише у межах наданих їй прав і покладених на неї обов'язків.

Одним із злочинів, який є різновидністю економічних злочинів, можна назвати використання посадовою особою влади або власного становища всупереч інтересам служби для отримання матеріального чи іншого особистого зиску, чим наноситься шкода державним або громадським інтересам, а також правам чи інтересам фізичних або юридичних осіб. Зловживання владою або службовим становищем може кваліфікуватися лише у випадках, коли посадова особа, діючи з власних корисливих мотивів або на користь третіх осіб, використовує надані їй по службі повноваження. Якщо ж при вчиненні протиправного діяння суб'єкт не використовував наданих йому службою прав і повноважень, то він діяв як приватна особа і не може відповідати за вчинення службового злочину [1 і].

Головною ознакою службового злочину є використання своїх повноважень на шкоду службі. Протиправне діяння може кваліфікуватися лише за умови, що службова особа використала повноваження на шкоду державним або громадським інтересам з метою отримання особистої вигоди. Зловживання владою чи службовим становищем — це вчинення дій всупереч інтересам і вимогам служби.