3. Впровадження організаційно-технічних заходів захисту інформаційної системи компанії.

Результатом даного етапу є інсталяція програмних продуктів та їх інтеграція в інформаційну систему.

По мірі того, як у компанії складалася концепція розвитку бізнесу,  вирізнилися три основних концептуальних напрямки або «фокусні крапки» у діяльності конкурентної розвідки:

1. Яким чином можна одержати додаткові інновації для досягнення поставлених цілей?

2. Яким чином компанія може виявити потенціал співробітників, їхні знання та ідеї і використовувати все це на практиці?

3. Яким чином з максимальною повнотою використовувати потенціал нових інформаційних технологій у сфері комунікацій (як усередині компанії, так і зовні), щоб досягти найбільшого результату?

ІТ – стратегія: зони прийняття рішень

У своїй книзі «Business at the Speed of Тhоught» «Бізнес зі швидкістю думки», Білл Гейтс писав: «Я абсолютно переконаний у простій, але ефективній істині. Найкращий спосіб виділитися з кола конкурентів і відірватися від них — це висококласне використання інформації. Те, як ви збираєте інформацію, керуєте інформацією і використовуєте її, визначає, чи досягнете ви успіху чи потерпите поразку. Інформаційні потоки — це система кровообігу вашої корпорації, тому що вони дозволяють вам домогтися максимальної віддачі від ваших співробітників і вчитися у споживачів вашої продукції».

Можна дати кілька загальних зауважень щодо створення системи інформаційної безпеки підприємства. По-перше, фізична захищеність організації має розглядатися у тісній взаємодії з інформаційною. Однак ототожнювати їх не слід, адже заволодіти таємницями компанії сьогодні можна і не проникаючи в приміщення за міцними стінами. Досить потрапити в інформаційну систему, щоб отримати потрібні дані, вивести з ладу елементи корпоративної мережі або заблокувати доступ до інформаційних ресурсів.

По-друге, захист “всього й від усіх” не є раціональним і навряд чи принесе очікувані результати. Слід чітко визначити, яку інформацію потрібно оберігати в першу чергу й від кого. Для цього проводять аналіз можливих шляхів реалізації навмисних і випадкових атак, розробляють модель потенційного порушника, яка враховує його кваліфікацію, наявні засоби для здійснення атак, час дії, та прогнозують потенційні збитки.

По-третє, у середовищі, де людський фактор становить чи не найбільшу загрозу, особливо актуальним стає метод “батога і пряника”. Йдеться про те, що організаційні та адміністративні заходи варто поєднувати з соціально-психологічними. Перші передбачають створення необхідної правової бази шляхом розробки організаційно-розпорядчих документів, на яких будується діяльність служб безпеки й відділів захисту інформації. Заходи ж соціально-психологічного характеру складаються з двох основних напрямів: правильного підбору кадрів і застосування матеріальних та моральних стимулів. За даними західних фахівців, від правильного підбору та стимулювання персоналу щонайменше на вісімдесят відсотків залежить збереження корпоративних таємниць. Одними з першочергових завдань досвідченого керівника вважають створення сприятливого соціально-психологічного клімату всередині організації, зниження плинності кадрів, формування “фірмового патріотизму”. Не варто нехтувати впровадженням справедливої системи матеріальних винагород, створенням можливостей для професійного росту та для участі персоналу в прийнятті рішень. Тільки отримуючи максимальне задоволення від своєї роботи, працівник здатен виконувати свої обов’язки найбільш плідно.