2. Постійні та змінні дані

За змінністю економічні відомості в банку даних підприємства зазвичай поділяються на два найважливіших класи: постійні (умовно-постійні) і змінні. Постійними (умовно-постійними) величинами, або константами, вважаються величини, які не змінюються протягом якогось періоду часу (місяця, кварталу, року тощо). Отже, ці величини у процесі дослідження та аналізу зберігають те саме значення. До них належать: різні норми, нормативи, ставки оподаткування, ціни, розцінки за виконані роботи, потужності підприємства з окремими видами робіт, характеристики матеріалів, продукції та обладнання тощо.

Постійні дані використовуються багаторазово і обновляються періодично. Вони слугують основою для проведення розрахунків, аналізу, планування і прогнозування, а також для контролю різних перемінних показників. Так, відпуск і контроль за використанням матеріалів за цехами підприємства здійснюються згідно з установленою нормою витрат матеріалів у розрахунку на один виріб. На основі цих самих норм створюються складські запаси, робиться калькуляція собівартості продукції, складаються плани заготівлі і придбання сировини, матеріалів та їх витрат на коротко- та довгостроковий період.

Змінні дані – це величини, які у процесі їх вивчення набувають різних значень. Вони не мають однієї й тієї ж чисельної визначеності, але кожне з них характеризує певний бік процесу чи явища: випуск продукції за цехами чи підприємством у цілому на конкретну дату, надходження сировини і матеріалів від постачальників на склад підприємства, відправка готової продукції споживачам, обсяги незавершеного виробництва за датами спостереження тощо.

Змінні дані використовуються для оперативного планування та управління. Після обробки і розрахунків вони здебільшого вилучаються з ділової документації і пам'яті ЕОМ, оскільки малоймовірно повторення ситуації, за якої вони можуть бути корисними.

Залежно від причетності до об'єкта управління інформація поділяється на внутрішню і зовнішню, вхідну і вихідну. Внутрішня інформація – це інформація, яка утворюється на самому підприємстві. До неї входять відомості про підприємство, зокрема фактичні дані про фінансовий стан, бізнес-плани і стратегії підприємства. Внутрішня інформація відображається у статистичному, бухгалтерському обліку і звітності, планових, нормативних документах, розроблених на підприємстві.

Зовнішня інформація – це інформація, яка надходить з-за меж підприємства. Наприклад, вона може містити дані за видами економічної діяльності, регіону, країни тощо, а також представляти дані, які характеризують зміну зовнішнього середовища функціонування підприємства. До такої інформації належать ставка оподаткування прибутку підприємства, норма амортизації тощо. Її можна взяти в опублікованих інформаційних виданнях, зокрема у статистичних збірниках, інформаційних бюлетенях, журналах, газетах, на конференціях, ділових зустрічах, з нормативно-правових документів тощо.

Вхідна інформація – інформація, яка надходить на об'єкт управління (курси валют, індекс інфляції та ін.), і, навпаки, вихідна інформація – надходить від об'єкта управління (вивільнення працівників, використання бюджетних коштів, звітні дані).

За предметом дослідження інформація поділяється на основну і допоміжну.

Основна інформація – інформація, без якої неможливо зробити економічний аналіз тих чи інших аспектів господарської діяльності. Так, для вивчення рівня використання кадрів на підприємстві необхідні дані про обсяги виробленої продукції, затрати часу, прибуток, витрати на оплату праці і соціальні потреби, норми виробітку, професійно-кваліфікаційний рівень працівників тощо.

Допоміжна інформація – інформація, яка потрібна для детальнішої, повнішої характеристики предмета, що вивчається. Наприклад, аналізуючи продуктивність праці, доцільно також вивчити її організацію, санітарно-гігієнічні умови, стан техніки безпеки на підприємстві тощо.

Така ознака, як періодичність надходження зумовлює розподіл інформації на регулярну та епізодичну (нерегулярну). Регулярна – це інформація, яка надходить постійно, через визначені проміжки часу. Прикладом такої інформації є дані виробничо-фінансових планів, бухгалтерського обліку, звітності.

Епізодична, або нерегулярна інформація – така, що має непостійний, можливо, й одноразовий характер або збирається і подається від випадку до випадку. До такого виду інформації належать результати окремих соціологічних, вибіркових обстежень, дані фотографії і хронометражу робочого часу тощо.

За ступенем обробки інформацію поділяють на первинну, проміжну і результативну. Первинна інформація – це інформація, отримана в результаті безпосередніх спостережень, досліджень (монографічних, соціологічних, експериментальних), вивчення передового досвіду роботи, і не піддавалася суттєвій обробці. Наприклад, кількість працівників, вартість виробленої продукції та основних засобів.

Проміжна інформація – інформація, яка зазнала відповідної обробки (зведення, групування, усереднення тощо). Вона вже є продуктом статистико-аналітичної переробки первинної інформації. Наприклад, продуктивність праці, "озброєність" праці основними засобами, віддача та ємність, рентабельність основних засобів тощо. Вторинна інформація здебільшого міститься у звітних, планових документах, аналітичних записках та ін.

Результативна інформація – інформація, отримана на завершальній стадії обробки, аналізу, дослідження, наприклад інформація про виявлені в результаті проведеного економічного аналізу резерви підвищення рівня рентабельності підприємства.

Раціоналізація інформаційних служб сприяє скороченню потоків первинної та підвищенню частки попередньо і ретельно оброблюваної виробничої інформації. Нині у загальному обсязі інформації і документації найбільша частка припадає на первинну.

За об'єктом вивчення виділяють загальну інформацію та часткову. Загальна інформація характеризує темпи і пропорції розвитку економіки в цілому, а часткова – тільки за окремими її складовими, наприклад за видами економічної діяльності: сільське господарство, мисливство та лісове господарство, промисловість; будівництво; оптова й роздрібна торгівля; фінансова діяльність; державне управління; освіта; охорона здоров'я та соціальна допомога тощо. Часткова інформація на рівні підприємства може поділятися за видами виробничої діяльності.

З урахуванням стадії використання інформація поділяється на кінцеву і проміжну. Кінцевою є така інформація, яка виходить за межі інформаційної системи, а проміжною – інформація, що обертається всередині неї, тобто там, де виникає.