Рівні практичної діяльності, що обумовлені цілями й завданнями конкретної виробничої ситуації

Отже, сучасний бізнес має три складові успіху: продуктивність, якість і «людський фактор». Ці три фактори універсальні. Вони відіграють важливу роль у житті людей і організацій незалежно від культури, державних кордонів, галузей діяльності та ідеології. Важко уявити собі, щоб підприємство, не маючи ефективних людських стосунків, могло досягти високої продуктивності. З іншого боку, складно досягти хороших взаємин у колективі на тривалий час, якщо показники діяльності низькі. Рентабельне підприємство з хорошою репутацією якості та сприятливим внут­рішнім робочим середовищем легше приваблює й утримує хороших працівників. А високоефективні співробітники, у свою чергу, сприяють досягненню ще вищої продуктивності, кращих стосунків і якості. Третя вимога у «формулі успіху» — щоб стати командою переможців, її учасники повинні уважно й бережливо ставитись один до одного. Керівник повинен формувати у працівників почуття впевненості і відповідальності, дух колективізму й почуття гордості за свою організацію. Відданість людини має природний емоційний характер. Мотивацією нового покоління є моральне задоволення від праці, заінтересованість у результатах і нова система цінностей. Тому необхідна мобілізація енергії всіх на розвиток фірми та її колективу у сферах, які мають вирішальне значення для успіху підприємства, розвиток внутріш­ніх відносин у колективі та ефективних зв’яз­ків із зовнішнім світом.

Важливим компонентом професійної діяльності сучасного економіста, підприємця є робота з людьми. Тому серед низки професійних умінь особливого значення набувають організаторські, методичні та комунікативні психолого-педагогічні вміння, серед яких — уміння оцінювати ділові якості працівників, спілкуватися, обирати відповідні методи роботи, спонукати до спільної праці, ефективно впливати для досягнення результатів, стимулювати активність, ініціативність, інтерес тощо. Уміння вислу­ховувати думку іншого, досягати компромісу, незважаючи на розбіжності в поглядах і переконаннях, уміння домовлятися є необхідними для партнерських сто­сунків. Тож важливо навчитися будувати міжособистісні взаємини, реалізовувати в них свої плани й потреби, обирати способи взаємодії в спільній діяльності з іншими людьми, самовираження й опанування соціальних ролей під час розв’язання економічних задач. Звичайно, на розвиток підприємництва й бізнесу значний вплив справ­ляють економічні фактори: державне регулювання економіки, процентні ставки, конкуренція, інфляційні процеси, кон’юнктура ринку, дефіцит грошових коштів, профспілки, безробіття тощо. Однак не «вся справа в грошах». Важливу роль відіграють також соціально-психологічні впливи: традиція і політика фірми, стосунки і душевний світ людини. Бізнес і люди постійно змінюються, тому необхідно знаходити нові можливості для їх використання і вдосконалення, ефективно поєднувати холодну логіку раціональних рішень і «людський фактор». Абсолютну раціональність можна практикувати тільки стосовно машини. Нині ключ до успіху — це люди. Тому важливо бути спеціалістом у роботі з людьми: уміти формувати взаємини з підлеглими, між фірмою і клієнтами, з іншими фірмами — партнерами і конкурентами, уміти приймати рішення в складних ситуаціях, зрозуміло й доступно висловлювати свої думки. Неможливо довго мати успіх, використовуючи людей як прості механізми. Діяльність, спрямована на отри­мання прибутку, зрозуміло, важлива, але ефективність вироб­ництва, висока продуктивність і зниження собівартості тісно пов’язані з особистісною якістю виконання, гнуч­кістю розуму та ставленням людини до роботи. Коли йдеться про те, щоб підприємство рухалося вперед, уся суть — у мотивації людей. У прак­тичній діяльності в корпораціях доводиться спонукати кожного працівника робити свій внесок у загальне благо і прагнути винаходити дедалі досконаліші способи робити свою справу.

Існуючі нині описи посадових обов’язків надзвичайно структуровані, в їх основу покладено особливості виконання головної функціональної ролі працівника (work-role). Однак для збільшення ефективності організації відбувається вдосконалення вимог до фахівця за критеріями «типові — екстремальні» або за їхнім функціональним призначенням (табл. 4).

Отже, ускладнення функцій економіста вимагає його постійного самовдосконалення, формування в нього таких професійних і особистісних якостей, які дадуть змогу в майбутньому здійснювати фахову діяльність. Однією із серйозних проблем є суперечність — надто широкої загальнотеоретичної підготовки студентів у галузі економіки, або — надто вузької спеціалізації професійного навчання та підготовки. Розв’язати цю суперечність можна, поєднавши системи традиційного навчання і тренінгів у процесі допрактичної підготовки та післядосвідної освіти.

Таблиця 4