1. Види та класифікація джерел інформації

2. Звітність підприємства як основне джерело інформації

Основною інформаційною базою про фінансовий стан суб'єктів господарювання, аналіз та оцінку його фінансово-економічної діяльності є фінансова звітність. Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" (П (С) БО 1) фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Вона складається за даними поточного (синтетичного та аналітичного) обліку. Форми фінансової звітності встановлюються Міністерством фінансів і Державним комітетом статистики України. Склад і форми звітності залежать від галузевої приналежності та особливостей діяльності підприємства.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Таким чином, фінансова звітність слугує достовірному і повному відображенню інформації про процеси (операції, події), які можуть впливати на прийняття управлінських рішень. Крім того, завдяки показникам цієї звітності можна дати обґрунтовану оцінку минулим, поточним і майбутнім господарським подіям.

Завдяки фінансовій звітності користувачі можуть забезпечити свої потреби в отриманні, аналізі та оцінці такої інформації:

– придбання, продаж та володіння цінними паперами;

– участь у капіталі підприємства;

– оцінка якості управління;

– оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;

– забезпеченість зобов'язань підприємства;

– визначення суми дивідендів, які підлягають розподілу;

– регулювання діяльності підприємства;

– інші рішення.

Фінансова звітність може задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб.

Порядок подання фінансової звітності затверджений законодавчо. Він передбачає подання звітності таким користувачам:

– органам, до сфери управління яких належить підприємство;

– трудовим колективам на їх вимогу;

– власникам підприємства (засновникам);

– іншим органам і користувачам (статистики, казначейства, райфінвідділам).

Звітним періодом фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність за місяцями і кварталами складається наростаючим підсумком з початку року.

Загальними вимогами до якості фінансової звітності є:

– зрозумілість, однозначність тлумачення;

– доречність, можливість оцінювати минулі, теперішні і майбутні події та коригувати їх за потреби, впливати на прийняття рішень користувачами;

– достовірність, відсутність помилок і перекручень;

– порівнянність фінансових звітів за різні періоди та з іншими підприємствами.

До складу фінансової звітності входять:

– баланс;

– звіт про фінансові результати;

– звіт про власний капітал;

– звіт про рух грошових коштів;

– примітки до фінансових звітів.

3. Фінансова звітність підприємства

Розрізняють таке поняття, як публічна фінансова звітність – це звітність, до складу якої входять аудиторський звіт, баланс, звіт про фінансові результати (або декларація про доходи) та інша бухгалтерська інформація, подання якої користувачам здійснюється шляхом публікації окремим виданням чи у визначених збірниках.

До фінансової звітності включаються показники діяльності філій, представництв, відділень та інших відособлених підрозділів підприємства. Об'єднання фінансової звітності об'єднаних підприємств, що ведуть спільну діяльність, становлять консолідовану фінансову звітність.

Баланс – це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Визначення балансу і вимоги до нього як до форми фінансової звітності (правдивість, реальність, єдність, послідовність, зрозумілість) містяться в національному Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 37.

Баланс має форму двосторонньої таблиці, на лівому боці якої відображається склад та розміщення грошових коштів, а на правому – зобов'язання як джерело залучених коштів, що утворилися в результаті здійснення дій, та є юридичною основою для майбутніх платежів за товари, роботи, послуги.

Баланс є головним джерелом інформації для різних категорій користувачів, наприклад податкових органів, фінансових і кредитних установ, органів державного управління та ін. Метою складання Балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату для прийняття ефективних економічних рішень.

Звіт про фінансові результати – це звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства. Зміст, структура і формат цього звіту регламентуються П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 87.

Метою складання Звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої, неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Звіт про власний капітал – звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Зміст, форма Звіту про власний капітал, вимоги до статей регламентуються П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 №87.

Метою складання Звіту про власний капітал е розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного року. Звіт містить відомості про: зміни у складі статутного, пайового, додатково вкладеного, іншого вкладеного, резервного, неоплаченого і вилученого капіталу та нерозподіленого прибутку. Серед основних статей звіту слід назвати такі, як залишок власного капіталу на початок року, переоцінка активів, розподіл прибутку, внески учасників, вилучення капіталу та залишок власного капіталу на кінець року.

Звіт про рух грошових коштів – звіт, який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.04.99 № 87, визначає зміст, структуру і форму цього звіту.

Метою складання Звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період. Це стосується інформації про суми надходжень та вибуття грошових коштів, які з'являються в результаті операційної, інвестиційної, фінансової діяльності підприємства.

Примітки до фінансової звітності – сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію та обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

Загальні вимоги до складу Приміток до фінансової звітності містяться в П(С)БО 1. В них визначено три групи інформації, яку необхідно включити до складу Приміток:

– облікова політика підприємства;

– інформація, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов'язковою за відповідними положеннями (стандартами);

– інформація, що містить податковий аналіз статей звітності для забезпечення її зрозумілості та достовірності.

На обсяг інформації, яка міститься у Примітках до фінансової звітності, впливає низка чинників, зокрема вид діяльності підприємства, а також вимог конкретних П(С)БО, які регламентують складання цього документа.

Форми фінансової звітності, зміст та основна інформація, яка міститься в них, наведені в табл. 1.

Таблиця 1. Форми фінансової звітності та їх використання в економічному аналізі

 4. Статистична звітність підприємства

В умовах інтеграції економіки України у світовий економічний простір, завершення переходу на міжнародну систему обліку та статистики великого значення у реалізації економічної політики держави та проведенні економічних досліджень набуває забезпечення достовірної інформації щодо діяльності підприємств. Тому у Програмі реформування державної статистики на період до 2002 p., затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 1998 р. № 971, зазначено, що одним із напрямів реформування державної статистики є перехід до статистики підприємств, яка є всебічним статистичним спостереженням за діяльністю різних типів підприємств на основі інтегрованих уніфікованих форм статистичної звітності. Статистика підприємств передбачає інтеграцію потоків інформації для організації наскрізного спостереження за процесами виробництва та продажу продукції, за фінансово-майновим станом підприємств, за витратами на виробництво і реалізацію товарів та послуг, станом розрахунків, інвестиціями, наявністю персоналу та його використанням.

Розкриття статистичної сутності і ролі статистичної звітності в економічному аналізі потребує послідовного розгляду таких основних питань:

– визначення згідно з чинним законодавством основних термінів, які найчастіше зустрічаються на практиці при складанні статистичної звітності (звітність, статистична звітність, статистична інформація, статистичне спостереження, респондент);

– розгляд діючих форм статистичного спостереження підприємства;

– основні права та обов'язки підприємств щодо складання і подання форм статистичного спостереження підприємства;

– відповідальність підприємств за порушення порядку складання і подання статистичних даних.

Визначення основних статистичних термінів. Перш ніж перейти до розгляду питання звітності підприємств, необхідно розглянути основний понятійний апарат, який останніми роками зазнав великих змін. В законодавчих актах наведена термінологія, що найчастіше використовується на практиці. Зокрема, у ст. 1 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну статистику" дано визначення звітності, статистичної інформації тощо.

Так, звітність – це система підсумкових і взаємопов'язаних даних (показників), що мають форму звітів, складених за допомогою спеціально затвердженої форми, які характеризують умови та результати діяльності підприємства за визначений відрізок часу.

Статистична звітність – форма статистичного спостереження державою, при якій уповноваженим органам надходить від підприємств (організацій, установ) необхідна їм інформація у вигляді законно встановлених звітних документів (статистичних звітів) за підписами осіб, відповідальних за подання і достовірність даних.

Статистична інформація (дані) визначена як офіційна державна інформація, яка характеризує масові явища та процеси, що відбуваються в економічній, соціальній та інших сферах життя України та її регіонів.

Статистичне спостереження трактується як планомірний, науково організований процес збирання даних щодо масових явищ та процесів, які відбуваються в економічній, соціальній та інших сферах життя України та її регіоні, шляхом їх реєстрації за спеціальною програмою, розробленою на основі статистичної методології. Статистичні спостереження проводяться органами державної статистики через збирання статистичної звітності, здійснення одноразових обліків, переписів (опитувань), вибіркових та інших обстежень. За видами вони розподіляються на суцільні і несуцільні. Суцільне статистичне спостереження – спостереження щодо всіх без винятку одиниць сукупності, яка вивчається. Несуцільне статистичне спостереження – спостереження за окремими одиницями сукупності, яка вивчається.

Респондент – це особа або сукупність осіб, які підлягають статистичному спостереженню у встановленому законодавством порядку. До складу респондентів входять:

– юридичні особи, їх філії, відділення, представництва та інші відособлені структурні підрозділи, що знаходяться на території України;

– юридичні особи, їх філії, відділення, представництва та інші відособлені структурні підрозділи, що знаходяться за межами України і створені за участю юридичних осіб України;

– фізичні особи, незалежно від їх громадянства, які перебувають на території України, або сукупності таких осіб;

– фізичні особи, які є громадянами України і перебувають за її межами, або сукупності таких осіб;

– користувачі даних статистичних спостережень.

Отже, всі підприємства, організації, установи України є респондентами.

Основні форми державного статистичного спостереження. Статистична звітність була і залишається основною інформаційною базою. За її допомогою отримують такі основні дані:

– обсяг виробництва, реалізації товарів, робіт і послуг та затрати на них за видами економічної діяльності;

– фінансово-господарська діяльність підприємств;

– зайнятість і оплата праці працівників за видами економічної діяльності;

– ціни і тарифи;

– наявність і рух капіталу;

– демографічна ситуація;

– розвиток соціальної сфери;

– стан оточуючого середовища (рис. 3).

Рис. 3. Блок-схема статистичної звітності

Статистичні звіти складають з різною періодичністю: раз на місяць, квартал, рік залежно від реальних управлінських потреб у певній інформації. Вони подаються, як відомо, органу державної статистики за місцезнаходженням, вищестоящій організації або органу, що здійснює державне регулювання у відповідному виді діяльності економіки.

Починаючи з 1998 р., для збирання основних статистичних даних про функціонування підприємств та організацій всіх видів економічної діяльності і форм власності використовуються уніфіковані форми державного статистичного спостереження. Заповнення їх проводиться на підставі первинних документів, регістрів синтетичного та аналітичного обліків, фінансової звітності, положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Перелік форм державних статистичних спостережень міститься у Загальному табелі (переліку) форм державних статистичних спостережень на 2007 p., який розроблений і затверджений Державним комітетом статистики України (наказ 26.12.2006 р. №629).

У зазначеному табелі вміщено 217 форм державних статистичних спостережень і додатків до них за такими розділами:

– статистика промисловості;

– статистика будівельної діяльності;

– статистика інвестицій;

– статистика основних засобів;

– статистика сільського та рибного господарств;

– статистика ринкових нефінансових послуг;

– статистика транспорту та зв'язку;

– статистика науки, інновацій та інформатики;

– статистика соціальних послуг;

– статистика внутрішньої торгівлі та товарних ринків;

– статистика зовнішньої торгівлі;

– статистика цін;

– статистика фінансів підприємств;

– структурні обстеження підприємств;

– обстеження умов життя домогосподарств;

– статистика населення;

– статистика праці;

– статистика навколишнього природного середовища;

– обстеження ділової активності підприємств.

Розподіл форм державних спостережень за 15 розділами показано у табл. 8.2.

Форми спостереження згруповані за зазначеними вище розділами із зазначенням їх назви, індексу, періодичності, способу подання, найменування респондентів та строків подання.

Таблиця 8.2. Розподіл форм державних статистичних спостережень в Україні за розділами, 2005 р.

Зупинимося на головних формах, взявши за основу типове середнє підприємство, що виробляє товари чи надає послуги, та зберігаючи послідовність складових зазначеної вище блок-схеми статистичної звітності. При цьому розглянемо такі основні і найбільш характерні для підприємства блоки:

– обсяг виробництва, реалізації товарів, робіт і послуг та затрати;

– фінансово-господарська діяльність підприємств;

– зайнятість і оплата праці працівників за видами економічної діяльності;

– ціни і тарифи;

– наявність і рух капіталу.

Відображення даних про обсяги виробництва, реалізації товарів, робіт і послуг та затрати на них. Основною формою статистичного спостереження підприємства є форма № 1-підприємництво "Звіт про основні показники діяльності підприємства". Вона містить найбільш повну та різнобічну інформацію про діяльність суб'єктів господарювання як за масштабами виробництва і реалізації, витратами, так і за іншими аспектами, виступає інформаційною базою за обсягами виробництва, реалізації. До цієї форми входять такі розділи:

1. Демографія підприємства.

2. Розподіл обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності, операційних витрат з реалізованої продукції (робіт, послуг).

3. Роботи (послуги), що виконуються на умовах підряду.

4. Кількість працівників та оплата їх праці.

5. Валові капітальні інвестиції, здійснені у звітному році.

6. Витрати підприємства на інновації та інформатизацію.

Розділ 1 "Демографія підприємства" містить інформацію про демографічні події, які відбулися на підприємстві протягом звітного періоду. Зокрема, це події щодо зміни та організаційної структури (створення чи припинення діяльності підприємства в результаті появи нового, приєднання, злиття, поділу, перетворення тощо).

У розділі 2 "Розподіл обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності, операційних витрат з реалізованої продукції (робіт, послуг)" складається із двох частин. У першій – відображаються дані про обсяг реалізованої продукції, робіт, послуг (без ПДВ, акцизу), у тому числі продукції (робіт, послуг), виконаних підрядником на умовах підряду, всього по підприємству та у розрізі видів економічної діяльності, за переліком, визначеним органами державної статистики. Довідково зазначається вартість продукції власного виробництва для внутрішніх потреб підприємства.

Друга частина розділу призначена для відображення інформації про операційні витрати підприємства, пов'язані з реалізацією продукції, робіт, послуг. Ці витрати наводяться в цілому та в розрізі складових, а саме: матеріальні витрати (в цілому і за основними видами), витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, інші (витрати на відрядження, орендна плата, податки, збори тощо).

Розділ 3 "Роботи (послуги), що виконуються на умовах підряду" заповнюється у тому випадку, коли підприємство замовляло виготовлення продукції (робіт, послуг) на сторонніх підприємствах (включаючи фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності) на умовах надання їм давальницької сировини. Тоді подається інформація щодо вартості сировини, обсягу виготовленої продукції, робіт, послуг за видами економічної діяльності.

Дані про чисельність, використання робочого часу і матеріальне стимулювання працівників наводяться у розділі 4 "Кількість працівників та оплата їх праці". Він містить такі основні дані: середньооблікова кількість штатних працівників, середня кількість позаштатних працівників, кількість неоплачуваних працівників, відпрацьованих штатними працівниками людино-годин та фонд оплати праці.

У розділі 5 "Валові капітальні інвестиції" проставляються дані, що характеризують інвестиційну активність підприємства: суму валових капітальних інвестицій, у тому числі в матеріальні і нематеріальні активи.

Розділ 6 "Витрати підприємства на інновації та інформатизацію" передбачає відображення даних за витратами на технологічні інновації та інформатизацію.

Періодичність складання і подання звіту за формою № 1-підприємництво "Звіт про основні показники діяльності підприємства" – поквартально і щорічно. Форма подання – поштова, як, до речі, і всіх інших звітів.

Значна увага у звітності приділена відображенню результатів виробництва у найважливішому виді економічної діяльності – промисловості. Для цього підприємства складають за формою № 1П-НПП "Звіт про виробництво промислової продукції" кожного кварталу і за рік.

Оперативна інформація щодо обсягів виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг та затратах подається в термінових формах звітності: за формою № 1-П (термінова) "Терміновий звіт про виробництво промислової продукції (робіт, послуг)" та формою 1-послуги "Звіт про обсяги реалізованих послуг". Вони складаються і подаються статистичним органам щомісяця.

У сільському господарстві основна інформація про вироблену і реалізовану продукцію фіксується у формі державного статистичного спостереження за формою № 21-заг "Звіт про реалізацію сільськогосподарської продукції". Тут показуються: кількість і вартість реалізованої продукції рослинництва і тваринництва за видами з виділенням основних каналів реалізації, тобто: заготівельно-збутові організації, споживча кооперація, колгоспні ринки, власні магазини, підприємства громадського харчування, біржі, аукціони, бартер). Ця форма складається помісячно і за рік.

Досить повну інформацію містить також форма "№ 50-сг "Основні економічні показники роботи сільгосппідприємств", яка складається щорічно.

Виробничі витрати відображаються у формі № 5-с "Звіт про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг)". Він подається підприємствами та організаціями за I, II, III квартали 25 числа місяця, наступного за звітним періодом, а за IV квартал – не пізніше 16 лютого. Звіт містить дані про загальні витрати на виробництво продукції в розбивці за їх видами (матеріальні, амортизація, оплата праці, відрахування на соціальні заходи), а також про собівартість виробленої продукції (робіт, послуг), вартість давальницької сировини, використаної у виробництві продукції. Ці дані подаються в цілому по підприємству та у розрізі видів економічної діяльності.

Для заповнення форм статистичних спостережень про обсяги виробництва, реалізації товарів, робіт і послуг та затрати на них використовуються дані фінансових звітів: форма № 1 "Баланс", форма № 2 "Звіт про фінансові результати", форма №5 "Примітки до річної фінансової звітності". Крім того, можна використовувати показники, які містяться у первинних документах (акти приймання, акт про брак, відомість випуску готової продукції, товарно-транспортні накладні тощо), дані рахунків бухгалтерського обліку, облікових регістрів (Журнал 5, 5А) та інших інформаційних джерел.

Відображення показників фінансово-господарської діяльності підприємства. У формі статистичного спостереження М 1-Б "Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість відображаються дані про основні фінансові результати діяльності підприємства та стан розрахунків.

Звіт складається з двох розділів. У першому розділі "Фінансові результати" наводяться такі показники: прибуток, збиток, чистий прибуток, збиток на кінець звітного періоду і за відповідний період минулого року для порівняння. Цей розділ заповнюється за перший і другий місяць кожного кварталу та за рік наростаючим підсумком з початку року. Винятки становлять:

– банки, які заповнюють цей розділ щомісячно;

– підприємства, які займаються сільськогосподарським виробництвом, наводять дані тільки за рік.

Другий розділ "Дебіторська та кредиторська заборгованість" присвячений висвітленню розмірів дебіторської і кредиторської заборгованості (у т. ч. простроченої) між підприємствами та установами в межах України, всього, а також за видами заборгованості: за товари, роботи, послуги, за векселями, з бюджетом, із внутрішніх розрахунків, зі страхування, з оплати праці тощо. Крім того, показується дебіторська і кредиторська заборгованість із суб'єктами господарської діяльності країн – колишніх республік СРСР (у розрізі 14 країн), а також із суб'єктами господарської діяльності інших країн. Цей звіт терміновий і подається щомісяця на 20-й день після звітного періоду.

Інформація про стан підприємства на ринку цінних паперів показується у формі № 2-Б "Звіт про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів (термінова – квартальна, річна)п. В ній проставляються дані щодо обсягів випуску, продажу та обороту цінних паперів респондентів.

Інформаційною базою для заповнення названих вище форм державної статистичної звітності щодо відображення показників фінансово-господарської діяльності підприємства є фінансова звітність, а саме форми: № 1 "Баланс", № 1-м "Баланс", № 2 "Звіт про фінансові результати", № 2-м "Звіт про фінансові результати", № 3 "Звіт про рух грошових коштів", № 4 "Звіт про власний капітал", № 5 "Примітки до річної фінансової звітності". Необхідну інформацію містять також податкова звітність, зокрема Декларація про податок на прибуток підприємства, а також облікові регістри (Журнали 6, 7), дані рахунків бухгалтерського обліку, первинних документів тощо.

Зайнятість і оплата праці працівників. Інформація про кількісний та якісний склад робочої сили й ефективність її використання міститься у таких основних формах статистичного спостереження: № 1-ПВ "Звіт з праці (термінова – місячна квартальна)"; № 1-ПВ (заборгованість) "Звіт про стан заборгованості з виплати заробітної плати", № 1-ПВ (умови праці) "Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці (річна, поштова)"; № 3-ПВ "Звіт про використання робочого часу (термінова, квартальна), (зведена), (термінова, квартальна)"; № 6-ПВ "Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад та професійне навчання (річна, поштова)"; № 10-ПІ "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів (поштова, річна)" та ін. Розглянемо основні із названих форм звітності.

У формі № 1-ПВ "Звіт з праці" – подається місячна інформація за двома розділами: чисельність працівників і фонд оплати праці та заборгованість перед працівниками із виплати заробітної плати та допомоги по соціальному страхуванню. Цей звіт подається до територіальних органів державної статистики щомісяця не пізніше 7-го числа.

Дещо ширша квартальна форма N° 1-ПВ "Звіт з праці", яка має вже три розділи. Перший розділ "Склад фонду оплати праці та інші виплати" містить інформацію про фонд оплати праці штатних працівників, у тому числі: фонд основної та додаткової оплати праці, з них виділяються надбавки і тарифи (за видами), заохочувальні та компенсаційні виплати (матеріальна допомога, соціальні пільги); оплата за невідпрацьований час; натуральна оплата праці, нарахована продукцією, що дозволена до виплати працівникам; виплати, що не входять до фонду оплати праці; доходи, дивіденди, проценти згідно з акціями, внески та договори оренди земельних ділянок і майна, що нараховані до оплати; продано продукції. Крім того, у цьому розділі наводяться дані щодо продажу продукції та наданих послуг працівникам у рахунок заробітної плати.

У другому розділі "Чисельність та фонд оплати праці окремих категорій працівників" відображаються кількість штатних працівників облікового складу та працівників, які не перебувають в обліковому складі.

Третій розділ "Розподіл працівників за розмірами зарплати" присвячений показникам, які характеризують розподіл штатних працівників за групами згідно з розміром їх зарплати. Характерною особливістю цього розділу є те, що він заповнюється за останній місяць кожного кварталу (березень, червень, грудень).

Аналогічно складається вказана вище форма за рік.

Не менш важливе значення має "Звіт про використання робочого часу" (форма № 3-ПВ). Він заповнюється за перший квартал, півріччя, 9 місяців і за рік – "Зведений звіт про використання робочого часу". За допомогою показників, що містяться у цьому звіті, можна зробити аналіз використання робочого часу, трудової мобільності робочої сили, розрахувавши коефіцієнти використання робочого часу, а також коефіцієнти: прибуття, вибуття, обороту, плинності та оновлення кадрів.

Звіт складається із трьох розділів. Перший розділ "Використання робочого часу" містить дані про загальний фонд робочого часу, відпрацьований та невідпрацьований час, зокрема: щорічні відпустки, тимчасову непрацездатність, навчальні відпустки, простої, прогули тощо (людино-годин, працівників).

Другий розділ "Рух робочої сили" характеризує мобільність кадрів, а саме: прийнято, вибуло працівників, у тому числі за причинами вибуття (скорочення штатів, за власним бажанням, прогули тощо).

Третій розділ "Інформація про укладання колективних договорів" містить дані про кількість укладених колективних договорів, чисельність працівників, які охоплені ними; суми витрачених коштів на запровадження непередбачених законодавством пільг та виплат працівникам і членам їх сімей; розмір установленої мінімальної місячної тарифної ставки (окладу); кількість зобов'язань у колективному договорі, що підлягали виконанню на момент складання звіту, з питань зайнятості, оплати та охорони праці.

Крім звітності, яка подається державним статистичним органам, підприємства зобов'язані подавати певні її форми іншим організаціям, зокрема державній службі зайнятості та Фонду України соціального захисту інвалідів. Зупинимося на основних із них. Так, всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та господарювання подають не пізніше 1-го лютого після звітного періоду регіональному відділенню Фонду України соціального захисту інвалідів форму 10-ПІ "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів ( поштова, річна )".

Цей звіт має два розділи – відповідно "Чисельність працівників та фонд оплати праці" і "Список працюючих інвалідів – штатних працівників, які були зайняті на підприємстві". У першому розділі наводяться такі показники: середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу, з них інвалідів; чисельність інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до чотиривідсоткового нормативу; середньорічна заробітна плата штатного працівника; сума коштів штрафних санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів.

У другому розділі перелічуються працюючі інваліди – штатні працівники із зазначенням групи інвалідності, терміну, на який вона встановлена, посади тощо.

Щомісячно до 28-го числа всі підприємства, установи та організації подають до служби зайнятості форму № 3-ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках. У ньому показуються кількість вільних робочих місць (всього і в тому числі для жінок) за професіями, посадами, характером, режимом роботи, середньомісячною заробітною платою, формою і системою оплати праці, а також за вимогами до рівня освіти і спеціальності.

Основними джерелами інформації для заповнення статистичної звітності із зайнятості та оплати праці є дані первинних документів, рахунків бухгалтерського обліку, облікових регістрів, фінансової звітності та інші. Так, дані форм статистичної звітності з праці повинні кореспондувати із показниками: фінансової звітності – форми № 1 "Баланс", № 2 "Звіт про фінансові результати", первинних документів (розрахунково-платіжні відомості, виписки банку, накази, листки з обліку кадрів, наряди на роботи, табелі обліку використання робочого часу, штатний розклад та ін.), рахунків бухгалтерського обліку, облікових регістрів (Журнал 5, 5А).

Ціни і тарифи. Інформація про ціни виробників на промислову продукцію збирається щомісяця за формою № 1-ціни (пром) "Звіт про ціни виробників промислової продукції". В ній відображаються ціни на товари, які зареєстровані у звітному місяці.

Оператори зв'язку показують ціни на послуги зв'язку у "Звіті про тарифи на послуги мобільного зв'язку, форма № 1-тариф (мобіл) (місячна – поштова)".

Дані про ціни на продукцію, яку закуповують будівельно-монтажні та ремонтні організації показуються у "Звіті про ціни придбання матеріальних ресурсів у будівництві, форма № 1-ціни (буд) (поштова – місячна)".

Для складання форм статистичних спостережень про ціни і тарифи використовуються дані фінансових звітів: форма № 1 "Баланс", форма № 2 "Звіт про фінансові результати", форма № 5 "Примітки до річної фінансової звітності", показники первинних документів (акти виконаних робіт, наряди, акти на списання палива, енергії, акт про брак, відомість випуску готової продукції, товарно-транспортні накладні тощо), дані рахунків бухгалтерського обліку, облікових регістрів (Журнал 5, 5А) та інших інформаційних джерел (норми і нормативи споживання ресурсів, дані калькуляції, конструкторська і технологічна документація, кошториси витрат на виробництво та ін.).

Наявність і рух капіталу. Основною формою державної статистичної звітності, що характеризує наявність і рух капіталу, є форма № 2-інвестиції "Звіт про капітальні інвестиції. (квартальна – термінова)", яка подається не пізніше 25 числа після звітного періоду органу державної статистики та органу, що здійснює державне регулювання у відповідній галузі економіки. Звіт має три розділи. Перший розділ "Капітальні інвестиції" містить дані про всі капітальні інвестиції і ті, що вкладені в основний капітал (у капітальне будівництво, придбання машин та обладнання тощо), інвестиції в нематеріальні активи та ін.

У другому розділі "Інвестиції в основний капітал за видами основних засобів" проставляються суми освоєних за період з початку року інвестицій в основний капітал за видами основних засобів: житлові будинки, будівлі, машини, обладнання, інструмент, інвентар, транспортні засоби тощо.

Третій розділ "Капітальні інвестиції за джерелами інвестування" містить показники освоєних капітальних інвестицій за джерелами фінансування, а саме: кошти державного бюджету, місцевих бюджетів, власні кошти підприємства, кредити банків, кошти іноземних та вітчизняних інвесторів, інші джерела, з них приватні.

Раз на рік одночасно із зазначеною вище формою № 2-інвестиції складається звіт за формою № 1-інвестиції "Звіт про інвестиції в основний капітал (капітальні вкладення)". Він містить інформацію за такими розділами:

1) "Інвестиції в основний капітал за видами робіт і витрат".

2) "Інвестиції в основний капітал на охорону навколишнього природного середовища і раціональне використання природних ресурсів".

3) "Інвестиції в основний капітал за видами будівель і споруд".

4) "Відтворювана структура інвестицій в основний капітал за видами економічної діяльності (без витрат на експлуатаційне і глибоке розвідувальне буріння на нафту, газ і термальні води і на проектно-вишукувальні роботи для будівництва майбутніх років)".

У першому розділі відображаються дані за напрямами вкладених інвестицій і витратами, освоєними у звітному і минулому роках, наприклад: на проектно-вишукувальні роботи, закладку багаторічних насаджень, глибоке розвідувальне буріння на нафту і газ, капітальні втрати на поліпшення земель тощо.

Розділ 2 містить дані про інвестиції на охорону навколишнього середовища і раціональне використання природних ресурсів, освоєних (використаних) за рік, зокрема водних, земельних, рослинних, тваринного світу, мінеральних, атмосферного повітря, про використання, зберігання і знешкодження відходів виробництва й побутових відходів та інші. При цьому зазначаються джерела фінансування: кошти державного бюджету, місцевих бюджетів, власні кошти підприємств та організацій, інші.

У розділі 3 відображається інформація про інвестиції за видами будівель і споруд, які були освоєні чи використані за звітний рік: житлові будинки, гуртожитки, будівлі (сільськогосподарського, промислового призначення, склади для надання ринкових і неринкових послуг), споруди (автостради, вулиці, дороги, мости, порти, канали, греблі, трубопроводи, комунікації тощо).

Розділ 4 включає дані за основними напрямами освоєних (використаних) інвестицій в основний капітал (технічне переоснащення і реконструкція діючих підприємств, будівель, споруд; нове будівництво, підтримання діючих потужностей), в розрізі видів економічної діяльності: сільське господарство, мисливство, лісове, рибне господарство; добувна, обробна промисловість; виробництво та розподілення електроенергії, газу та води; будівництво; торгівля; готелі та ресторани; транспорт і зв'язок; пошта і зв'язок.

Показники, що характеризують наявність і рух капіталу підприємства, відображаються також у фінансовій звітності за формами: № 1 "Баланс", № 2 "Звіт про фінансові результати", № 3 "Звіт про рух грошових коштів", № 4 "Звіт про власний капітал", № 5 "Примітки до річної фінансової звітності". Необхідну інформацію для складання звітності містять облікові регістри (Журнал 4, відомість 4.1), дані рахунків бухгалтерського обліку, первинних документів (акт приймання-передачі основних засобів, акт на списання основних засобів, картки обліку основних засобів та ін.).

Подані вище форми державного статистичного спостереження складають усі підприємства та організації незалежно від відомчого підпорядкування та форми власності, які перебувають на господарському розрахунку і є юридичними особами. Проте вони не поширюються на малі, спільні та іноземні підприємства, банки, страхові і бюджетні організації. Так, малі підприємства подають відомості про основні показники їх фінансово-господарської діяльності за формою № 1-підприємництво (малі) "Звіт про основні показники діяльності підприємства. Тут містяться дані про обсяги виробленої продукції в натуральному та вартісному вимірах за видами продукції та напрямами діяльності (основна, допоміжна), а також про виручку від реалізації продукції, чисельність працівників, оплату праці, капітальних вкладень, основних засобів, прибуток тощо. Періодичність цього звіту – півріччя.

У сільському господарстві селянські (фермерські) господарства повинні складати за результатами спостереження форму № 2 (ферм) "Основні показники господарської і фінансової діяльності селянського (фермерського) господарства. Вона подається раз на рік за підсумками роботи календарного року.

Основні права та обов'язки респондентів щодо складання і подання форм статистичного спостереження підприємства. Права та обов'язки підприємств щодо статистичної звітності обумовлені в низці нормативних актів. Так, у ст. 19 "Державний контроль та нагляд за господарською діяльністю" Господарського кодексу України зазначено, що всі суб'єкти господарювання зобов'язані здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом. Забороняється вимагати від суб'єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом^*5.

*5: {Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV (зі змінами).}

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну статистику" респонденти мають право знати, які первинні дані про них збираються у процесі статистичних спостережень, з якою метою будуть використовуватися .

Респонденти зобов'язані безкоштовно, в повному обсязі, за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, у визначені строки подавати органам державної статистики достовірну статистичну інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, і дані бухгалтерського обліку.

Склад, обсяги та методологія розрахунків показників, адреси і строки подання статистичної інформації, зазначені у звітно-статистичній документації, є обов'язковими для всіх респондентів і не можуть бути змінені без відповідного дозволу органів державної статистики^*6.

*6: {Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про державну статистику" від 13.07.2000 № 1922-ІІІ.}

Основні права Державного комітету статистики України. Держкомстат України має право згідно з Указом Президента України "Про Державний комітет статистики України" від 19.01.2004 № 60/2004 та Положення про Державний комітет статистики України, затвердженим цим Указом:

– вивчати стан первинного обліку і статистичної звітності, перевіряти достовірність первинних та статистичних даних, поданих респондентами, застосовувати при цьому в установленому ним порядку метод безпосереднього відвідування виробничих, службових та інших приміщень, ділянок тощо юридичних осіб, їх філій, відділень, представництв та інших відособлених структурних підрозділів, а також громадян – суб'єктів підприємницької діяльності;

– вимагати від респондентів внесення виправлень до статистичної звітності, інших статистичних формулярів у разі виявлення перекручень первинних та статистичних даних, а у разі невиконання цієї вимоги у визначені строки самостійно вносити зазначені виправлення з наступним повідомленням про це респондентів;

– подавати правоохоронним органам пропозиції щодо притягнення винних у порушенні вимог Закону України "Про державну статистику" посадових осіб та громадян – суб'єктів підприємницької діяльності до відповідальності, передбаченої законами;

– розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень, та накладати адміністративні стягнення;

– давати роз'яснення щодо неправильного використання або тлумачення статистичної інформації та методології^*7.

*7: {Положення про Державний комітет статистики України.}

Проведення перевірок достовірності первинних та статистичних даних, вивчення стану первинного обліку і статистичної звітності органами державної статистики регламентується Порядком проведення перевірок достовірності первинних та статистичних даних, вивчення стану первинного обліку і статистичної звітності органами державної статистики, затвердженого наказом Держкомстату України від 19.06.2003 № 186 "Про затвердження Порядку проведення перевірок достовірності первинних та статистичних даних, вивчення стану первинного обліку і статистичної звітності органами державної статистики".

Згідно з цим наказом перевірки можуть бути тематичні, комплексні, повторні, спільні. Розглянемо детальніше організаційні моменти перевірки, документальне оформлення її результатів та відповідальність за порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень.

Порядок проведення перевірки. Суб'єкт, який підлягає перевірці, попереджається про це письмово не пізніше ніж за три календарні дні до початку перевірки. У повідомленні про проведення перевірки вказуються:

– посади, прізвища, імена та по батькові осіб, які здійснюватимуть перевірку;

– вид перевірки;

– програма перевірки.

Перевіряючому (керівнику групи) на всіх учасників перевірки видається відповідне доручення на проведення перевірки, у якому вказуються посади осіб, які здійснюватимуть перевірку, їх прізвища, імена та по батькові. Доручення підписується керівником органу державної статистики, що організовує цю перевірку. Перевіряючим також надається копія повідомлення про проведення перевірки із зазначенням дати відправлення його суб'єкту перевірки.

Перевіряючі пред'являють суб'єкту перевірки доручення на проведення перевірки та особисті службові посвідчення, вивчають загальні умови роботи та організацію ведення суб'єктом перевірки первинного обліку і заповнення форм звітності, інших статистичних формулярів, здійснюють інші дії щодо організації та створення сприятливих умов для проведення перевірки. Перевірка має проводитися за детально відпрацьованою та затвердженою керівником відповідного органу державної статистики програмою, в якій детально вказуються всі необхідні етапи та дії. Суб'єкти перевірки зобов'язані забезпечувати перевіряльникам умови, необхідні для проведення перевірки, та сприяти її належній організації, а саме: надавати робоче місце і можливість користуватися засобами телефонного зв'язку та оргтехнікою, надавати на вимогу перевіряльників необхідну інформацію, у тому числі архівну та інформацію з обмеженим доступом, яка стосується діяльності суб'єкта перевірки.

Оформлення результатів перевірки. За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, які підписуються перевіряючими та суб'єктом перевірки. Один примірник підписаного акта залишається суб'єкту перевірки під розписку.

В акті вказується характер виявлених порушень (постійний, випадковий). Залежно від виявлених недоліків в організації обліку та стану звітної дисципліни, достовірності звітних даних перевіряючі надають рекомендації щодо їх усунення.

У разі незгоди суб'єкта перевірки з фактами, викладеними в акті, він протягом трьох робочих днів після ознайомлення з актом і його підписання надає конкретні, аргументовані письмові зауваження щодо нього. Зазначені зауваження мають бути розглянуті посадовими особами органів державної статистики, які проводили перевірку, протягом п'яти робочих днів від дня надходження зауважень. Результати розгляду викладаються в окремій довідці. Зауваження і довідка про результати їх розгляду додаються до акта перевірки і є його невід'ємною частиною.

Відповідальність підприємств за порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень. У разі виявлення перевіркою незабезпечення належного стану первинного обліку і статистичної звітності, неподання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за встановленою формою чи із запізненням, керівник органу державної статистики вживає заходів щодо притягнення винних посадових осіб суб'єкта перевірки до відповідальності згідно з чинним законодавством України, тобто накладення адміністративного штрафу у порядку, визначеному ст. 244-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КоАПП). Відповідальність за порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень передбачена в ст. 186-3 КоАПП і карається накладанням штрафу на громадян – від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб та громадян – суб'єктів підприємницької діяльності – від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, у разі виявлення порушень у формах звітності, інших статистичних формулярах посадові особи органів державної статистики мають право подавати пропозиції органам прокуратури про притягнення винних до відповідальності згідно з чинним законодавством. Матеріали перевірки передаються в органи прокуратури не пізніше десяти робочих днів після завершення перевірки і підписання акта перевірки перевіряючими та суб'єктом перевірки або складення акта про відмову виконання суб'єктом перевірки законних вимог перевіряючих.

5. Податкова звітність підприємства

Важливим джерелом інформації для проведення економічного аналізу виступає податкова звітність підприємства. Цінність податкової звітності для аналітичних досліджень полягає в тому, що вона складається за даними бухгалтерського обліку, який повинен точно, повно та об'єктивно відображати господарські операції і, який зобов'язані вести всі суб'єкти підприємницької діяльності юридичні особи.

Податкова звітність характеризує стан зобов'язань підприємства, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та інших обов'язкових платежів. Вона подається до органів податкової служби і позабюджетних фондів.

Податкова звітність класифікується за різними ознаками залежно від періодичності, строків подання, рівня спеціалізації, ступеня узагальнення, призначення, ролі в економіці тощо (табл. 3).

Таблиця 3. Класифікація форм податкової звітності підприємства

Форми податкової звітності визначені законами і Порядками щодо оподаткування, які затверджені Державною податковою адміністрацією України. Так, загальні вимоги до порядку складання та подання звітності містяться в Законі України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181 (зі змінами і доповненнями) (далі – Закон №2181).

У цьому ж законі визначені основні терміни, поняття з оподаткування, які входять у фінансову звітність, і містять кількісну чи якісну характеристику. Розглянемо основні з них.

Платники податків – це юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності, або не мають такого статусу, на яких згідно із законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Податкове зобов'язання – зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податковий борг (недоїмка) – податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пеня – плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платників податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Штрафна санкція (штраф) – плата у фіксованій сумі або у вигляді процентів від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Примусове стягнення – звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу без попереднього узгодження його з таким платником податків.

Активи платника податків – кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Податкова декларація (розрахунок) – документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку (обов'язкового платежу).

Існує майже чотири десятки видів форм звітності, які згідно із Законом України № 2181 визнаються податковими деклараціями (табл. 4).

Таблиця 4. Перелік форм звітності, що відповідають визначенню податкової декларації за Законом № 2181

Затверджені та введені інші форми звітності, що не відповідають визначенню податкової декларації, проте обов'язкові до складання і подання, або декларації, за якими не визнається податкове зобов'язання і тому не сплачується. Перелік форм звітності за податками і зборами, що не відповідають визначенню податкових декларацій за Законом України № 2181, наведена в табл. 5.

Таблиця 5. Перелік форм звітності за податками і зборами, що не відповідають визначенню податкових декларацій за Законом № 2181