2. Впровадження систем захисту інформаційної безпеки

Організації, які ефективно впроваджують систему захисту інформаційної безпеки, відповідно до міжнародних стандартів (Міжнародний стандарт ISО 17799. Інформаційні технології - практичні правила управління інформаційною безпекою, Стандарт BS ISO/IEC 27001:2005 (BS 7799-2:2005), Стандарт BS ISO/IEC 17799:2005 (BS 7799-1:2005), Стандарт BS ISO/IEC 17799:2005 (BS 7799-1:2005) та інші) та національного законодавства, мають вагому перевагу перед інвесторами. Інформаційна безпека вийшла за рамки процесу управління ризиками, тепер вона має статус фундаментального елементу ведення бізнесу.

Кількість внутрішніх атак у компаніях різних сфер бізнесу на сьогоднішній день перевищує кількість зовнішніх. Причому ріст кількості внутрішніх атак за останній рік більше ніж у два рази: з 14% від загальної кількості порушень інформаційної безпеки у минулому році до 35% у поточному році [2].    

Найбільш поширеними із внутрішніх загроз є:

-  неавторизований доступ у систему (сервер, персональний комп’ютер, база даних);

-  неавторизований пошук чи перегляд конфіденційних даних;

-  спроби обійти або зламати систему безпеки чи аудиту;

-  зміни чи знищення конфіденційних даних;

-  зберігання або обробка конфіденційної інформації в системі, не призначеній для такої роботи.

Внутрішні атаки на інформаційні системи наносять велику шкоду  не тільки фінансовому стану компанії – витік конфіденційних даних це серйозний удар по репутації компанії. Технічно витік інформації може відбутися по декільком каналам:

▪ через поштовий сервер – за допомогою електронної пошти;

▪ через проксі-сервер – при використанні відкритих поштових систем;

▪ через принтер – при фізичному друку документів;

 ▪ через мобільні накопичувачі різного роду – дискети, диски, переносні

 ▪ пристрої з флеш-пам’яттю і вмонтованим жорстким диском.

Загрози зі сторони власного персоналу не можливо попередити зі 100% гарантією, але ними потрібно управляти і зводити до мінімуму. При створення повномасштабної системи інформаційної безпеки слід брати до уваги всі можливі способи здійснення внутрішніх атак та шляхів витоку інформації. Необхідними є системи захисту, які дозволяють контролювати інформацію через кожен вузол мережі і блокувати всі спроби несанкціонованого доступу до конфіденційних даних.

Захист кожної окремо взятої робочої станції та інформаційної системи в цілому повинна будуватися на двох основних принципах:

1.     Відключення серверів, надлишкових для користувачів;

2.     Постійний моніторинг ситуації в активних серверах.

Дотримання балансу між цими принципами – постійний компроміс, але тільки так можна створити прозору та гнучку систему безпеки, однаково ефективно захищаючу від зовнішніх та внутрішніх загроз. 

Забезпечення безпеки конфіденційної інформації – не тільки частина управління ризиками, але й фундаментальний елемент ведення бізнесу.