12. Визначення стратегічних потреб в інформаційних продуктах і послугах

Майбутній підприємець повинен встановити:

• Кому може бути необхідним продукт підприємства і яка місткість потенційного ринку?

• Які інформаційні продукти та послуги (ІПП) конкурують на ринку?

• Над розробленням яких ІПП працюють конкуренти?

• Чи може хто-небудь заблокувати канали збуту ІПП?

• Чи існують товари-аналоги і товари-замінники?

• Якій технології віддати перевагу (це є найсуттєвішим)? Необхідно прийняти рішення щодо технології: лідерство чи досвід інших?

• Чи дасть обрана технологія конкурентоспроможний продукт?

• Чи існують альтернативні технології? Які їх переваги та вади?

Обираючи технологію, слід урахувати не тільки витрати на саму технологію, а й витрати на використання її, тобто експлуатацію (затрати праці, електроенергії і т. д.) Не слід поспішати з вибором на користь найсучаснішої технології. Вона, як правило, найдорожча. Слід пам’ятати, що з однаковим успіхом можна застосувати технологію вчорашнього, нинішнього та завтрашнього дня. Багато в чому це залежить від самого підприємця, його команди, вміння знаходити для себе оригінальні рішення.

Дуже важливим є оцінювання частки ринку, яка може бути охоплена та утримана, тобто економічні можливості пропозиції. З цією метою необхідно розрахувати мінімально рентабельний обсяг виробництва, що забезпечить підприємцю, як мінімум, нор­мальну величину прибутку (доходу).

Нормальний прибуток (дохід) — це той прибуток, який на дум­ку підприємця, є достатнім для початку бізнесу.

Загальна формула для розрахунку мінімально рентабельного випуску має такий вигляд:

, де — мінімально рентабельний випуск продукції (послуг); FС — фіксовані або постійні витрати;

In — нормальний прибуток (дохід);

I_n = P_n + W_n ,

де P_n — розмір нормального прибутку; W_n — розмір нормальної зарплати; R — ціна одиниці продукції; AVC — питомі змінні витрати.

Наведена формула випливає з необхідності, щоб виручка від реалізації дорівнювала витратам на виробництво і величині нормального доходу.

.

Для проведення таких розрахунків необхідно зібрати маркетингову, виробничу і фінансову інформацію.

Маркетингова інформація включає інформацію: про потенційних покупців продукції, їх потреби, запити, побажання; про технічні, експлуатаційні та споживчі якості аналогічних видів продукції або послуг і ціни на них; про особливості просування товарів і взагалі про все те, що характеризує ринок, на якому фірма вважає за краще діяти.

Не менш важливою є виробнича інформація про технологію, склад і кількість обладнання, кваліфікаційний і кількісний склад персоналу, рівень заробітної плати, потреби у виробничих площах тощо.

Необхідна така фінансова інформація:

• рівень рентабельності аналогічних реально існуючих фірм;

• розміри первинних фінансових витрат, пов’язаних зі створенням фірми;

• потреби в коротко і довгострокових кредитах;

• особливості руху готівки у даній сфері.

Фінансова і маркетингова інформація є найважливішою. Тому основними джерелами інформації є:

• власний досвід практичної роботи та інтуїція;

• безпосередні контакти з майбутніми клієнтами, постачальниками;

• відомості про конкурентів, набуті через придбання їх товарів;

• відвідування спеціальних виставок товарів конкурентів;

• самостійно проведені опитування потенційних споживачів.

Усебічний аналіз цих об’єктів буде базою стратегічного планування діяльності фірми, основою для складання бізнес-плану і дасть можливість:

1. Визначитися з майбутніми споживачами та їх потребами у продукції майбутньої фірми.

2. Сформулювати місію фірми.

3. Провести зовнішній аналіз, тобто визначити потенційні можливості, які надає зовнішнє середовище, а також небезпеки та загрози з боку зовнішнього середовища.

4. Виявити сильні та слабкі сторони фірми.

5. Визначити цілі діяльності фірми.