logo
DEK

4. Класифікація сппр.

Для СППР відсутнє не тільки єдине загальноприйняте визначення, але і вичерпна класифікація. Різні автори пропонують різні класифікації.

1.На рівні користувача Haettenschwiler (1999) поділяє СППР на пасивні, активні і кооперативні СППР. Пасивної СППР називається система, що допомагає ухвалити рішення, але не може винести пропозицію, яке рішення прийняти. Активна СППР може зробити пропозицію, яке рішення варто вибрати. Кооперативна дозволяє ОПР змінювати,поповнювати або поліпшувати рішення, пропоновані системою, відсилаючи потім ці зміни в систему для перевірки.

2.В залежності від даних, з якими ці системи працюють, СППР умовно можна розділити на оперативні і стратегічні. Оперативні СППР призначені для негайного реагування на зміни поточної ситуації в керуванні фінансово-господарськими процесами компанії. Стратегічні СППР орієнтовані на аналіз значних обсягів різнорідної інформації, що збираються з різних джерел.

3.На технічному рівні Power (1997) розрізняє СППР усього підприємства і настільну СППР. СППР усього підприємства підключена до великих сховищ інформації й обслуговує багатьох менеджерів підприємства. Настільна СППР – це мала система, що обслуговує лише один комп’ютер користувача.