1. Інформаційні продукти і послуги

Результатом інформаційної діяльності є інформаційний продукт, який з’являється на ринку у вигляді інформаційних товарів і послуг.

«Інформаційна продукція — це матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення інформаційних потреб громадян, державних органів, підприємств, установ та організацій».

«Інформаційна послуга — це здійснення інформаційної діяльності у визначений час і визначеній законом формі по доведенню інформаційної продукції до споживачів з метою задоволення їх інформаційних потреб».

З позицій виробника, інформаційний продукт — це сукупність даних, сформована виробником для поширення в речовинній або нематеріальній формі.

Інформаційний продукт може розповсюджуватися в такі самі способи, як і будь-який інший матеріальний продукт, — за допомогою послуг.

З позицій виробника, інформаційна послуга включає дії суб’єктів щодо забезпечення споживачів інформаційними продуктами.

У вузькому значенні інформаційна послуга часто сприймається як послуга, отримувана з допомогою комп’ютерів, хоча насправді це поняття набагато ширше.

За розширеним трактуванням, до інформаційних продуктів і послуг відносять не тільки інформацію та послуги з надання її споживачеві, а й безліч ІПП, які не є результатом інформаційної діяльності. Це передусім допоміжні продукти, матеріальні (технічні засоби) і нематеріальні (програмні засоби) компоненти, що забезпечують виробництво, зберігання, оброблення і поширення інформації, вже згадувані стратегічні інформаційні продукти та послуги.

Слід зазначити, що інформаційні продукти не завжди стають товаром. Багато видів інформації виробляються не для обміну і надаються споживачеві безкоштовно. Це так звані суспільні блага. Виробництво їх здійснюється державою або неприбутковими некомерційними організаціями, які становлять державний (суспільний) сектор.

Загальноприйнятої класифікації інформаційних товарів і послуг на сьогоднішній день немає. Почнемо з інформації, як основного продукту інформаційної діяльності. Передусім потрібно розрізняти інформацію як таку і носії інформації. Носій інформації — матеріальний об’єкт, призначений для записування, передавання і зберігання інформації. Носіями інформації можуть бути документи та інші носії, які являють собою матеріальні об’єкти, що зберігають інформацію. За фізичною ознакою вони поділяються на носії із записом, що стирається і не стирається.

За прагматичного підходу, який оцінює блага від використання інформації, інформаційні продукти поділяються на пізнавальні та розважальні.

Відповідно до Міжнародного стандарту промислової класифікації сфера послуг поділяється таким чином: оптова і роздрібна торгівля; транспорт і зв’язок; фінансові, страхові та банківські послуги; інші послуги: медичне і страхове обслуговування, освіта і наукові розробки, відпочинок і культура, комунальні послуги.

За детального розгляду класифікаційних груп видно, що більшість послуг, пов’язаних з інформаційними і комунікаційними технологіями, присутні в кожній групі. Наприклад, оптова і роздрібна торгівля комп’ютерами і комп’ютерними аксесуарами, передавання інформації по комунікаційних каналах, страхування обчислювального обладнання та інформації, розроблення програмних продуктів для системи освіти і відпочинку.