5.7. Комп'ютери з комбінованою архітектурою
При реалізації архітектури КДФК виникають серйозні проблеми. Компілятор цього комп'ютера повинен в деталях враховувати внутрішні особливості процесора, аж до організації роботи його функціональних пристроїв. Як наслідок, при випуску нової версії комп'ютера з більшою кількістю функціональних пристроїв доводиться радикально переписувати і компілятор. Інша проблема - це за своєю суттю статична природа оптимі-зації, яку забезпечує компілятор КДФК. Важко передбачити, як, наприклад, поведеться компілятор, коли зіткнеться під час компіляції з непередбаченими динамічними ситуаціями, такими як очікування введення/виведення. Тому розробники сучасних швидкодіючих комп'ютерів починають відходити від чистої архітектури КДФК
У 2000 році корпорація Трансмета випустила процесор Crusoe,сумісний із системою команд процесора х86, який характеризується високою продуктивністю та зниженою споживаною потужністю. Покращання характеристик досягнуто шляхом заміни відчутної частки апаратури процесора допоміжною, але обов'язковою, програмною оболонкою Процесор Crusoeскладається з апаратного ядра та програмної оболонки, яка формує програмний код для цього ядра. Ядром є нескладний КДФК, здатний виконувати до чотирьох простих команд в кожному такті. Доповнення апаратного ядра програмною оболонкою для формування програмного коду створює ефект присутності повноцінного набору апаратних засобів архітектури х86. Програмну оболонку формування коду називають Code Morphing™ тому, що вона динамічно відбиває ("morphs") зовнішні (складні) команди процесора х86 у внутрішні (спрощені) в'язанки команд апаратного ядра
Технологія Code Morphing™ фірми Трансмета змінює традиційні методи проектування процесорів. Практична апробація того, що серійні процесори можна реалізувати як гібрид програмних і апаратних засобів, суттєво розширила можливості проектувальників по вибору та впровадженню оптимальних рішень. По перше, паралельна робота проектувальників апаратного ядра процесора та системних програмістів, які розробляють програмну оболонку, сприяє скороченню термінів розробки. По друге, зовнішня програмна оболонка формування коду із в язанок команд для ядра процесора забезпечує незалежний від прихованої апаратної архітектури розвиток програмних засобів комп'ютерної системи в цілому тобто системних та прикладних програм
Ядро процесора включає два функціональні пристрої для операцій з фіксованою комою, функціональний пристрій для операцій з рухомою комою, функціональний пристрій звернення до пам'яті (load/store)та функціональний пристрій виконання умовних переходів (рис. 5.28).
197
Тут ADD- операція додавання з фіксованою комою, FADD- операцією додавання з рухомою комою, LD- завантаження подвійного слова, aBRCC- умовний перехід за деякою умовою (Conditional Code Branch).
В'язанка команд процесора Crusoe отримала назву молекули. Вона має довжину 64/128 бітів та вміщує чотири команди (чотири атоми). Усі атоми в межах молекули виконуються паралельно. Формат молекули прямо визначає зв'язок атома із конкретним функціональним пристроєм, що значно і спрощує, і прискорює апаратні засоби. Самі молекули процесор опрацьовує із збереженням черговості, тобто без використання складних апаратних засобів невпорядкованого опрацювання. Для забезпечення ефективного використання процесора мінімізується кількість незаповнених атомів, а у випадках несумісності атомів за паралельністю, на місце відсутнього атома вставляється пуста операція.
Програма Code Morphing є фундаментальною системою динамічної трансляції, що транслює команди однієї архітектури (в даному випадку КССК процесора х86) в команди іншої архітектури (КДФК). Програму Code Morphing розміщено в ПЗП процесора і вона є першою програмою, що виконується при завантаженні процесора. Рис. 5.29 ілюструє зв'язок між кодом процесора х86, програмою Code Morphing та ядром процесора Crusoe.
Завдяки тому, що програма формування коду КДФК, а саме, CodeMorphing,ізолює програми процесора х86 (системні та прикладні разом із BIOSі операційною системою) від апаратури процесора Crusoeіз притаманною йому системою команд КДФК, цю систему команд можна змінювати без жодного виливу на систему команд процесора х8б. Але при зміні архітектури КДФК певних змін зазнає і програма Code Morphing. Проте зміни до програми формування коду CodeMorphingтреба виконувати лише один раз на кожну зміну архітектури ядра.
Приховування реальної архітектури рівня машинних команд за шаром фірмової програми CodeMorphingдозволяє уникнути проблем, притаманних чистим КДФК. Чисті КДФК змушують розробника компілятора враховувати усі деталі роботи конвеєра. При
198
цьому найменші зміни у конвеєрі вимагають перепроектування компілятора (не звичайний, а оптимізуючий), що є надто складною ресурсомісткою та кропіткою працею. Зазначеної проблеми для процесора Crusoeпросто не існує. З погляду системних програм Crusoeвиглядає як стандартний процесор х86.
Описана технологія віртуалізації архітектури комп'ютера зі складною системою команд є принципово новим і ефективним методом декомпозиції та вирішення складних завдань проектування сучасних комп'ютерів. Запропонований фірмою Трансмета програмно-апаратний метод проектування забезпечив вдалий розподіл функцій процесора між його програмною та апаратною частинами, і, тим самим, дозволив знайти компроміс між вартістю та складністю, між продуктивністю та споживаною потужністю.
Програма CodeMorphingформування коду КДФК транслює групи команд процесора х86, а не кожну відокремлену команду, як у суперскалярному процесорі. Зрозуміло, що опрацювання групи команд розширює діапазон дій програмного транслятора, що дає йому можливість враховувати семантику фрагмента коду, разом із притаманною фрагментові кореляцією поміж сусідніми командами. Саме це обумовлює перевагу трансляційної технологій Crusoe.Більше того, суперскалярний процесор транслює команду кожного разу, як її виконує. Crusoe виконує трансляцію команди одноразово, зберігаючи результат трансляції у так званій трансляційній кеш пам'яті. Коли виконання фрагмента програми процесора х86 повторюється, Crusoeне виконує повторну трансляцію, а забирає потрібне з трансляційної кеш пам'яті. Зрозуміло, що "компільований" фрагмент коду процесора х86 виконується швидше від "інтерпретованого".
Програмна, а не апаратна, реалізація трансляції відкриває нові можливості. Адже апаратна реалізація складних алгоритмів трансляції збільшує кількість транзисторів на кристалі та споживану потужність. Crusoe виконує лише одноразову повільну трансляцію при першому проході програми, а всі наступні проходи здійснює швидко, що дозволяє значно підвищити складність та ефективність програмно реалізованих алгоритмів трансляції, підвищивши тим самим характеристики комп'ютерної системи.
Зрозуміло, що програма Code Morphing використовує властивість локалізації (locality of reference) вибирань програмних кодів будь-якої універсальної машини. Апаратура процесора Crusoeопрацьовує отриманий від CodeMorphingмолекулярний код не хаотично, а впорядковано, за природною чергою. Це гарантує впорядковане опрацювання оригінальних команд процесора х86. Саме молекули однозначно визначають паралелізм рівня машинних команд, тому апаратна реалізація процедури паралельного опрацювання спрощується.
5.8. Комп'ютери з явним паралелізмом виконання команд
Як ми вже побачили з матеріалу даного розділу, планування порядку обчислень є досить важким завданням, яке доводиться вирішувати при проектуванні сучасного комп'ютера. У суперскалярній архітектурі для розпізнавання залежностей між командами застосовуються досить складні апаратні рішення (наприклад, в Р6 і наступних процесорах фірми Intelдля цього використовується буфер перевпорядковування команд - ReorderBuffer).Проте розміри такого апаратного планувальника при збільшенні кількості функціональних пристроїв зростають в геометричній прогресії. Тому суперскалярні
199
проекти зупинилися на відмітці 5-6 оброблюваних за цикл команд. Навіть КДФК теж далеко не завжди можуть забезпечити повне заповненням в'язанок команд - реальне завантаження близько 6-7 команд в такті.
Вище зазначені проблеми призначена вирішувати нова архітектура із назвою EPIC (Explicitly Parallel Instruction Set Computing).
Класичний процесор, переважно, не спроможний визначити взаємовплив (залежності даних, керування і структури) поміж віддаленими командами первинного (поки що не розпаралеленого) потоку команд. Адже процесор аналізує лише той фрагмент потоку команд, що розташований безпосередньо у процесорному апаратному, тому і невеликому, буфері команд. З іншого боку, програма-компілятор виконуваного коду має значно ширше поле зору та практично необмежений час (ще до виконання програми процесором), аби наперед проаналізувати первинний програмний код на предмет виявлення вказаних вище залежностей та оптимізувати цей код під потрібну архітектуру. В цілому, тут ми маємо ситуацію, коли бажано все, що можна, підготувати заздалегідь (зрозуміло, статично, під час компіляції), а не приймати складних апаратних динамічних рішень в реальному часі (при виконанні процесором вже остаточно скомпільованої програми, із притаманними швидкими рішеннями, помилками та з відповідними часовими витратами на їх виправлення).
Архітектура EPICпередбачає пряме розпаралелювання виконання програми, тобто компілятор мусить повідомляти процесор про те, яка частина коду може виконуватися паралельно. Оптимізований за попереднім означенням компілятор EPICаналізує програмний код, аби визначати, де та коли відбудуться/не відбудуться умовні переходи та знайти і позначити ті частини програмного коду, які можна виконувати паралельно.
Прикладом процесора з архітектурою EPICє процесор ІА-64 фірми Intel.В цьому процесорі команди, як і в архітектурі КДСК, пакуються компілятором в 128-розрядні в'язанки команд. Кожна в'язанка команд процесора ІА-64 містить три команди та шаблон, як це показано на рис. 5.30.
В шаблоні вказується залежність між командами в одній в'язанці та між в'язанками, тобто вона вказує, чи можна одночасно виконувати і-ту (і= 0,1,2) команду в'язанки mодночасно з j-ю (j=0,1,2) командою в'язанки п. Кожній в'язанці в процесорі виділяється три функціональних пристрої, тобто кожній команді виділяється один пристрій. Вміст поля шаблону встановлюється або при генеруванні коду компілятором, або безпосередньо системним програмістом, що пише мовою асемблер. Процес генерації коду виконують так, аби гарантовано позбутися конфліктів типу RAW,WAWв межах командної групи.
Кожна з трьох команд в'язанки має формат, приведений на рис. 5.31.
200
До складу команди входять наступні поля: коду операції, предиката, номери регістрів двох операндів та регістра результату. Розрядності кожного поля вказані на рисунку.
Поле предиката вказує номер регістра предиката, яких в процесорі є 64. Предикація - це спосіб обробки умовних переходів. В процесорі ІА-64 виконуються обидві вітки переходу. Суть способу предикації полягає в наступному. Командам різних гілок одного умовного переходу виділяються різні регістри предиката. Ці команди виконуються на функціональних пристроях процесора, а їх результати записуються до пам'яті тільки після визначення вмісту регістрів предиката, тобто після обчислення умови переходу. Вмісту регістрів вітки переходу, якій відповідає умова переходу, присвоюється значення і, а вмісту регістрів вітки переходу якій не відповідає умова переходу присвоюється значення 0. Процесор перевіряє вміст регістрів предикату і записує в пам'ять результати тільки тих команд, які вказують на регістри предикатів з одиничним вмістом.
Архітектура ІА-64 підвищує рівень паралельного виконання команд за рахунок того, що вона дозволяє на рівні мови асемблер прямо вказувати на паралелізм, реалізує в'язанки, кожна з яких містить три виконувані команди та містить множину надлишкових програмно-недосяжних регістрів, що дублюють операнди поточних команд, запобігаючи тим самим завчасному перезапису цих операндів.
- 2.6. Формати даних 63
- 3.1. Кодування та виконання команд в комп'ютері 82
- 4.3. Суперконвеєрні процесори 157
- 4.10. Питання до розділу 4 165
- 5.3. Конфлікти керування 177
- 6.1. Логічні операції 204
- 8.3. Пристрій мікропрограмного керування 297
- 9.3. Пам'ять з асоціативним доступом 321
- 9.4. Основна пам'ять 328
- 9.7. Зовнішня пам'ять 339
- 10.1. Ієрархічна організація пам'яті комп'ютера 357
- 10.2. Організація обміну інформацією між процесором і основною пам'яттю
- 10.3. Організація обміну інформацією між основною та зовнішньою пам'яттю 376
- 10.4. Захист пам'яті від несанкціонованих звернень 391
- 12.8. Організація комп'ютерних систем із розподіленою пам'яттю 444
- 12.9. Комунікаційні мережі багатопроцесорних систем 445
- Розділ 1 Сучасний комп'ютер. Основні поняття
- 1.2. Функції, структура та характеристики комп'ютера
- 1.2.1. Функції та основні функціональні вузли комп'ютера
- 1.2.2. Тенденції зміни основних характеристик апаратних засобів комп'ютера
- 1.2.3. Оцінка продуктивності комп'ютера
- 1.2.3.1. Одиниці оцінки продуктивності
- 1.2.3.2. Тестові програми для оцінки продуктивності
- 1.2.4. Організація зв'язків між функціональними вузлами комп'ютера
- 1.3. Архітектура комп'ютера
- 1.3.1. Поняття архітектури комп'ютера
- 1.3.2. Архітектурні принципи Джона фон Неймана
- 1.3.3. Ненейманівські архітектури комп'ютерів
- 1.4. Типи сучасних комп'ютерів
- 1.4.1. Персональні комп'ютери
- 1.4..2. Робочі станції
- 1.4.3. Багатотермінальні системи
- 1.4.4. Сервери
- 1.4.5. Великі універсальні комп'ютерні системи
- 1.4.6. Кластерні комп'ютерні системи
- 1.4.7. Суперкомп'ютери
- 7.4.8. Мікроконтролери
- 1.4.9. Спеціалізовані комп'ютери
- 1.5. Предмет та порядок розгляду матеріалу даної книги
- 1.6. Підсумок розділу
- 1.7. Література для подальшого читання
- 1.8. Література до розділу 1
- 1.9. Питання до розділу 1
- Розділ 2 Представлення даних у комп'ютері
- 2.7, Позиційні системи числення
- 2.2. Двійкові, вісімкові та шістнадцяткові числа
- 2.5. Представлення чисел зі знаком
- 2.5.7. Прямий код
- 2.5.2. Обернений код
- 2.6. Формати даних
- 2.6.1. Способи представлення чисел
- 2.6.2. Числа з фіксованою комою
- 2.6.3. Числа із рухомою комою
- 2.6.4. Стандарт іеее-754
- 2.6.5. Кодування алфавітно-цифрової інформації
- 2.6.5.7. Двійково-кодовані десяткові числа
- 2.6.4.2. Розширений двійково-кодований десятковий код обміну ebcdic
- 2.6.4.3 Американський стандартний код інформаційного обміну ascii
- 2.6.4.4. Стандарт кодування символів Unicode
- 2.7. Короткий зміст розділу
- 2.8. Література для подальшого читання
- 2.9. Література до розділу 2
- 2.10. Питання до розділу 2
- 2.11. Задачі до розділу 2
- Розділ 3 Порядок виконання команд і програм в комп'ютері
- 3.1.1. Кодування команди та програми
- 3.1.2. Порядок виконання команд
- 3.1.3. Виконання команд на рівні регістрів процесора
- 3.2. Типи операцій та команд
- 3.2.1. Класифікація команд за типами операцій
- 3.2.2. Команди обробки даних
- 3.2.3. Команди переміщення даних
- 3.2.4.. Команди передачі керування
- 3.2.4.1. Команди переходу
- 3.2.4.2. Команди пропуску
- 3.2.4.3. Команди звернення до підпрограм
- 3.2.5. Команди введєння-виведення
- 3.2.6. Принципи формування системи команд комп'ютера
- 3.2.7. Конвеєрне виконання команд
- 3.3. Формати команд комп'ютера
- 3.3.1. Класифікація архітектури комп'ютера за типом адресованої пам'яті
- 3.3.2. Порівняльний аналіз форматів команд
- 3.4. Способи адресації операндів
- 3.4.1. Безпосередня адресація
- 3.4.2. Пряма адресація
- 3.4.3. Непряма адресація
- 3.4.4. Способи адресації операндів на основі операції зміщення
- 3.4.4.1. Відносна адресація
- 3.4.4.2. Базова адресація
- 3.4.4.3. Індексна адресація
- 3.4.5. Сторінкова адресація
- 3.4.6. Неявна адресація
- 3.4.7. Стекова адресація
- 3.4.8. Використання стекової адресації
- 3.4.9. Вибір способів адресації операндів
- 3.5. Приклади форматів команд
- 3.5.1. Формати команд комп'ютерної системи ibm 370
- 3.5.2. Формати команд комп'ютера Cyber-70
- 3.5.3. Формати команд сучасного комп'ютера
- 3.6. Вплив технологи компілювання на систему команд комп'ютера
- 3.7. Архітектура системи команд комп'ютера
- 3.7.1. Класифікація архітектури комп'ютера за складом системи команд
- 3.7.2. Комп'ютери із складною та з простою системами команд
- 3.7.3. Особливості архітектури комп'ютера з простою системою команд
- 3.7.4. Архітектура комп'ютера з доповненою системою команд
- 3.7.5. Комп'ютери зі спеціалізованою системою команд
- 3.8. Короткий зміст розділу
- 3.9. Література для подальшого читання
- 3.10. Література до розділу з
- 4.1. Процесор комп'ютера із складною системою команд
- 4.1.1. Одношинна структура процесора
- 4.1.2. Основні операції процесора
- 4.1.2.1. Вибірка слова з пам'яті
- 4.1.2.2. Запам'ятовування слова в пам'яті
- 4.1.2.3. Обмін даними між регістрами
- 4.1.2.4. Виконання арифметичних і логічних операцій
- 4.1.3. Багатошинна структура процесора
- 4.1.4. Приклади виконання операцій в процесорі
- 4.1.4.1. Виконання операції додавання двох чисел
- 4.1.4.2. Виконання операції переходу
- 4.1.5. Особливості побудови процесора комп'ютера із складною системою команд
- 4.2. Процесор комп'ютера з простою системою команд
- 4.2.1. Вимоги до процесора комп'ютера з простою системою команд
- 4.2.2. Базові принципи побудови процесора комп'ютера з простою системою команд
- 4.2.3. Взаємодія процесора з пам'яттю в комп'ютері з простою системою команд
- 4.2.4. Виконання команд в процесорі комп'ютера з простою системою команд
- 4.2.4.1. Фаза вибирання команди
- 4.2.4.3. Фаза виконання та формування ефективної адреси
- 4.2.4.4. Фаза звернення до пам'яті та завершення умовного переходу
- 4.2.4.5. Фаза зворотного запису
- 4.2.5. Конвеєрна структура процесора комп'ютера з простою системою команд
- 4.2.5.1. Конвеєрний процесор
- 4.2.5.2. Мікродії ярусів конвеєрного процесора
- 4.8. Література для подальшого читання
- 4.9. Література до розділу 4
- 4.10. Питання до розділу 4
- 5. 1. Структурні конфлікти
- 5.2. Конфлікти за даними
- 5.2.1. Типи конфліктів за даними
- 5.2.2. Методи зменшення впливу конфліктів за даними на роботу конвеєра команд
- 5.2.3. Призупинення виконання команди
- 5.2,4. Випереджувальне пересилання
- 5.2.5. Статична диспетчеризація послідовності команд у програмі під час компіляції
- 5.2.6. Динамічна диспетчеризація послідовності команд у програмі під час компіляції
- 5.2.7. Перейменування регістрів
- 5.3. Конфлікти керування
- 5.3.1. Типи конфліктів керування
- 5.3.2. Зниження втрат на вибірку команди, до якої здійснюється перехід
- 5.3.3. Зниження втрат на виконання команд умовного переходу
- 5.3.3.7. Введення буфера попередньої вибірки
- 5.3.3.2. Дублювання початкових ярусів конвеєра
- 5.3.3.3. Затримка переходу
- 5.3.3.4. Статичне передбачення переходу
- 5.3.3.5. Динамічне передбачення переходу
- 5.7. Комп'ютери з комбінованою архітектурою
- 5.9. Короткий зміст розділу
- 5.10. Література для подальшого читання
- 5.12. Питання до розділу 5
- 6.1. Логічні операції
- 6.1.1. Операція заперечення
- 6.2. Операції зсуву
- 6.2.1. Логічні зсуви
- 6.2.2. Арифметичні зсуви
- 6.2.3. Циклічні зсуви
- 6.3. Операції відношення
- 6.3.1. Порівняння двійкових кодів на збіжність
- 6.3.2. Визначення старшинства двійкових кодів
- 6.4. Арифметичні операції
- 6.4.1. Додавання двійкових чисел без знаків
- 6.4.2. Додавання двійкових чисел із знаками
- 6.4.3. Віднімання двійкових чисел
- 6,4.4. Множення двійкових чисел
- 6.4.4.7. Множення цілих двійкових чисел без знаків
- 6.4.4.2. Багатомісна операція додавання часткових добутків
- 6.4.4.3. Множення двійкових чисел із знаками
- 6.4.4.4. Прискорене множення двійкових чисел за методом Бута
- 6.4.5. Ділення двійкових чисел
- 6.4.6. Арифметичні операції над двійковими числами у форматі з рухомою комою
- 6.5. Операції обчислення елементарних функцій
- 6.6. Операції перетворення даних
- 6.6.1. Перетворення даних із формату з фіксованою у формат з рухомою комою та навпаки
- 6.6.2. Перетворення даних з двійково-десяткового коду в двійковий та навпаки
- 6.7. Операції реорганізації масивів і визначення їх параметрів
- 6.8. Операції обробки символів та рядків символів
- 6.9. Короткий зміст розділу
- 6.70. Література для подальшого читання
- 6.11. Література до розділу 6
- 6.72. Питання до розділу 6
- Розділ 7
- 7.1. Функції арифметико-логічного пристрою
- 7.2. Способи обробки даних в арифметико-логічному пристрої
- 7.3. Елементарні операції арифметико-логічного пристрою
- 7.4. Складні операції арифметико-логічного пристрою
- 7.5. Використання графа алгоритму при побудові арифметико-логічного пристрою
- 7.6. Виконання складних операцій в арифметико-логічному пристрої
- 7.8. Типи операційних пристроїв
- 7.9. Табличний операційний пристрій
- 7.10. Вагатотактовий операційний пристрій
- 7.11. Однотактовий операційний пристрій
- 7.12. Конвеєрний операційний пристрій
- 7.13. Алгоритмічні операційні пристрої
- 7.13.1. Пристрої додавання і віднімання двійкових чисел з фіксованою комою
- 7.13.2. Пристрої множення двійкових чисел з фіксованою комою
- 7.13.2.1. Багатотактовий пристрій множення двійкових чисел з молодших розрядів множника при нерухомому множеному з зсувом суми часткових добутків
- 7.13.2.2. Багатотактовий пристрій множення двійкових чисел з молодших розрядів при нерухомій сумі часткових добутків з зсувом множеного вліво
- 7.13.2.3. Багатотактовий пристрій множення двійкових чисел з старших розрядів при нерухомій сумі часткових добутків з зсувом множеного вправо
- 7.13.2.4. Багатотактовий пристрій множення двійкових чисел з старших розрядів при нерухомому множеному з зсувом суми часткових добутків вліво
- 7.13.2.5. Багатотактовіш пристрій прискореного множення
- 7.13.2.6. Однотактові пристрої множення двійкових чисел з фіксованою комою
- 7.13.2.7. Конвеєрні пристрої множення двійкових чисел з фіксованою комою
- 7.13.3 Пристрої ділення двійкових чисел з фіксованою комою
- 7.13.3.1. Багатотактові пристрої ділення двійкових чисел з фіксованою комою
- 7.13.3.2. Однотактові та конвеєрні пристрої ділення двійкових чисел з фіксованою комою
- 7.13.4. Пристрої обчислення елементарних функцій методом "цифра за цифрою"
- 7.13.4.1. Багатотактовий пристрій обчислення елементарних функцій методом "цифра за цифрою"
- 7.13.5.2. Пристрої множення та ділення чисел з рухомою комою
- 7.14. Таблично-алгоритмічні операційні пристрої
- 7.15. Короткий зміст розділу
- 7.16. Література для подальшого читання
- 7. Т 7. Література до розділу 7
- 7. 18. Питання до розділу 7
- Розділ 8 Пристрій керування
- 8.1. Функції та методи побудови пристрою керування
- 8.2. Пристрій керування з жорсткою логікою
- 8.2.1. Структура пристрою керування з жорсткою логікою
- 8.2.2. Методи проектування пристрою керування з жорсткою логікою
- 8.2.3.2. Мови опису функціонування автоматів
- 8.2.3.3. Структурний синтез цифрових автоматів
- 8.2.4. Пристрій керування на основі синхронних елементів часової затримки
- 8.2.5. Пристрій керування на основі лічильників
- 8.3. Пристрій мікропрограмного керування
- 8.3.1. Організація роботи пристрою мікропрограмного керування
- 8.3.2. Організація мікропрограм в пам'яті мікрокоманд
- 8.3.3. Горизонтальне та вертикальне мікропрограмування
- 8.4. Порівняння пристроїв керування з жорсткою логікою та пристроїв мікропрограмного керування
- 8.5. Короткий зміст розділу
- 8.6. Література для подальшого читання
- 8.7. Література до розділу 8
- 8.8. Питання до розділу 8
- 9.1. Типи та характеристики пам'яті комп'ютера
- 9.1.1. Багаторівнева структура пам'яті комп'ютера
- 9.1.2. Типи пам'яті
- 9.1.3. Основні характеристики пам'яті
- 9.2 Регістровий файл процесора
- 9.2.1. Типи регістрових файлів
- 9.2.2. Інтегрований багатопортовий регістровий файл
- 9.2.3. Розподілений регістровий файл
- 9.2.3. 1. Кластерний розподілений регістровий файл
- 9.2.3.2. Розподілений регістровий файл з керованою комутацією
- 9.2.3.3. Розподілений регістровий файл з віконною організацією
- 9.2.4. Ієрархічний регістровий файл
- 9.2.5. Динамічна та статична організація збереження даних в регістрових файлах
- 9.3. Пам'ять з асоціативним доступом
- 9.3.1. Організація та типи пам'яті з асоціативним доступом
- 9.3.2. Пам'ять з повним паралельним асоціативним доступом
- 9.3.3. Пам'ять з неповним паралельним асоціативним доступом
- 9.3.4. Пам'ять з послідовним асоціативним доступом
- 9.3.5. Пам'ять з частково асоціативним доступом
- 9.4. Основна пам'ять
- 9.4.1. Структура основної пам'яті
- 9.4.2. Нарощування розрядності основної пам'яті
- 9.4.4. Розшарування пам'яті
- 9.5. Оперативний запам'ятовуючий пристрій
- 9.6. Постійний запам'ятовуючий пристрій
- 9.6.1. Організація роботи постійного запам'ятовуючого пристрою
- 9.6.2. Запрограмований при виготовленні постійний запам'ятовуючий пристрій
- 9.6.3. Одноразово запрограмований після виготовлення постійний запам'ятовуючий пристрій
- 9.6.4. Багаторазово програмований постійний запам'ятовуючий пристрій
- 9.7. Зовнішня пам'ять
- 9.7.1. Магнітні диски
- 9.7.2. Масиви магнітних дисків з надлишковістю
- 9.7.2.1. Базовий тип дискових масивів raid 0
- 9.7.2.2. Базовий тип дискових масивів raid 1
- 9.7.2.3. Базовий тип дискових масивів raid 2
- 9.7.2.4. Базовий тип дискових масивів raid з
- 9.7.2.5. Базовий тип дискових масивів raid 4
- 9.7.2.6. Базовий тип дискових масивів raid 5
- 9.7.2.7. Тип дискових масивів raid 6
- 9.7.2.8. Тип дискових масивів raid 7
- 9.7.2.9. Тип дискових масивів raid 10
- 9.7.3. Оптична пам'ять
- 9.7.3.1. Постійна пам'ять на основі компакт дисків
- 9.7.3.2. Оптичні диски із стиранням
- 9.7.4. Магнітні стрічки
- 9.8. Короткий зміст розділу
- 9.9. Література для подальшого читання
- 9. 1 0. Література до розділу 9
- 9.11. Питання до розділу 9
- Організація пам'яті
- 10.1. Ієрархічна організація пам'яті комп'ютера
- 10.1.1. Різниця між: продуктивністю процесора та пам'яті
- 10.1.2. Властивість локальності за зверненням до пам'яті
- 10.1.3. Принцип ієрархічної організації пам'яті
- 10.1.4. Характеристики ефективності ієрархічної організації пам'яті
- 10.1.5. Ієрархічна пам'ять сучасного комп'ютера
- 10.2. Організація обміну інформацією між процесором і основною пам'яттю через кеш пам'ять
- 10.2.1. Кеш пам'ять в складі комп'ютера
- 10.2.2. Порядок взаємодії процесора і основної пам'яті через кеш пам'ять
- 10.2.3. Забезпечення ідентичності вмісту блоків кеш пам'яті і основної пам'яті
- 10. 0.2.4. Функція відображення
- 10.2.4.1. Типи функцій відображення
- 10.2.4.2. Повністю асоціативне відображення
- 10.2.4.3. Пряме відображення
- 10.2.4.4. Частково-асоціативне відображення
- 10.2.5. Порядок заміщення блоків в кеш пам'яті з асоціативним відображенням
- 70.2.6. Підвищення ефективності кеш пам'яті
- 10.3. Організація обміну інформацією між основною та зовнішньою пам'яттю
- 10.3.1. Статичний та динамічний розподіл пам'яті
- 10.3.2. Розподіл основної пам'яті за допомогою базових адрес
- 10.3.3. Віртуальна пам'ять
- 10.3.4. Сторінкова організація пам'яті
- 10.3.4.1. Основні правила сторінкової організації пам'яті
- 10.3.4.2. Реалізація сторінкової організації пам'яті
- 10.3.4.3. Апаратна реалізація сторінкової таблиці
- 10.3.5. Сегментна організація віртуальної пам'яті
- 10.4. Захист пам'яті від несанкціонованих звернень
- 10.4.1. Задачі захисту пам'яті
- 10.4.2. Захист пам'яті за допомогою регістра захисту
- 10.4.3. Захист пам'яті за граничними адресами
- 10.4.4. Захист пам'яті за значеннями ключів
- 10.4.5. Кільцева схема захисту пам'яті
- 10.5. Короткий зміст розділу
- 10.6. Література для подальшого читання
- 10.7. Література до розділу 10
- 10.8. Питання до розділу 10
- Розділ 11 Організіція введення-виведення
- 11.1. Під'єднаний зовнішніх пристроїв до комп'ютера
- 1 1.2. Розпізнавання пристроїв введення-виведення
- 11.3. Методи керування введенням-виведенням
- 11.4. Програмно-кероване введення-вивєдення
- 11.5. Система переривання програм та організація введення-виведення за перериваннями
- 11.5.1. Функції системи переривання програм
- 11.5.2. Характеристики системи переривання програм
- 11.5.3. Вхід в переривальну програму
- 11.5.4. Пріоритетне обслуговування переривання
- 11.5.5. Організація повернення до перериваної програми
- 11.5.6. Введення-виведення за перериваннями
- 11.6. Прямий доступ до пам'яті
- 11.7. Введення-виведення під керуванням периферійних процесорів
- 11.7.1. Принципи введення-виведення під керуванням периферійних процесорів
- 11.7.2. Причини застосування каналів введення-виведення
- 11.7.3. Функції каналів введення-виведення
- 11.7.4. Керуюча інформація каналу введення-виведення
- 11.7.5. Мультиплексний та селекторний канали введення-виведення
- 11.8. Короткий зміст розділу
- 11.9. Література для подальшого читання
- 11.10. Література до розділу 11
- 11.11. Питання до розділу 11
- Розділ 12
- 12.1. Використання принципів паралельної обробки інформації в архітектурі комп'ютера
- 12.2. Вибір кількості процесорів у багатопроцесорній системі
- 12.3. Багатопотокова обробка інформації
- 12.4. Класифікація паралельних комп'ютерних систем
- 12.4.1. Класифікація Шора
- 12.4.2. Класифікація Фліна
- 12.5. Типи архітектур систем окмд
- 12.6. Типи архітектур систем мкмд
- 12.7. Організація комп'ютерних систем із спільною пам'яттю
- 12.7.1. Типи комп'ютерних систем із спільною пам'яттю
- 12.7.2. Системи з однорідним доступом до пам'яті
- 12.7.3. Системи з неоднорідним доступом до пам'яті
- 12.7.4. Системи лише з кеш пам'яттю
- 12.8. Організація комп'ютерних систем із розподіленою пам'яттю
- 12.9. Комунікаційні мережі багатопроцесорних систем
- 12.9.1. Типи комунікаційних мереж
- 12.9.2. Основні характеристики комунікаційних мереж багатопроцесорних систем
- 12.9.3. Статичні топології комунікаційних мереж: багатопроцесорних систем
- 12.9.4. Шинні динамічні комунікаційні мережі багатопроцесорних систем
- 12.9.5. Комутуючі динамічні комунікаційні мережі багатопроцесорних систем
- 12.9.5.1. Типи комутуючих динамічних комунікаційних мереж
- 12.9.5.2. Координатна мережа
- 12.9.5.3. Матрична одноярусна комутуюча мережа
- 12.9.5.4. Багатоярусні блокуючі комутуючі мереж
- 12.9.5.5. Багатоярусні неблокуючі комутуючі мережі з реконфігурацією
- 12.9.5.6. Багатоярусні неблокуючі комутуючі мережі
- 12.10. Короткий зміст розділу
- 12.11. Література для подальшого читання
- 12.12. Література до розділу 12
- 12.13. Питання до розділу 12
- 43010 М. Луцьк, пр. Волі, 27.