7.4.8. Мікроконтролери

Мікроконтролери - комп'ютери на кристалі, призначені для керування електронни­ми пристроями, зокрема побутовими пристроями, виробничими лініями, вимірюваль­ними пристроями і т. д. До складу мікроконтролера входять наступні вузли:

• центральний процесор, розрядністю від 4 до 64 бітів, залежно від потрібної точ­ності обчислень;

• інтерфейси введення-виведення, в першу чергу послідовні порти;

• периферійні пристрої, такі як: таймери та схеми захисту, цифроаналогові та ана-логоцифрові перетворювачі;

• пам'ять з довільним доступом для зберігання даних;

> постійна пам'ять типу ROM, EPROM, EEPROM чи Flash для зберігання про­ грами;

> генератор тактів.

Така інтеграція названих пристроїв на кристалі дозволяє забезпечити малі габарити та споживання і сприяє широкому використанню мікроконтролерів у різного роду вбудованих системах. Наприклад, в сучасному автомобілі використовується понад 50 мікроконтролерів. Вони також використовуються в побутовій електроніці, мобільних телефонах, виробничих лініях тощо. На рис. 1.21 подано зовнішній вигляд мікроконтро­лера РІС 18F8720 фірми Microchip в корпусі TQFP з 80 виводами.

Розробники мікроконтролерів забезпечують спеціальний сервіс для користувачів, зокрема версії, які дозволяють перепрограмування програмної пам'яті ультрафіолете-

49

вим світлом, можливість підключення зовнішньої оперативної пам'яті в якості пам'яті програм, та інше. Сучасні мікроконтролери програмуються в коді мови С та мають внутрішні схеми відлаго-дження.