logo
AOM / Мельник А

1.4.4. Сервери

Прикладні комерційні та бізнесові системи, розраховані на багато користувачів, включаючи системи керування базами даних і обробки транзакцій, великі видавни­чі системи, мережні системи і системи обслуговування комунікацій, системи розроб­ки програмного забезпечення і обробки зображень, вимагають переходу до моделі об­числень "клієнт-сервер" і розподіленої обробки. В розподіленій моделі "клієнт-сервер" частину роботи виконує сервер, а частину - комп'ютер користувача (в загальному ви­падку частини сервера і користувача можуть виконуватись і на одному комп'ютері). Іс­нує декілька типів серверів для різних застосувань: файловий сервер, сервер бази даних, принт-сервер, обчислювальний сервер, сервер застосувань. Таким чином, тип сервера визначається ресурсом, яким він володіє (файлова система, база даних, принтери, про­цесори або прикладні пакети програм).

З іншого боку існує класифікація серверів за масштабом мережі, в якій вони вико­ристовуються: сервер робочої групи, сервер відділу або сервер підприємства (корпора­тивний сервер). Ця класифікація надто умовна. Наприклад, розмір групи може зміню­ватися в діапазоні від декількох людей до декількох сотень людей, а сервер відділу може обслуговувати від 20 до 150 користувачів. Очевидно, залежно від числа користувачів і характеру вирішуваних ними завдань, вимоги до складу обладнання і програмного за­безпечення сервера, до його надійності та продуктивності суттєво відрізняються.

Файлові сервери невеликих робочих груп (не більше 20-30 людей) простіше всього реалізуються на платформі персональних комп'ютерів і програмному забезпеченні Nov­ellNetWare.Файл-сервер в даному випадку виконує роль центрального сховища даних. Типовими до складу невеликих файл-серверів входять процесор, основна та зовнішня пам'ять, а також адаптер Ethernet.До складу таких серверів часто включаються диско-вод гнучких дисків і дисковод компакт-дисків. Графіка для більшості серверів несуттєва, тому достатньо мати звичайний монохромний монітор з невисокою роздільною здатніс­тю. Бажано застосувати пристрій безперебійного живлення.

Для файл-серверів загального доступу, з якими водночас можуть працювати де­кілька десятків, а то і сотень людей, простої однопроцесорної платформи і програмного забезпечення Novellможе виявитися недостатньо. В цьому випадку використовують­ся потужні багатопроцесорні сервери з можливостями нарощування основної пам'яті до декількох ГБ, дискового простору до сотень ГБ, швидкими інтерфейсами дисково­го обміну (типу Fast SCSI-2, Fast&Wide SCSI-2 і Fiber Channel) і декількома мережними

інтерфейсами. Ці сервери використовують операційну систему UNIX,мережні протоколи TCP/IP і NFS.На базі багатопроцесорних UNIX-серверів зазвичай будуються також сервери баз даних великих інформаційних систем, бо на них покладається основне навантаження з обробки інформаційних запитів. Сервери подібного типу отри­мали назву суперсерверів.

Розглянемо технічні характеристики одного з серве­рів фірми Sun,а саме сервера Т2000, зовнішній вигляд якого наведено на рис. 1.16. Його ціна, залежно від комп­лектування, становить понад $8,419. До складу сервера

43

входять до восьми процесорів частотою 1.2 ГГц з архітектурою UltraSPARC Ті, до 32 ГБ пам'ять, операційна система Solaris.

За загальносистемною продуктивністю, функціональними можливостями окремих компонентів, стійкістю до відмов, а також ступенем підтримки багатопроцесорної об­робки, системного адміністрування і дискових масивів великої ємності суперсервери вийшли в нинішній час на один рівень з мейнфреймами. Сучасні суперсервери харак­теризуються наявністю двох або більше центральних процесорів, багатошинною струк­турою, мають достатні можливості нарощування дискового простору і обчислювальної потужності, засоби забезпечення надійності зберігання даних і захисту від несанкціоно­ваного доступу.