logo
AOM / Мельник А

8.4. Порівняння пристроїв керування з жорсткою логікою та пристроїв мікропрограмного керування

Вище були розглянуті два основних методи побудови логіки формування сигналів керування. Перший з них, який одержав назву "жорсткої" або "запаяної" логіки, вира­жається в тому, що для кожної команди процесора існує набір логічних схем, які в по­трібних тактах збуджують відповідні сигнали керування. Другий метод, який називають принципом мікропрограмного керування, передбачає формування сигналів керування за вмістом регістра мікрокоманд, в який мікрокоманди записуються із пам'яті мікро-команд. Шляхом послідовного зчитування мікрокоманд із пам'яті в цей регістр орга­нізується потрібна послідовність сигналів керування. Завдяки тому, що мікрокоманди записуються до пам'яті, вміст якої при потребі можна частково, або повністю замінити, пристрої мікропрограмного керування мають наступні основні переваги в порівнянні з пристроями керування з жорсткою логікою:

303

■ Можуть бути використані наробки мікропрограм в наступних поколіннях ком­п'ютерів однієї сім'ї.

■ Мікропрограмування є простішим, ніж керування з жорсткою логікою, що спро­ щує розробку пристрою керування.

■ Простішим є обслуговування мікропрограмованих комп'ютерів та їх відлагоджен- ня завдяки простішій заміні мікрокоманд та мікропрограм.

В швидкодії мікропрограмне керування програє керуванню з "жорсткою" логікою. Тому, завдяки створенню мов опису апаратних засобів комп'ютера та потужних про­грамних засобів високорівневого проектування, пристрої керування з жорсткою логі­кою знайшли ширше застосування в сучасних комп'ютерах.