Класифікація аудіовізуальних документів

Аудіовізуальні документи різняться за двома основними ознаками: каналом сприйняття інформації (способом впливу на органи чуття людини) та способом документування.

За каналом сприйняття інформації аудіовізуальні документи поділяються на три види:

- візуальні: діафільми, діапозитиви, слайди, анімаційні фільми, епіфільми;

- аудіальні: грамплатівки, магнітні фонограми;

- аудіовізуальні: звукові кінофільми, діафонофільми, відеофільми, магнітофільми [14].

При цьому за каналом сприйняття аудіовізуальні документи можуть бути віднесені до таких, що:

- "читаються" людиною (фотографія);

- "читаються" машиною (діафільм, діапозитив, кінофільм, грамплатівка, магнітна фонограма), за допомогою аудіовізуальних засобів.

За способом документування розрізняють:

- фонодокументи: грамплатівки, магнітні фонограми;

- фотодокументи: діапозитиви (слайди ), фотографії;

- візуальні кінодокументи: діа-, кіно-, відео-документи.

У своїй більшості аудіовізуальні документи - це матричні документи. Фото- та кіноплівка або диск являють собою матрицю, на якій і відтворюється зображення чи звук.