Листівка як вид ізографічного документа

Перша серія вітальних листівок була виготовлена в 1795 р. англійським художником Добсоном. Так була започаткована традиція адресування поштових конвертів з вітальними картками.

Значна кількість листівок виготовляється способом прикладної, ужиткової або, як її називають, "малої графіки". Цей вид мистецтва вимагає від виконавця таких же творчих здібностей, як і будь-який інший.

Класифікація листівок здійснюється за конструкцією, видом матеріалу та поліграфічного оздоблення, а також за жанром.

За конструкцією листівки поділяються на аркушеві, однозгинні та багатозгинні, а також листівки із вкладкою. До конструктивних особливостей належить також висікання, що представлено сьогодні в широкому спектрі технічних можливостей: від найпростішого заокруглення кутиків до "лазерної витинанки" [3].

За видом поліграфічного оздоблення художні листівки об'єднують за такими ознаками:

- карбованість (пантонними чи металізованими фарбами);

- лакування: суцільне або вибіркове (УФ, олійне, водяно-дисперсне тощо);

- перфорування;

- термографія, тиснення (фольгою, або/та конгревне);

- поєднання вищезазначених способів (залежно від художнього задуму дизайнера)_

За видом матеріалу листівки можна поділити на паперові, картонні та змішаного типу (папір плюс наліпки у вигляді тканини, ланцюжків, прозорих плівок, фольги, стрічки-ляссе тощо).

За жанром листівки можна поділити на приватні та корпоративні. Найбільш розповсюджені групи листівок зведені в таблиці 6Л0.

Таблиця 6.10. Характеристика художніх листівок