logo
Палеха Загальне документознавство

2. Сучасні погляди на структуру науки про документ Пошуки назв науки про документ

"Проникнення" документів у всі сфери людської діяльності - науку, управління, практику, освіту тощо - зумовило об'єктивне зростання їх типовидового розмаїття, формування новітніх систем документних потоків, масивів систем документів і документації, створення єдиного інформаційного простору. Поняття "документ" все більше набуває багатозначності (полісемії). Усе інтенсивніше розвиваються науки, об'єктом вивчення яких є структура, створення та функціонування окремих видів і типів документів.

Донині існують досить полярні концепції документознавства: широкого і вузького його розуміння. Паралельне існування в науковій та освітній сферах двох документознавств - наук з однією назвою, але з різним змістом, як підкреслює Н.М.Кушнаренко [45], створило двоякий смисл дисципліни, зумовило певні незручності й спричинило полеміку на сторінках періодичних видань.

Термін "документознавство" вживався й для означення науки про способи використання записаної інформації, а крім того - для означення динамічної діяльності комплексного міждисциплінарного змісту, терміносистема якої має тенденцію до розширення.

Різні визначення терміна "документознавство", що існують до сьогодні, подано в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 Визначення поняття "документознавство"

№

Визначення поняття

Джерело

1

Наукова дисципліна, що вивчає в історичному розвитку закономірності створення документів, способи їх утворення, становлення та розвиток систем документації та систем документування

Ильюшенко М.П., Кузнецова T.B., Лившиц Я.З. Документоведение. Документ и системы документации: учеб. пособие / под ред. Я.З.Лившица. - Москва, 1977. - С.З.

2

Теорія документування управлінських процесів... роботи 3 документами в управлінні, проектування форм документів і уніфікованих систем документації

Автократов B.H. Теоретические проблемы отечественного архивоведения. М., 2001. - С.92.

3

Наукова дисципліна, що вивчає закономірності утворення документів і займається розробленням методів їх створення, принципів організації документообігу та побудови систем документації

Архівістика: Короткий архівний термінологічний тлумачний нормативний словник. -К., 1998 -С.34.

4

Наукова дисципліна, що вивчає закономірності створення й функціонування документів, розробляє принципи побудови документно-комунікаційних систем і методи їх діяльності

Кушнаренко H.H. Документоведение: Учебник. - Киев: Знание-1998. - С. 148.

5

Наукова дисципліна, що розробляє питання теорії документа, вивчає закономірності генезису та еволюції документа, загальні для всіх наук проблеми функціонування документів, практики їх створення та роботи з ними

Кулешов С.Г. Документознавство: Історія. Теоретичні основи / УДНДІАСД; Держ. акад. керівн. кадрів культури і мистецтв. - К., 2000. - С 46.

6

Комплекс наукових дисциплін, орієнтованих на всебічне вивчення документа в широкому контексті, а також різноманітних утворень документів, що формують документу інфраструктуру суспільства

Слободяни к М.С. Структура сучасного документознавства // Вісник Кн.палати. -2004. -№3.-С.22.

За кордоном наука під назвою "документознавство" відома тільки в деяких східноєвропейських країнах, що наслідували форми організації науки в СРСР (наприклад, Болгарія). Відповідна галузь знань під назвою "управління документами" або "управління документацією" (records management) існує також в англо-американській практиці.

У Франції, Іспанії, Бельгії та ряді інших країн документаційна наука розглядається через призму інформатики, як її рудимент.

Слід також зважати на те, що на світовому рівні не існує єдиної назви для науки про документ, як і не існує загального поняття "документ", яке тлумачиться по-різному в історичних дисциплінах, діловодстві, бібліотечній та інформаційній науках. Серед розповсюджених назв: документація, документика, документалістика, документологія, документографія тощо.

Для узагальнюючої науки про документ пропонувалось декілька варіантів її назв:

- інформаційно-комунікаційна наука (A.B. Соколов);

- документаційно-інформаційна наука (Г.М. Щвецова-Водка);

- документознавство (К.Г. Мітяєв, Ю.М. Столяров, Н.М. Кушнаренко, А. А. Соляних, Н.Б. Зінов'єва);

- документологія (Ю.М. Столяров, Н.М. Кушнаренко, М.С. Слободяник).

Взагалі термін "знавство (ведення)" - притаманне найменуванням теоретичних наук, а "логос" як термін означає "цілісність", "єдність", "органічність" певної системи. Документологія (rp. logos - "слово, наука, знання" лат. - те, що вчить, є "повчальним прикладом", доказом) в такому розрізі виступає як сукупність знань про документ.

Особливістю документознавства є її бінарний характер. З одного боку, її слід сприймати на сьогоднішній день як філософську абстракцію з глобальним узагальненням історичних та теоретичних аспектів, а з іншого - як систему знань, що формується на сучасному етапі з виокремленням одиниць за спеціальними характеристиками.

Філософська сутність документознавства мусить полягати в тому, що її майбутнє мислиться в існуванні не як партикулярної (відокремленої) науки, відстороненої від відповідних "знавств", а як самозаконної системи знань, яка визначається не стільки межами (кордонами) предмета, скільки підходом до неї. У межах документознавства повинні розв'язуватись питання, що стосуються характеристики не тільки всіх видів документів і систем документування, але й будь-яких систем документації та комплексів документів, характеристик документальних комунікацій і документних технологій, сукупності розгляду всіх документознавчих проблем.