Документно-комунікаційна система
Комунікація - це процес обміну інформацією.
Термін "комунікація" походить від латинського слова, яке означає "спільне" або "розділене між усіма". Якщо не досягається взаєморозуміння, то комунікація не відбувається.
Основні функції комунікаційного процесу полягають у досягненні соціальної спільності при збереженні індивідуальності кожного її суб'єкта, тобто комунікаційний процес можливий лише за умови існування соціуму, отже, носить соціальний характер.
Відповідно до закону документаційного супроводу соціальних комунікацій, запропонованого Ю.М.Столяровим, "кожна соціальна комунікація обов'язково опосередковується документом, і всі соціальні інститути за своєю сутністю є документними, оскільки кожен з них зайнятий або виробництвом, або транспортуванням, або одержанням, обробкою та зберіганням документа, наданням його користувачам тощо" [32].
В окремих актах комунікацій може реалізуватись управлінська, інформативна, емотивна (така, що викликає емоції) та інші функції документа.
Документна комунікація - це комунікація, опосередкована між документами в соціумі та побудована на їх обміні між двома або більше споживачами інформації. У своїй основі процес комунікації становить процес руху інформації в ланцюзі "відправник - канал - одержувач".
Документна комунікація має свою модель, яка показана на схемі 2.3.
Схема 2.3 Модель документної комунікації.
Комунікант - відправник документної інформації.
Комунікат - канал передачі інформації (архів, бібліотека, усна розмова, традиційна пошта, електронні засоби зв'язку тощо).
Реципієнт - одержувач документної інформації.
Кодування - певні мови, якими представлено зміст документа.
Декодування - розшифрування коду, що може вимірюватись у процентному співвідношенні від 0 до 100%.
Зазначена модель має місце у випадку безпосередньої взаємодії між учасниками комунікаційного процесу. У реальній дійсності документно-інформаційна комунікація має більш складні форми й включає цілий ряд посередницьких структур.
Функціонування процесу документної комунікації забезпечується документно-комунікаційною системою, що являє собою підсистему соціальної комунікації і е потужною системою передачі соціальної інформації.
Основні цілі документно-комунікаційної системи (ДКС) зведені в таблицю 2.13.
Таблиця 2.13 Основні цілі документно-комунікаційної системи
Для досягнення вищезазначених цілей потрібно вирішити цілий ряд завдань щодо вдосконалення документно-комунікаційної системи, починаючи від усуспільнення інформації й закінчуючи розповсюдженням уже створених документів у режимах постійного сповіщення чи довідкового обслуговування.
Перелік завдань, що можуть стояти перед документно-комунікаційною системою зведено в таблицю 2.14.
Таблиця 2.14 Завдання документно-комунікаційної системи
До документно-комунікаційної системи, як зазначає проф. Ю.М. Столяров, входять інститути документної комунікації:
генералізаційні
транзитні
термінальні
Склад інститутів документної комунікації може виглядати так, як це зображено на схемі 2.4.
Схема 2.4 Документно-комунікаційна система
Організаційна інфраструктура документної комунікації може мати виробничі та невиробничі компоненти, відтворені на схемі 2.5.
Схема 2.5 Компоненти організаційної інфраструктури документної комунікації
Відсутність або недостатній розвиток будь-якої складової інфраструктури документної комунікації, як зазначає А.А.Соляник, знижує ефективність та темпи доведення інформації до користувачів, сповільнює розвиток науки, економіки, виробництва, управлінської сфери [31].
Елементарний процес створення документно-комунікаційної системи показано на схемі 2.6.
Схема 2.6 Процес створення документно-комунікаційної системи
Так, для того, щоб отримати суспільне визнання своїх досягнень шляхом їх публікації, комунікант може підготувати рукопис, який по каналу неопублікованих документів надходить до розгляду в службу усуспільнення, наприклад, в редакційну колегію. Якщо зміст рукопису визнається редакційною колегією можливим для усуспільнення, комунікант набуває статусу елементу - соціальної комунікаційної системи (автор, відправник інформації, генератор ідеї). Якщо рукопис відхиляється, то його повертають автору або ж відправляють до фонду архівних документів.
Можна також певну інформацію про свої досягнення розмістити, за згодою керівника, на сайті своєї організації для користувачів мережі Інтернет. В обох випадках суспільно визнані документи будуть циркулювати у свідомості суспільства, доводячи інформацію комуніканта до відома реципієнтів.
- Палеха ю.І. Загальне документознавство
- 2009 Р.
- Модуль 1. Етапи розвитку та засади документознавства
- 1. Основні етапи розвитку документознавства
- Виникнення й розвиток традиційного документознавства
- Становлення документознавства як науки інформаційного циклу
- Інтеграція наук про документ
- 2. Сучасні погляди на структуру науки про документ Пошуки назв науки про документ
- Сучасні концепції науки про документ
- Концепція проф. Ю.М. Столярова
- Концепція проф. Н.Б. Зінов'євої
- Концепція проф. А.М. Сокової
- Концепція проф. Н.М. Кушнаренко
- Концепція проф. С.Г. Кулешова
- Концепція проф. М.С. Слободяника
- Концепція проф. Г.М. Швецової-Водки
- Концепція проф. В.В.Бездрабко
- 3. Системи документування та їх еволюція Основні поняття
- Кодування інформації
- Основні форми запису інформації
- Предметні форми запису інформації
- Паличковий запис інформації
- "Вузелковий" запис інформації
- Запис інформації "кіпу"
- Запис інформації "вампум"
- Зображувальний запис інформації
- Розвиток способів запису інформації
- Розвиток засобів запису інформації
- 4. Розвиток носіїв інформації
- Застосування глиняних табличок
- Документи з папірусу
- Застосування остраки
- Використання воскових дощечок
- Шкіра як матеріал для письма
- Винайдення паперу
- Сучасні носії інформації
- Модуль 2. Основи теорії про документ
- 5. Методологічні основи знань про документ Об'єкт, мета й предмет загального документознавства
- Завдання та особливості загального документознавства
- Методи й принципи документознавчих досліджень
- I. Загальнофілософські або діалектико-матеріалістичні, філософські методи
- II. Загальнонаукові методи
- III. Спеціальні методи
- IV. Сукупність методів, специфічних для низки споріднених наукових дисциплін, що вивчають спільний об'єкт
- V. Конкретні методи
- 6. Визначення терміна "документ" Походження терміна "документ"
- Сфера використання терміна
- Офіційні визначення поняття "документ"
- 7. Властивості, функції й ознаки документа Системний підхід до вивчення документа
- Значимі властивості документа
- Основні ознаки документа
- Загальні та спеціальні функції документа
- 8. Матеріальна та інформаційна складові документа Матеріальна складова документа
- Інформаційна складова документа
- Інформаційний рівень документа
- 9. Комунікаційні можливості документа Документ як джерело інформації
- Інформаційні потоки
- Інформаційні ресурси як сукупність інформації в комунікаційних системах
- Документно-комунікаційна система
- Документі потоки та масиви
- Документ як історичне джерело
- Історична цінність документа
- Міжнародне й державне регулювання питань щодо збереження цінних документів
- Модуль 3. Організація створення документів
- 10. Види структур документа та його реквізити Характеристика видів документів відповідно до структури
- Зовнішня та внутрішня структура документа
- Реквізити документа
- 11. Розвиток класифікації документів Із історії розвитку класифікації документів
- Поняття й принципи класифікації документів
- Ознаки загальної класифікації документів
- 12. Комплексна схема класифікації документів Класифікація документів за інформаційною складовою
- 1. Класифікація документів за характером знакових засобів фіксації інформації
- 8. Класифікація документів за характером соціальної інформації
- Класифікація документів за матеріальною складовою документа
- Класифікація документів за способом документування
- Класифікація документів за обставинами існування в зовнішньому середовищі
- Типологічна класифікація документів
- 13. Особливості машиночитаних документів Машиночитані документи
- Електронний документ та його основні специфічні характеристики
- Документи на перфорованих носіях інформації
- Документи на магнітних носіях інформації
- Голографічні документи
- Документи на флеш-накопичувачах пам'яті
- Модуль 4. Документація офіційного походження
- 14. Системи документації офіційного походження Загальні поняття
- Класифікації систем документації офіційного походження
- 15. Види документації установи Поділ видів документації установи
- Управлінська документація
- Нормативно-правова документація
- Інформаційна документація
- Основна (галузева) документація
- Виробничо-прикладна документація
- Наукова документація
- Праводілова документація
- Навчальна документація
- Інші види документації
- Бухгалтерсько-облікова документація
- 16. Економічна та наукова системи документації
- Економічна система документації
- Наукова система документації
- 17. Нормативні та патентні документи Нормативний документ: поняття та категорії
- Технічні умови як невід'ємна частина документації на продукцію
- Патентний документ: історія та юридичний статус
- Патентна система України
- Винахід та його патентоспроможність
- Патент та його характеристика
- Модуль 5. Видання як вид документа
- 18. Загальні ознаки видань Визначення поняття "видання"
- Особливості електронних видань
- Електронні видання як вид електронних ресурсів
- Основні ознаки видань
- Структура, реквізити та допоміжний апарат видань
- 19. Класифікаційна схема видань Загальна класифікаційна характеристика видань
- Класифікація видань за цільовим призначенням
- Класифікація видань за цільовим призначенням
- Класифікація видань за аналітико-синтетичним переробленням інформації
- Класифікація видань за інформаційними знаками
- Класифікація видань за матеріальною конструкцією
- Класифікація видань за обсягом інформації
- Класифікація видань за складом основного тексту
- Класифікація видань за періодичністю виходу
- Класифікація видань за структурою
- Класифікація видань за інформаційними ознаками
- Класифікація періодичних і продовжуваних видань
- 20. Типологічні ознаки електронних видань Особливості електронних ресурсів
- Класифікація електронних видань
- 21. Книга як вид документа Визначення поняття "книга"
- Еволюція книги як матеріально-конструктивного об'єкта
- Становлення і розвиток книгодрукування
- Документознавчий підхід до визначення поняття "книга"
- Структура книги
- Зовнішні елементи книги.
- Книга як вид медіа
- 22. Періодичні та продовжувані видання Класифікація видань за періодичністю
- Особливості періодичних видань
- Газета як джерело оперативної інформації.
- Структура та реквізити газети
- Журнал як вид періодичного видання
- Класифікація журнальних видань
- Бюлетені, періодичні збірники, календарі та експрес-інформація
- Модуль 6. Іконічні та ідеографічні документи Основні поняття модуля
- 23. Картографічні документи
- Характеристика та класифікація картографічних документів
- Карта як один із видів картографічних документів
- Властивості та принципи класифікації карт
- 24. Музичні документи Основні визначення та класифікація музичних документів
- Класифікація музичних документів
- Історія розвитку нотних друкованих документів
- Реквізити сучасного музичного видання
- 25. Ізографічні документи Ізографічне видання: основні поняття
- Види ізографічних видань за класифікаційними ознаками
- Листівка як вид ізографічного документа
- 26. Аудіовізуальні документи Основні поняття модуля
- Історія виникнення та розвиток аудіовізуальних документів
- Класифікація аудіовізуальних документів
- Фонодокументи
- Фотодокументи
- Кінодокументи