Інформаційний рівень документа

Сприйняття інформації пов'язане з її рівнем у документі й складається з трьох етапів: на першому етапі воно відбувається на рівні знаків, символів, на другому - сприймається те, що усвідомлюється, на третьому - здійснюється відбір найбільш значимих для споживача відомостей.

Фізичний об'єм письмових текстових документів можна виразити в друкованих аркушах (1 д.а. - відбиток на одному боці аркуша формату 60x90 см).

Інформаційний об'єм текстового документа можна виразити в обліково-видавничих (1 обл.вид.а. - 40 тис. друкованих знаків) і авторських аркушах (авт.а.). У цьому випадку здійснюється перехід на синтаксичний (знаковий) рівень. Кількість інформації можна також визначити за допомогою двох стандартних одиниць вимірювання: біт (один символ двійкової абетки, тобто двійкова цифра, що використовується для кодування інформації) і байт (1 байт = 8біт, 1Кбайт = 1024біт, 1Мбайт = 1024Кбайт).

Відношення інформаційного об'єму документа (синтаксичного рівня) до фізичного свідчить про компактність документа. Кількість нової для даного споживача інформації визначається поняттям інформативність документа.

Зміст всієї інформації в конкретній інформаційній системі називається тезаурус (від гp. thesaurus - запас), складовими якого, з точки зору інформативності, є: основна інформативність - те, що дане і те, що отримане; втрата інформативності - те, що дано й не отримано; безкорисна (надлишкова) інформативність - інформаційний шум.

Реципієнт (одержувач інформації) також має свій тезаурус, складовими якого є: основна інформативність - те, що дане й те, що отримане; проста асоціативна інформативність - те, що не дане автором (лише пропускалось), але реципієнт отримав, завдяки своїй кваліфікації; складна асоціативна інформативність - те, що автор не дав, не припускав, але реципієнт отримав.

Асоціативна інформативність - відіграє роль подразника, що викликає збільшення інформації у свідомості отримувача. Без складної асоціативної інформативності розвиток наукових досліджень неможливий [19].

Цифрову оцінку інформативності можна здійснювати шляхом складання двох списків дескрипторів (від англ. descry - розпізнавати), тобто значимих слів або словосполучень, що несуть змістове навантаження й нерідко називаються ключовими словами. До першого списку дескрипторів заносяться дескриптори документа, до другого - дескриптори отримувача. Кількість дескрипторів, що повторюються в обох зазначених списках, й слугують показником інформативності.

Відношення інформативної ємності до інформативного об'єму (синтаксичного рівня) називається інформативною щільністю. Чим більша кількість дескрипторів в одиниці об'єму, тим щільніше текст. Тези повідомлення більш щільні, ніж саме повідомлення, математичний текст щільніший за гуманітарний.