logo
Палеха Загальне документознавство

Класифікація музичних документів

Класифікація музичних документів наведена на схемі 6.5.

Схема 6.5 Класифікація музичних документів

Ураховуючи існуючі матеріальні носії та способи й засоби запису та відтворення музичної інформації, виділяють групи нотних видань, групування яких подано в таблиці 6.5.

Таблиця 6.5 Класифікаційна таблиця музичних видань

№

Ознака документа

Вид документа

1.

За функціональним призначенням

Наукові, навчальні, концертні

2.

За аудиторним призначенням

Для учнів музичних навчальних

закладів,

для спеціалістів,

для аматорів

3.

За характером виконання

Сценічні, інструментальні, вокально-хорові, змішані

4.

За характером викладу (запису)

Партитурні, партія,

дирекціон,

клавір

5.

За структурою

Моновидання, збірник

6.

За матеріальною конструкцією

Книжкові, комплексні

Ноти (лат. nota - "писемний знак") - умовні графічні знаки, що використовують для запису музичних звуків. Виникли вони у відповідь на потребу закріпити музику графічно [17].

Нотний друк - одна з галузей поліграфії. Суть поліграфічного процесу міститься в можливості отримання одноманітних відтисків за допомогою притискання паперу до друкованої форми, що змащена спеціальною фарбою.

Партитура (пал. "partitura - розподіл") - нотний запис багатоголосового музикального твору для оркестру, хору, камерного ансамблю. Партія - частина музичного твору, що виконується окремим голосом (співаком чи інструментом). Дирекціон - спрощена і скорочена партитура. Клавір - перекладання партитури для співу з супроводом фортепіано або лише фортепіано.