Фонодокументи

Фонодокументи (гр. phone - "звук, документ") - музично-звукові, аудіальні документи. Містять звукову інформацію, зафіксовану будь-якою системою звукозапису про події, явища та факти реальної дійсності отриманні в результаті механічного, фотографічного, магнітного чи оптичного звукозапису.

Звукозапис - процес запису звукової інформації з метою її збереження та відтворення.

У залежності від системи звукозапису розрізняють фотографічні, магнітні, оптичні фонограми та запис на флеш-носіях. Відповідно до форми носія розрізняють:

- магнітні фонограми на стрічці;

- магнітні відеофонограми в касеті;

- оптичні фонограми на диску;

- записи на накопичувачах флеш-пам'яті.