Кодування інформації
У процесі документування відбувається перетворення соціальної інформації з однієї знакової форми в іншу, тобто кодування інформації, без якого неможлива реалізація основної функції документа - закріплення та передачі інформації в просторі та часі.
Кодування інформації - це вироблена система правил фіксування інформації. Основні риси, притаманні системі кодування інформації, подано на схемі 1.2.
Схема 1.2 Основні риси, притаманні системі кодування інформації
Закодована інформація передається за допомогою знаків, адже обмін інформацією в соціальній комунікації відбувається саме в знаковій формі.
Знаки можуть бути подані у вигляді літер, отворів, крапок і тире, ліній, цифр тощо. Від форми знаків та способів їх нанесення залежить рівень сприйняття інформації, спосіб використання документа, компактність та термін збереження.
Основні знакові методи фіксації інформації на той чи інший носій показано на схемі 1.3.
Схема 1.3 Знакові методи фіксації інформації
Одні із знаків подібні зображеному та створюються за допомогою більш-менш чіткого копіювання реальних об'єктів або явищ - іконічні немовленнєві знаки ( малюнки, фотографії, кінофільми, відеофільми).
Інші несуть цільовий характер і не схожі на відтворюваний предмет або явище. Вони, на відміну від конічного знаку, не схожості з тим предметом або явищем, яке позначають. Для того, щоб зрозуміти (розшифрувати) інформацію, людина повинна заздалегідь вивчити значення знаку-символу. До документів, що використовують мовленнєві знаки - умовні позначення, відносяться вербальні (словесні) документи (книги, брошури, журнали, газети тощо) та ідеографічні документи (географічні карти, ноти, креслення).
До знаків-зображень можна віднести також емблемні та речові знаки. Емблемні знаки - це різна емблематика (військова, спортивна, геральдична, міфологічна), дорожні умовні позначення тощо.
Серед речових знаків- різноманітна, в більшості - обрядова, символіка, що означає певні поняття . Наприклад, обручка на пальці руки, темна хустина на голові, гарбуз при сватанні тощо. Функція знака тут надається окремим речам в зв'язку з певною подією чи ситуацією.
З розвитком концепції знакової основи передачі соціальної інформації до документів стали відносити також об'єкти, що фіксують естетичну інформацію образотворчої форми, включаючи не тільки живопис, а й тривимірні твори мистецтв, такі як скульптура та архітектура.
Знак разом з його значенням називають символом.
Код і знак дозволяють передавати інформацію в символічному вигляді, зручному для її кодування та декодування.
У процесі документування використовуються, як правило, не окремі знаки, а їх. комбінація, яку прийнято називати знаковою системою. Наприклад, словесні символи, як загальноприйняті в суспільстві, у процесі мовлення комбінуються один з одним, утворюючи різні за своїм змістом повідомлення. Набір синтаксичних, семантичних та граматичних правил створює мову.
За час існування цивілізації людство створило велику кількість мов, які прийнято класифікувати на природні (натуральні), штучні (машинні, інформаційні) мови та мови посередники (при машинній обробці). Відповідно розрізняють коди та знаки, як природних так і штучних мов.
Природні мови відрізняються від штучних тим, що мовні знаки виникають непередбачено, а штучні знаки створюються спеціально. Вони історично виникли в процесі розвитку людського суспільства. Найдавнішою є мова міміки та жестів.
Основним речовим способом кодування інформації є вербальна мова. Кожне слово тут не більше ніж умовний знак, яким люди домовились виражати те чи інше поняття, предмет. З природними мовами пов'язаний код письма, виникнення якого викликало появу документа.
Знаки природної письмової мови, у свою чергу, можуть включати графічні (піктографічне та умовно геометричне письмо) і речові знаки (письмо для сліпих, історичне предметне (речове) письмо - "кіпу", "вампум" тощо).
Штучні мови - це спеціально розроблені коди для особливих видів діяльності, передачі спеціальних повідомлень. Прикладами може бути набір різних цифр, азбука Морзе, азбука прапорців на флоті, міжнародні мови Ідо та Есперанто, мови машинного програмування.
Розрізняють графічні, світлові та звукові знаки штучних мов. До графічних знаків можна віднести: математичні знаки, знаки хімії, логіки, картографії, нотні, шахматні, знаки тайнопису. До світлових знаків відносяться мови сигнальних вогнів на суднах, знаки вогню окремих народностей тощо. Звуковими знаками можуть бути музика, мова тамтамів тощо).
Отже, мова - це особлива система різнотипних і разом з тим об'єднаних між собою структурних одиниць (звуків, морфем, слів, словосполучень, речень тощо), які люди свідомо використовують у якості засобу спілкування.
- Палеха ю.І. Загальне документознавство
- 2009 Р.
- Модуль 1. Етапи розвитку та засади документознавства
- 1. Основні етапи розвитку документознавства
- Виникнення й розвиток традиційного документознавства
- Становлення документознавства як науки інформаційного циклу
- Інтеграція наук про документ
- 2. Сучасні погляди на структуру науки про документ Пошуки назв науки про документ
- Сучасні концепції науки про документ
- Концепція проф. Ю.М. Столярова
- Концепція проф. Н.Б. Зінов'євої
- Концепція проф. А.М. Сокової
- Концепція проф. Н.М. Кушнаренко
- Концепція проф. С.Г. Кулешова
- Концепція проф. М.С. Слободяника
- Концепція проф. Г.М. Швецової-Водки
- Концепція проф. В.В.Бездрабко
- 3. Системи документування та їх еволюція Основні поняття
- Кодування інформації
- Основні форми запису інформації
- Предметні форми запису інформації
- Паличковий запис інформації
- "Вузелковий" запис інформації
- Запис інформації "кіпу"
- Запис інформації "вампум"
- Зображувальний запис інформації
- Розвиток способів запису інформації
- Розвиток засобів запису інформації
- 4. Розвиток носіїв інформації
- Застосування глиняних табличок
- Документи з папірусу
- Застосування остраки
- Використання воскових дощечок
- Шкіра як матеріал для письма
- Винайдення паперу
- Сучасні носії інформації
- Модуль 2. Основи теорії про документ
- 5. Методологічні основи знань про документ Об'єкт, мета й предмет загального документознавства
- Завдання та особливості загального документознавства
- Методи й принципи документознавчих досліджень
- I. Загальнофілософські або діалектико-матеріалістичні, філософські методи
- II. Загальнонаукові методи
- III. Спеціальні методи
- IV. Сукупність методів, специфічних для низки споріднених наукових дисциплін, що вивчають спільний об'єкт
- V. Конкретні методи
- 6. Визначення терміна "документ" Походження терміна "документ"
- Сфера використання терміна
- Офіційні визначення поняття "документ"
- 7. Властивості, функції й ознаки документа Системний підхід до вивчення документа
- Значимі властивості документа
- Основні ознаки документа
- Загальні та спеціальні функції документа
- 8. Матеріальна та інформаційна складові документа Матеріальна складова документа
- Інформаційна складова документа
- Інформаційний рівень документа
- 9. Комунікаційні можливості документа Документ як джерело інформації
- Інформаційні потоки
- Інформаційні ресурси як сукупність інформації в комунікаційних системах
- Документно-комунікаційна система
- Документі потоки та масиви
- Документ як історичне джерело
- Історична цінність документа
- Міжнародне й державне регулювання питань щодо збереження цінних документів
- Модуль 3. Організація створення документів
- 10. Види структур документа та його реквізити Характеристика видів документів відповідно до структури
- Зовнішня та внутрішня структура документа
- Реквізити документа
- 11. Розвиток класифікації документів Із історії розвитку класифікації документів
- Поняття й принципи класифікації документів
- Ознаки загальної класифікації документів
- 12. Комплексна схема класифікації документів Класифікація документів за інформаційною складовою
- 1. Класифікація документів за характером знакових засобів фіксації інформації
- 8. Класифікація документів за характером соціальної інформації
- Класифікація документів за матеріальною складовою документа
- Класифікація документів за способом документування
- Класифікація документів за обставинами існування в зовнішньому середовищі
- Типологічна класифікація документів
- 13. Особливості машиночитаних документів Машиночитані документи
- Електронний документ та його основні специфічні характеристики
- Документи на перфорованих носіях інформації
- Документи на магнітних носіях інформації
- Голографічні документи
- Документи на флеш-накопичувачах пам'яті
- Модуль 4. Документація офіційного походження
- 14. Системи документації офіційного походження Загальні поняття
- Класифікації систем документації офіційного походження
- 15. Види документації установи Поділ видів документації установи
- Управлінська документація
- Нормативно-правова документація
- Інформаційна документація
- Основна (галузева) документація
- Виробничо-прикладна документація
- Наукова документація
- Праводілова документація
- Навчальна документація
- Інші види документації
- Бухгалтерсько-облікова документація
- 16. Економічна та наукова системи документації
- Економічна система документації
- Наукова система документації
- 17. Нормативні та патентні документи Нормативний документ: поняття та категорії
- Технічні умови як невід'ємна частина документації на продукцію
- Патентний документ: історія та юридичний статус
- Патентна система України
- Винахід та його патентоспроможність
- Патент та його характеристика
- Модуль 5. Видання як вид документа
- 18. Загальні ознаки видань Визначення поняття "видання"
- Особливості електронних видань
- Електронні видання як вид електронних ресурсів
- Основні ознаки видань
- Структура, реквізити та допоміжний апарат видань
- 19. Класифікаційна схема видань Загальна класифікаційна характеристика видань
- Класифікація видань за цільовим призначенням
- Класифікація видань за цільовим призначенням
- Класифікація видань за аналітико-синтетичним переробленням інформації
- Класифікація видань за інформаційними знаками
- Класифікація видань за матеріальною конструкцією
- Класифікація видань за обсягом інформації
- Класифікація видань за складом основного тексту
- Класифікація видань за періодичністю виходу
- Класифікація видань за структурою
- Класифікація видань за інформаційними ознаками
- Класифікація періодичних і продовжуваних видань
- 20. Типологічні ознаки електронних видань Особливості електронних ресурсів
- Класифікація електронних видань
- 21. Книга як вид документа Визначення поняття "книга"
- Еволюція книги як матеріально-конструктивного об'єкта
- Становлення і розвиток книгодрукування
- Документознавчий підхід до визначення поняття "книга"
- Структура книги
- Зовнішні елементи книги.
- Книга як вид медіа
- 22. Періодичні та продовжувані видання Класифікація видань за періодичністю
- Особливості періодичних видань
- Газета як джерело оперативної інформації.
- Структура та реквізити газети
- Журнал як вид періодичного видання
- Класифікація журнальних видань
- Бюлетені, періодичні збірники, календарі та експрес-інформація
- Модуль 6. Іконічні та ідеографічні документи Основні поняття модуля
- 23. Картографічні документи
- Характеристика та класифікація картографічних документів
- Карта як один із видів картографічних документів
- Властивості та принципи класифікації карт
- 24. Музичні документи Основні визначення та класифікація музичних документів
- Класифікація музичних документів
- Історія розвитку нотних друкованих документів
- Реквізити сучасного музичного видання
- 25. Ізографічні документи Ізографічне видання: основні поняття
- Види ізографічних видань за класифікаційними ознаками
- Листівка як вид ізографічного документа
- 26. Аудіовізуальні документи Основні поняття модуля
- Історія виникнення та розвиток аудіовізуальних документів
- Класифікація аудіовізуальних документів
- Фонодокументи
- Фотодокументи
- Кінодокументи