Концепція проф. С.Г. Кулешова

Детально розглянув структуру документознавства український дослідник проф. С.Г.Кулешов. На його думку, документознавство поділяється на загальне і спеціальне. Загальне документознавство проф. С.Г.Кулешов визначає як "метанаукову надбудову для всіх наук документально-комунікаційного циклу, ...воно складається не з наукових дисциплін, а з таких розділів, як "Концепції документа", "Функції документа", "Основні етапи розвитку документа", "Загальні проблеми створення, зберігання та функціонування документа" [39-43].

За словами проф. С.Г. Кулешова, документологія і є загальним документознавством, галуззю науки, що розробляє питання теорії документа, вивчає закономірності генезису та еволюції документа, загальні для всіх наук проблеми теорії функціонування, практики створення й роботи з документами.

Теорія документа, вважає вчений, включає передусім напрями, що стосуються функціонального аналізу документів, вивчення їхньої характеристики як речових виробів та зафіксованої в них інформації, класифікації й типології документів.

Об'єктом дослідження відповідних напрямів спеціального документознавства є специфічні функції окремих видів документів. Найбільш розвиненим, "єдиним на сьогодні конституйованим напрямком спеціального документознавства" проф. С.Г.Кулешов визнає управлінське документознавство, що сформувалося з теорії і практики справочинства [39].

Місце загального і спеціального документознавства серед інших наукових дисциплін характеризується проф. С.Г. Кулешовим як їх "зв'язки" з рядом наук.

Для загального документознавства - науки документально-комунікаційного циклу, семіотика, інформологія, мовознавство, інформатика, філософія, культурологія, соціологія, загальна теорія комунікації, історичне джерелознавство, історія писемності, історія культури, загальна теорія класифікації.

Для спеціального документознавства - архівознавство, мовознавство, теорія і практика менеджменту, правознавство, історичне джерелознавство, технологія справочинства, інформатика, інформологія, теорія комунікацій, теорія науково-інформаційної діяльності, історія справочинства, дипломатика, неодипломатика, філігранологія, сфрагістика, палеографія, кодикологія.

По відношенню до інших галузей знань, які спеціалізуються на дослідженнях документів й розрізняються за ознаками змісту, зовнішньої форми, номіналів та жанрів, вважає проф. С.Г. Кулешов, їх об'єднання "навряд чи можливе" [40].

За умов, що складаються, зауважує дослідник, документологію не можна розглядати як комплекс наук чи наукову дисципліну, бо вона є лише сукупністю наукових знань із різних наук документально-комунікаційного циклу, їх загальнотеоретичних концепцій, методологічних засад, підходів [42].