Інформаційний рівень документа
Сприйняття інформації пов'язане з її рівнем у документі й складається з трьох етапів: на першому етапі воно відбувається на рівні знаків, символів, на другому - сприймається те, що усвідомлюється, на третьому - здійснюється відбір найбільш значимих для споживача відомостей.
Фізичний об'єм письмових текстових документів можна виразити в друкованих аркушах (1 д.а. - відбиток на одному боці аркуша формату 60x90 см).
Інформаційний об'єм текстового документа можна виразити в обліково-видавничих (1 обл.вид.а. - 40 тис. друкованих знаків) і авторських аркушах (авт.а.). У цьому випадку здійснюється перехід на синтаксичний (знаковий) рівень. Кількість інформації можна також визначити за допомогою двох стандартних одиниць вимірювання: біт (один символ двійкової абетки, тобто двійкова цифра, що використовується для кодування інформації) і байт (1 байт = 8біт, 1Кбайт = 1024біт, 1Мбайт = 1024Кбайт).
Відношення інформаційного об'єму документа (синтаксичного рівня) до фізичного свідчить про компактність документа. Кількість нової для даного споживача інформації визначається поняттям інформативність документа.
Зміст всієї інформації в конкретній інформаційній системі називається тезаурус (від гp. thesaurus - запас), складовими якого, з точки зору інформативності, є: основна інформативність - те, що дане і те, що отримане; втрата інформативності - те, що дано й не отримано; безкорисна (надлишкова) інформативність - інформаційний шум.
Реципієнт (одержувач інформації) також має свій тезаурус, складовими якого є: основна інформативність - те, що дане й те, що отримане; проста асоціативна інформативність - те, що не дане автором (лише пропускалось), але реципієнт отримав, завдяки своїй кваліфікації; складна асоціативна інформативність - те, що автор не дав, не припускав, але реципієнт отримав.
Асоціативна інформативність - відіграє роль подразника, що викликає збільшення інформації у свідомості отримувача. Без складної асоціативної інформативності розвиток наукових досліджень неможливий [19].
Цифрову оцінку інформативності можна здійснювати шляхом складання двох списків дескрипторів (від англ. descry - розпізнавати), тобто значимих слів або словосполучень, що несуть змістове навантаження й нерідко називаються ключовими словами. До першого списку дескрипторів заносяться дескриптори документа, до другого - дескриптори отримувача. Кількість дескрипторів, що повторюються в обох зазначених списках, й слугують показником інформативності.
Відношення інформативної ємності до інформативного об'єму (синтаксичного рівня) називається інформативною щільністю. Чим більша кількість дескрипторів в одиниці об'єму, тим щільніше текст. Тези повідомлення більш щільні, ніж саме повідомлення, математичний текст щільніший за гуманітарний.
- Палеха ю.І. Загальне документознавство
- 2009 Р.
- Модуль 1. Етапи розвитку та засади документознавства
- 1. Основні етапи розвитку документознавства
- Виникнення й розвиток традиційного документознавства
- Становлення документознавства як науки інформаційного циклу
- Інтеграція наук про документ
- 2. Сучасні погляди на структуру науки про документ Пошуки назв науки про документ
- Сучасні концепції науки про документ
- Концепція проф. Ю.М. Столярова
- Концепція проф. Н.Б. Зінов'євої
- Концепція проф. А.М. Сокової
- Концепція проф. Н.М. Кушнаренко
- Концепція проф. С.Г. Кулешова
- Концепція проф. М.С. Слободяника
- Концепція проф. Г.М. Швецової-Водки
- Концепція проф. В.В.Бездрабко
- 3. Системи документування та їх еволюція Основні поняття
- Кодування інформації
- Основні форми запису інформації
- Предметні форми запису інформації
- Паличковий запис інформації
- "Вузелковий" запис інформації
- Запис інформації "кіпу"
- Запис інформації "вампум"
- Зображувальний запис інформації
- Розвиток способів запису інформації
- Розвиток засобів запису інформації
- 4. Розвиток носіїв інформації
- Застосування глиняних табличок
- Документи з папірусу
- Застосування остраки
- Використання воскових дощечок
- Шкіра як матеріал для письма
- Винайдення паперу
- Сучасні носії інформації
- Модуль 2. Основи теорії про документ
- 5. Методологічні основи знань про документ Об'єкт, мета й предмет загального документознавства
- Завдання та особливості загального документознавства
- Методи й принципи документознавчих досліджень
- I. Загальнофілософські або діалектико-матеріалістичні, філософські методи
- II. Загальнонаукові методи
- III. Спеціальні методи
- IV. Сукупність методів, специфічних для низки споріднених наукових дисциплін, що вивчають спільний об'єкт
- V. Конкретні методи
- 6. Визначення терміна "документ" Походження терміна "документ"
- Сфера використання терміна
- Офіційні визначення поняття "документ"
- 7. Властивості, функції й ознаки документа Системний підхід до вивчення документа
- Значимі властивості документа
- Основні ознаки документа
- Загальні та спеціальні функції документа
- 8. Матеріальна та інформаційна складові документа Матеріальна складова документа
- Інформаційна складова документа
- Інформаційний рівень документа
- 9. Комунікаційні можливості документа Документ як джерело інформації
- Інформаційні потоки
- Інформаційні ресурси як сукупність інформації в комунікаційних системах
- Документно-комунікаційна система
- Документі потоки та масиви
- Документ як історичне джерело
- Історична цінність документа
- Міжнародне й державне регулювання питань щодо збереження цінних документів
- Модуль 3. Організація створення документів
- 10. Види структур документа та його реквізити Характеристика видів документів відповідно до структури
- Зовнішня та внутрішня структура документа
- Реквізити документа
- 11. Розвиток класифікації документів Із історії розвитку класифікації документів
- Поняття й принципи класифікації документів
- Ознаки загальної класифікації документів
- 12. Комплексна схема класифікації документів Класифікація документів за інформаційною складовою
- 1. Класифікація документів за характером знакових засобів фіксації інформації
- 8. Класифікація документів за характером соціальної інформації
- Класифікація документів за матеріальною складовою документа
- Класифікація документів за способом документування
- Класифікація документів за обставинами існування в зовнішньому середовищі
- Типологічна класифікація документів
- 13. Особливості машиночитаних документів Машиночитані документи
- Електронний документ та його основні специфічні характеристики
- Документи на перфорованих носіях інформації
- Документи на магнітних носіях інформації
- Голографічні документи
- Документи на флеш-накопичувачах пам'яті
- Модуль 4. Документація офіційного походження
- 14. Системи документації офіційного походження Загальні поняття
- Класифікації систем документації офіційного походження
- 15. Види документації установи Поділ видів документації установи
- Управлінська документація
- Нормативно-правова документація
- Інформаційна документація
- Основна (галузева) документація
- Виробничо-прикладна документація
- Наукова документація
- Праводілова документація
- Навчальна документація
- Інші види документації
- Бухгалтерсько-облікова документація
- 16. Економічна та наукова системи документації
- Економічна система документації
- Наукова система документації
- 17. Нормативні та патентні документи Нормативний документ: поняття та категорії
- Технічні умови як невід'ємна частина документації на продукцію
- Патентний документ: історія та юридичний статус
- Патентна система України
- Винахід та його патентоспроможність
- Патент та його характеристика
- Модуль 5. Видання як вид документа
- 18. Загальні ознаки видань Визначення поняття "видання"
- Особливості електронних видань
- Електронні видання як вид електронних ресурсів
- Основні ознаки видань
- Структура, реквізити та допоміжний апарат видань
- 19. Класифікаційна схема видань Загальна класифікаційна характеристика видань
- Класифікація видань за цільовим призначенням
- Класифікація видань за цільовим призначенням
- Класифікація видань за аналітико-синтетичним переробленням інформації
- Класифікація видань за інформаційними знаками
- Класифікація видань за матеріальною конструкцією
- Класифікація видань за обсягом інформації
- Класифікація видань за складом основного тексту
- Класифікація видань за періодичністю виходу
- Класифікація видань за структурою
- Класифікація видань за інформаційними ознаками
- Класифікація періодичних і продовжуваних видань
- 20. Типологічні ознаки електронних видань Особливості електронних ресурсів
- Класифікація електронних видань
- 21. Книга як вид документа Визначення поняття "книга"
- Еволюція книги як матеріально-конструктивного об'єкта
- Становлення і розвиток книгодрукування
- Документознавчий підхід до визначення поняття "книга"
- Структура книги
- Зовнішні елементи книги.
- Книга як вид медіа
- 22. Періодичні та продовжувані видання Класифікація видань за періодичністю
- Особливості періодичних видань
- Газета як джерело оперативної інформації.
- Структура та реквізити газети
- Журнал як вид періодичного видання
- Класифікація журнальних видань
- Бюлетені, періодичні збірники, календарі та експрес-інформація
- Модуль 6. Іконічні та ідеографічні документи Основні поняття модуля
- 23. Картографічні документи
- Характеристика та класифікація картографічних документів
- Карта як один із видів картографічних документів
- Властивості та принципи класифікації карт
- 24. Музичні документи Основні визначення та класифікація музичних документів
- Класифікація музичних документів
- Історія розвитку нотних друкованих документів
- Реквізити сучасного музичного видання
- 25. Ізографічні документи Ізографічне видання: основні поняття
- Види ізографічних видань за класифікаційними ознаками
- Листівка як вид ізографічного документа
- 26. Аудіовізуальні документи Основні поняття модуля
- Історія виникнення та розвиток аудіовізуальних документів
- Класифікація аудіовізуальних документів
- Фонодокументи
- Фотодокументи
- Кінодокументи