Операція диз’юнкції

Наступна логічна операція ( диз’юнкція, яка відповідає в звичайній мові сполучнику «або». Відразу ж слід зазначити той факт, що сполучник «або» має в українській мові (і в багатьох інших європейських мовах) два різних значення. В одному випадку ми говоримо про «або», що виключає, а в іншому( про «або», що не виключає. Різниця в наступному. Якщо ми маємо два висловлення А і В і обидва висловлення хибні, то, без сумніву, складне висловлення «А або В» слід вважати хибним. Якщо А ( істинне, а В ( хибне (чи В ( істинне, а А ( хибне), то також очевидно, що «А або В» слід розглядати як істинне; це цілком відповідає змісту слова «або» в українській мові. Але як слід розглядати складне висловлення «А або В», якщо А і В істинні: як істинне чи хибне? У випадку, коли вказане висловлення вважається істинним, ми кажемо, що маємо справу з «або», що не виключає, в іншому ( з «або», що виключає. Логічна операція, яка відповідає «або», що не виключає в логіці висловлень називається диз’юнкцією. Вона позначається знаком «(». З наведених вище міркувань маємо наступне визначення:

Диз’юнкцією висловлень А і В називається таке висловлення, яке хибне тоді і тільки тоді, коли хибні висловлення А і В. Таблиця істинності диз’юнкції подана вище.

Наведемо приклад. Якщо за А взяти висловлення «Передбачуваний діагноз – ангіна», а за В взяти висловлення «Передбачуваний діагноз – катар верхніх дихальних шляхів», то A або B є висловленням «Передбачуваний діагноз – ангіна або катар верхніх дихальних шляхів».

Часто диз’юнкцію називають логічною сумою і записують A  B = А + В. Пояснюють це тим, що перші три співвідношення таблиці є результатом додавання двох чисел 0 і 1.

Розглянуті три операції є фундаментальними (основними) операціями алгебри логіки.