Робота з гіпертекстовими сторінками World Wide Web.

В Internet існує ряд протоколів, побудованих на базових протоколах TCP/IP, які пропонують різноманітний сервіс. Останнім часом найбільш популярним сервісом в Internet став сервіс WWW (World Wide Web – Всесвітня павутина). В основу даної системи покладено поняття гіпертексту, тобто безліч окремих документів, які мають посилання один на одного. Виділені слова, що містяться в одному документі, ніби «прив’язані» до інших документів. Наприклад, якщо в змісті книжки замість номерів сторінок поставити посилання на відповідні частини тексту і створити можливість переходу за цими посиланнями, то таку книжку буде зручніше читати. Оскільки посилання можуть вказувати на документи в Інтернет в будь-якому куточку Землі, то дана система одержала назву Всесвітньої павутини. Для роботи зі Всесвітньою павутиною використовується спеціальний протокол НТТР (Hyper Text Transfer Protocol) – протокол передачі гіпертексту.

Гіпертекст – це текст із виділеними фрагментами, що відіграють роль посилань, активізація яких спричиняє виконання певних дій, наприклад: виведення графічного зображення, відтворення звуку, відкриття нового документу тощо. Дії, які асоціюються з певними гіперпосиланнями, можуть виконуватися автоматично (наприклад, вставка малюнка в певне місце тексту або програвання музичної мелодії під час читання документа).

Гіпертекстові документи створюються за допомогою HTML (Hyper Text Markup Language) – спеціальної мови розмітки гіпертексту. Документ у Всесвітній павутині, написаний на мові HTML і доступний для перегляду користувачем, називається Web-сторінкою. Web-документи можна готувати в звичайному текстовому редакторі, тільки місцями в текст вставляються спеціальні коди (їх називають тегами), за допомогою яких текст можна робити різнобарвним, вбудовувати в текст мультиплікацію, відеофрагменти тощо. Файли цих документів обов’язково повинні мати розширення імені .htm. Технологія WWW була розроблена Європейською лабораторією фізики елементарних частинок. Принцип роботи у Всесвітній павутині схожий на роботу з енциклопедією: ви читаєте одну певну статтю і, користуючись посиланнями, що зацікавили вас, читаєте ще й інші статті. Крім тексту в документах WWW можуть знаходитися графічні зображення, звуки і відео кліпи.

Щоб почати користуватися World Wide Web, потрібно з’єднатися з мережею Internet і мати в наявності спеціальну програму-провідника по Всесвітній павутині. Така програма називається Web-браузером (browser-провідник), вона може відображати різноманітні типи інформації Web і переходити з теми на тему за гіпертекстовими посиланнями, які вбудовані в Web-документи. Гіпертекстові зв’язки(посилання) виділяються на екрані кольором або(і) підкреслюються. Якщо вибрати деякий гіпертекстовий зв’язок, Web-браузер відобразить документ, на який вказує даний зв’язок. Найчастіше використовуються програми-браузери, які додаються до операційної системи Windows: Internet Explorer і Netscape Navigator. Крім того, деякі комерційні діалогові служби, наприклад, America Online, мають свої власні браузери.