Майбутнє субд

В середині 80-их років ХХ століття для підтримки додатків систем автоматизованого проектування (САПР) почали розробляти об’єктно-орієнтовані СУБД (ООСУБД). Складні структури даних САПР дуже зручно оформити у вигляді об’єктів, а технічні креслення простіше зберігати в БД, ніж у файлах. Це дозволяє обійтися без декомпозиції графічних структур на елементи та запис їх у файли після внесенні змін у креслення.

Якщо типові реляційні БД мають зв’язки в глибину двох рівнів, то ієрархічна інформація креслень САПР звичайно включає до десяти рівнів, що потребує достатньо складних операцій для «збирання» результату. Об’єктні БД добре відповідали подібним задачам, і еволюція багатьох СУБД розпочалася саме із ринку САПР.

Об’єктно-орієнтовані БД почали використовувати для забезпечення управління базами даних і додатками, побудованими в відповідності із концепцією об’єктно-орієнтованого програмування. Об’єктно-орієнтована технологія дозволяє пакувати дані та код для їх обробки разом (в об’єктах). Таким чином практично знімаються обмеження на типи даних, що дає змогу працювати із даними будь-якого рівня абстракції.

Використання об’єктної моделі краще застосовувати для баз даних з великою кількістю складних зв’язків. В об’єктно-орієнтованих СУБД кожна визначена користувачем структура – це об’єкт, що одержує управління безпосередньо базою даних.

Якщо дані складаються із коротких полів фіксованої довжини (прізвище, адреса тощо), то найкращим рішенням щодо організації даних буде використання реляційної бази даних. Якщо ж дані (об’єкти) містять складну структуру (типу «матрьошка»); розмір, що динамічно змінюється; довільні структури, що визначаються користувачем (наприклад, мультимедіа), подання їх в табличній формі буде важким.

Багато аналітиків вважає, що майбутнє за гібридними об’єктно-реляційними СУБД.