Властивості систем

Системи мають наступні властивості:

• Цілісність: комплекс об’єктів, що розглядається як система, являє собою певне ціле, що має загальні властивості і поведінку, а функціонування елементів підпорядковане єдиній цілі.

• Подільність: цілісний об’єкт являє собою систему, якщо її можна розподілити на елементи ( підсистеми).

• Ізольованість: комплекс об’єктів, що утворюють систему, і зв’язки між ними можна відокремити від їх оточення і розглядати ізольовано. Відносна ізольованість: ізольованість систем є відносною, оскільки комплекс об’єктів, що утворюють систему, взаємодіють із оточуючим середовищем через входи і виходи.

• Розмаїття: кожен елемент системи має свою власну поведінку і стан, відмінний від поведінки і стану інших елементів і системи в цілому. Розмаїття пов’язане з функціональною специфічністю й автономністю елементів.

Системи поділяються по ступеню їх взаємодії із зовнішнім середовищем на:

• ізольовані – не мають зв’язку із зовнішнім середовищем.

• закриті – зазнають впливу від зовнішнього середовища, але не навпаки.

• відкриті – взаємодіють із зовнішнім середовищем, обмінюючись речовиною, енергією й інформацією.

Системи можуть бути динамічними і статичними. Будь-який медико-біологічний об’єкт – це динамічна система, у якій протікають неперервні процеси і, яка визначається певними показниками. При дослідженні динамічних систем широко застосовується метод «чорного ящика», який використовується у тому випадку, коли внутрішня структура системи недоступна для досліджень.

Властивості систем описуються за допомогою так званих системних законів:

• закон відкритих систем;

• закон саморегуляції.