Міжнародні Системи Класифікації.
ICD
ICD (International Classification of Diseases) – це первинна система кодування для узагальненого запису про хворого. Перше видання було опубліковано в 1900, і виправлялось та перевидавалось з десятирічними проміжками. Сама остання версія – це ICD-10, що публікувалася в 1992 році. Існуючі порядки для реєстрацій, однак, усе ще ґрунтуються на ICD-9 або його модифікації, ICD-9-CM, що містить більш детальні коди. ICD складається з основної класифікації тризначних кодів, що є мінімальною вимогою для повідомлення статистики смертності WHO. Необов’язкова четверта цифра забезпечує додатковий рівень деталізації. На всіх рівнях, числа 0 до 7 використовуються для подальшої деталізації, тоді як число 8 резервується для всіх інших випадків, а число 9 резервується для невизначеного кодування.
Базисний ICD має використовуватися для кодування діагностичних умов, але ICD-9, як і ICD-10 також містять набір розширень для інших класів медичних умов. Наприклад, ICD-9, зазвичай містить список кодів, які з причин зіставлення або інших факторів пов’язаних з оздоровчим статусом, починаються з літери «V». Список кодів, що починаються з літери «E», використовується для кодування зовнішніх причини смерті. Номенклатура морфології новоутворень кодується списком «M».
Коди хвороб як в ICD-9, так і в ICD-10 групуються в глави. Наприклад, у ICD-9, інфекційні і паразитичні хвороби кодуються тризначними кодами 001 – 139, і в ICD-10 коди перенумеровуються і розширюються як коди, що починаються з літер А або B. Для туберкульозу в ICD-9 використовуються тризначні коди 010 – 018, а в ICD-10 – коди від A16 до A19. Чотиризначні, та необов’язкові п’ятизначні рівні надають можливість шифраторові забезпечувати більшу деталізацію. Таблиця 6.3 надає приклади деяких кодів у системі ICD-9.
Національний Центр США для Статистики Охорони здоров’я, публікував набір клінічних модифікацій до ICD-9, відомому як ICD-9-CM. Це цілком сумісно з ICD-9, але вона містить додатковий рівень деталізації, де це потрібно (див. табл. 17).
Таблиця 15. Приклад чотиризначного коду в ICD-9 і рівні п’ятизначного коду як розширена ICD-9-CM
Код | Хвороба | |
001 | 139 | Інфекційні і паразитичні хвороби |
001 | 009 | Інфекційні хвороби травного тракту |
003 |
| Інші зараження сальмонелою |
| 003.0 | Гастроентерит сальмонельозний |
| 003.1 | Сальмонела септицемічна |
| 003.2 | Локалізовані зараження сальмонелою |
| 003.20 | Локалізоване невизначене зараження сальмонелою |
| 003.21 | Менінгіт Сальмонельозний |
| 003.22 | Пневмонія Сальмонельозна |
| 003.23 | Артрит Сальмонельозний |
| 003.24 | Сальмонела, запалення кісткового мозку |
| 003.29 | Інші локалізовані зараження сальмонелою |
| 003.8 | Інші зазначені зараження сальмонелою |
| 003.9 | Невизначені зараження сальмонелою |
ICPC
Світова Організація Національних Коледжів, Академій і Академічних Асоціацій Лікарів (World Organization of National Colleges, Academies and Academic Associations of General Physicians) не приймала ICD-9, а користувалася власною класифікацією. Ступінь деталізації цієї системи є меншою, ніж в ICD-9. Вона використовується не лише для кодування діагнозів, але також містить коди причин для обґрунтування (reasons for encounter, RfE), коди процедур лікування та лабораторних досліджень. У самих первісних інформаційних системах охорони здоров’я, до результатів лабораторних досліджень безпосередньо входять закодовані цифрові значення, тому немає ніякої потреби для ручного кодування, і модуль призначення ліків автоматично запам’ятовує загальний код для ліків і інших призначень.
Порівняємо ICPC з більш ранніми класифікаціями WONCA, як наприклад ICHPPC-2-DEFINED (Міжнародна Класифікація Проблем Охорони Здоров’я в лікуванні) і IC-Process-PC.
ICPC – це двоосьова система. Перша вісь, орієнтована в напрямку систем організму, кодується літерою, а друга вісь, компонент, кодується двома цифрами. Складена вісь містить сім груп коду. У цій системі діагноз пневмонія кодується R81 (R для дихального шляху і 81 для діагностичного компоненту). Коди, що можуть бути застосовані більш ніж до однієї системи, описані тільки як двозначний компонент. Наприклад, код процедури 42 (електричне обстеження) може використовуватися для реєстрації електрокардіограми, використовуючи код K42. Ці коди вимагають комбінації з літерою системи.
ICPC структуровані відповідно до SOAP принципу (S для суб’єктивної інформації, напр., скарги; O – для об’єктивної інформації, напр., аналізів і лабораторних досліджень; А для оцінки, напр., діагнозу; і P для планування, напр., діагностичних досліджень, догляду, лікування, і т.п.). Необов’язково четверта цифра використовується для деяких випадків, коли додатковий рівень деталізації потрібен щоб конкретизувати синоніми, які є сумішшю принципів кодування.). ICPC може використовуватися в RfЕ методі (тобто, для кодування причини для обґрунтування або скарг), методі діагностики або методі обробки, де кодуються подальші дії, як наприклад лабораторні дослідження чи лікування.
ICPC може використовуватися, щоб організувати реєстрацію випадку хвороби через якийсь час, від його початку до його припинення. Випадок хвороби, можливо, зустрічається декілька разів. Кожен випадок потрібно кодувати окремо. Комісія, що розробила ICPC також створила ICD-9 і ICD-10.
DSM
Система кодування (DSM), розроблена американською Психіатричною Асоціацією, слугує цілям діагностування і статистичної обробки розумових порушень. Перше видання (DSM-І) публікувалося в 1952. При розробці DSM-II було прийнято рішення взяти за основу недавно розроблений ICD-8. Обидві системи набрали сили в 1968. DSM-IV узгоджено з розробкою ICD-10.
Глава що стосується психічних розладів ICD-9-CM була сумісна з DSM-III-R, його виправленим третім виданням. Четверте видання, DSM-IV, сумісно з главою психічних розладів у ICD-10. Класифікація може використовуватися психіатрами. Однак, етіологія або процеси патофізіології відомі лише для деяких психічних розладів. Підхід, прийнятий у DSM-III, DSM-III-R, і DSM-IV не розглядає основи етіології або патофізіології за винятком порушень, для яких етіологія або патологія встановлена. Таким чином, DSM – це багатоосьова система класифікації. Подібно ICPC, DSM також використовує також визначення порушень, у тому числі критерії для призначення діагнозу.
Порушення в системах DSM класифіковані уздовж п’яти осей:
-
клінічні синдроми,
-
порушення особистості і спеціальні порушення, пов’язані з ростом,
-
важливі фізичні умови,
-
наявність психологічних стресів,
-
повне психологічне функціонування.
SNOMED
SNOMED дозволяє кодування декількох аспектів хвороби. SNOMED публікувався в 1975 і був перевиданий у 1979. Його поточна версія називається SNOMED (Systematized Nomenclature of Human and Veterinary Medicine) – Міжнародна Систематизована Номенклатура Людської і Ветеринарної Медицини. SNOMED це також багатоосьова система. Код SNOMED II складався з 7 частин, а Міжнародного SNOMED – з 11 частин або модулів. Кожний з цих модулів формує повну ієрархічну систему класифікації.
Діагноз у SNOMED, складається з топографічного коду, коду морфології, коду системи організму, і коду функції (див. табл. 18). Коли існує чітка підстава для комбінації цих чотирьох кодів , шуканий діагностичний код вважається визначеним. Наприклад, код хвороби D-13510 (Пневмонія Пневмококова) рівноцінний до комбінації:
T-28000 (топологічний код для Легень),
M-40000 (морфологічний код для Запалень) і
L-25116 (для Стрептококової пневмонії) уздовж осі організму.
Туберкульоз (D-14800), наприклад, міг би також кодуватися як Легеня (T-28000) + Гранульома (M-44000) + Туберкульоз Mycobacterium (L-21801) + Лихоманка (F-03003). Однак, це може вводити в оману, тому що туберкульоз стосується не тільки легень.
SNOMED також може об’єднувати медичні поняття, використовуючи так називані комбіновані, або розміщені поряд коди для формування більш складних понять. У Міжнародному SNOMED, майже всі діагностичні умови ICD-9-CM зареєстровані в модулі хвороби/симптоми (D-коди). Правила для об’єднання умов SNOMED для формування комплексних понять ще не розроблено. Будь-які два терміни SNOMED можуть бути об’єднаними. Це означає, що існують різноманітні шляхи для вираження коду того чи іншого поняття. Ця свобода поєднання кодів приводить до неточних кодів, перевірка яких комп’ютером на коректність майже неможлива.
Таблиця 16. Розділи Міжнародної класифікації SNOMED.
Вісь | Визначення | Опис |
T | Топографія | Анатомічні умови |
M | Морфологія | Зміни, знайдені в осередках, тканині й органах |
L | Життя організмів | Бактерії і віруси |
C | Хімічний | Ліки |
F | Функція | Знаки і симптоми |
J | Заняття | Умови, що описують заняття |
D | Діагноз | Діагностичні умови |
P | Процедура | Адміністративні, діагностичні і терапевтичні процедури |
А | Фізичні представники, сили, дії | Пристрої і дії, пов’язані з хворобою |
S | Суспільний контекст | Суспільні умови і важливі взаємини в медицині |
G | Загальний | Синтаксичні поєднання і визначники |
- Список літератури………………………………………………………..267 Розділ 1. Інформаційні технології в системі охорони здоров’я
- 1.1. Основні поняття медичної інформатики
- Інформація та її визначення
- Передача інформації. Схема передачі інформації. Відправник, канал, і одержувач
- Носії повідомлень
- Представлення інформації в комп’ютері
- Предмет та об’єкт медичної інформатики
- Медична інформація та її види
- Інформація, дані, знання
- Типи медичних знань.
- Інформаційний медичний документ
- Медичні дані
- Питання для самоконтролю
- 1.2. Мережеві технології Основні поняття комп’ютерних мереж
- Комунікаційне обладнання
- Комунікаційне програмне забезпечення
- Класифікація комп’ютерних мереж
- Локальні мережі
- Глобальні мережі
- Глобальна мережа Internet та її можливості
- Виникнення глобальної мережі Internet.
- Протоколи мережі Internet.
- Ідентифікація комп’ютерів в мережі. Адресація в Internet.
- Основні послуги Internet.
- Робота з електронною поштою
- Поштові адреси та структура електронного листа.
- Робота з гіпертекстовими сторінками World Wide Web.
- Пошук в Internet
- Робота з файлами засобами ftp-сервера
- Загальні алгоритми пошуку інформації в Internet .
- Питання для самоконтролю
- 1.3. Інформаційні ресурси системи охорони здоров’я Основи телемедицини.
- Технології, що застосовуються у телемедицині
- Будова телемедичних систем. Засоби передачі інформації в телемедицині
- Функції телемедичних центрів
- Стандарти, які застосовуються в телемедицині.
- Стандарт Health Level 7
- Проблеми телемедицини
- Доказова медицина. Принципи доказової медицини
- Визначення доказовості
- Аспекти доказової медицини
- Умови ефективного функціонування доказової медицини
- Алгоритм дій
- Мета-аналіз
- Види мета-аналізу
- Переваги мета-аналізу
- Проблеми мета-аналізу
- Питання для самоконтролю
- Розділ 2. Комп’ютерні дані та методи їх аналізу
- 2.1 Системи управління базами даних. Основні концепції баз даних
- Класифікація баз даних
- Основні типи моделей даних
- Ієрархічна модель даних.
- Модель даних типу мережа.
- Реляційна модель даних.
- Класифікація сучасних систем керування базами даних
- Мовні засоби систем керування базами даних
- Майбутнє субд
- Питання для самоконтролю
- 2.2. Кодування та класифікація. Історія класифікації і кодування
- Що таке класифікація?
- Двоосьова icpc .
- Види кодів
- Класифікація і кодування
- Міжнародні Системи Класифікації.
- Системи класифікації в Україні
- Питання для самоконтролю
- 2.3. Візуалізація медико-біологічних даних. Поняття медичного зображення.
- Формування медичних зображень: від фізіології до інформаційної обробки
- Медичне зображення як об’єкт медичної інформатики.
- Методи отримання медичних зображень
- Обробка медичних зображень.
- Основні принципи обробки зображень.
- Попередня обробка.
- Зміна контрастності зображення.
- Затемнення і видимість деталей зображення
- Зменшення шуму.
- Квантування рівня сірого
- Відновлення зображень
- Покращення зображень
- Методика виявлення краю або контуру
- Сегментація.
- Стиснення зображення
- Перетворення зображення
- Повне перетворення
- Розрахунок параметрів.
- Інтерпретація зображень.
- Проблеми обробки та аналізу зображень
- Проблема візуалізації зображень.
- Двовимірні томографічні зображення.
- Тривимірне об’ємне зображення.
- Способи двовимірної візуалізації.
- Способи дійсної три вимірної візуалізації.
- Застосування тривимірної візуалізації.
- Сучасні тенденції обробки зображень
- Обробка двовимірних та тривимірних медичних зображень. Обробка двовимірних медичних зображень
- Обробка тривимірних медичних зображень
- Питання для самоконтролю
- 2.5. Біосигнали та їх обробка.
- Етапи аналізу біосигналів
- Реєстрація, перетворення та класифікація сигналів
- Біосигнали і нестаціонарні сигнали.
- Типи сигналів. Детерміновані біосигнали
- Стохастична форма хвилі
- Аналого-цифрове перетворення
- Приклади застосування аналізу біосигналів
- Питання для самоконтролю
- Розділ 3. Медичні знання та прийняття рішень
- 3.1. Формалізація та алгоритмізація медичних задач. Основні поняття
- Алгоритми та їх властивості.
- Способи подання алгоритмів
- Типи алгоритмів та їх структурні схеми Лінійні алгоритми
- Циклічні алгоритми
- Цикл-поки
- Цикл-до
- Питання для самоконтролю
- 3.2. Формальна логіка у вирішенні медико-біологічних задач. Основи логіки висловлень
- Поняття висловлення
- Множина значень висловлення
- Алфавіт логіки висловлень
- Логічні операції та таблиці істинності. Бінарні і унарні операції
- Операція заперечення.
- Операція кон’юнкції
- Операція диз’юнкції
- Операція імплікації
- Операція еквівалентності
- Діаграми Вена
- Властивості логічних операцій
- Основні логічні функції.
- Логічна функція якщо
- Способи подання логічних функцій
- Питання для самоконтролю
- 3.3. Логічні і ймовірнісні моделі у діагностиці захворювань Типи діагностичних і прогностичних технологій
- Види лікарської логіки.
- Детерміністична логіка
- Табличні методи
- Машинні технології
- Логіка фазових інтервалів
- Фазовий простір станів
- Застосування ймовірнісної логіки в діагностиці
- Основи теорії ймовірнісної діагностики
- Розробка систем ймовірнісної діагностики
- Приклад застосування систем ймовірнісної діагностики
- Метод послідовного статистичного аналізу Вальда
- Питання для самоконтролю
- 3.4. Моделювання медико-біологічних процесів . Поняття системи
- Властивості систем
- Структура систем
- Загальна теорія систем. Системний підхід
- Поняття моделі. Типи моделей
- Типи моделей
- Математична модель. Історія
- Ступені складності математичної моделі
- Ступені адекватності
- Математичне моделювання
- Етапи математичного моделювання
- Обмеження і переваги методу математичного моделювання
- Приклади математичних моделей.
- 1. Гемодинаміка судинного русла
- 2. Модель зміни концентрації лікарського препарату в крові пацієнта
- 3. Моделювання росту популяцій
- 43. Випадкові відхилення 44. Випадкові відхилення
- 4. Математична модель «хижак – жертва»
- 5. Моделювання клітинного росту
- 6. Математичне моделювання в імунології.
- 7. Моделювання епідемічних процесів
- Питання для самоконтролю
- 3.5. Системи знань. Експертні системи. Визначення й архітектура систем знань
- Людина і комп’ютер
- Експертні системи в медицині
- Штучний інтелект.
- Історія ес
- Розробка експертних систем
- База знань
- Формальні моделі зображення знань
- Продукційні моделі
- Семантичні моделі
- Модель типу фрейм
- Характеристики експертних систем
- Приклади застосування експертних систем
- Тенденції розвитку систем знань
- Питання для самоконтролю
- Розділ 4. Інформаційні системи в охороні здоров’я
- 4.1. Медичні інформаційні системи Вимоги до інформації
- Основні аспекти інформатизації медичної діяльності
- Загальна технологічна схема діагностично-лікувального процесу.
- Етапи створення і основні характеристики міс
- Класифікація медичних інформаційних систем
- Медичні інформаційні системи базового рівня
- Інформаційно довідкові системи.
- Консультативно-діагностичні системи.
- Арм лікаря.
- Автоматизоване робоче місце лікаря діагноста
- Медичні інформаційні системи рівня лікувально-профілактичного закладу
- Інформаційні системи консультативних центрів.
- Скрінінгові системи.
- Інформаційні системи лікувально-профілактичної установи Особливості організації інформаційного середовища лікувально профілактичної установи
- Основні типи даних
- Інформаційні системи поліклінічного обслуговування.
- Міс територіального і державного рівня
- Інформаційне забезпечення міс
- Питання для самоконтролю
- 4.2. Автоматизовані системи діагностики захворювань і прогнозування результатів їх лікування
- 4.3. Медичні приладо – комп’ютерні системи Поняття про приладо – комп’ютерні системи.
- Коротка історична довідка.
- Класифікація медичних приладо-комп’ютерних систем
- Класифікація за функціональними можливостями
- Класифікація за призначенням
- Основні принципи побудови мпкс Структура мпкс.
- Медичне забезпечення
- Апаратне забезпечення мпк Деякі елементи обчислювальної техніки
- Програмне забезпечення мпкс.
- 1. Підготовки дослідження.
- 2. Проведення дослідження.
- 3. Перегляду і редагування записів.
- 4. Обчислювального аналізу.
- 5. Оформлення висновку.
- 6. Роботи з архівом.
- Системи для проведення функціональної діагностики. Системи для дослідження функцій кровообігу.
- Комп’ютерна електрокардіографія
- Комп’ютерна реографія.
- Системи для дослідження органів дихання.
- Системи для дослідження головного мозку
- Комп’ютерна електроенцефалограма
- Системи для ультразвукових досліджень
- Комп’ютерна ехотомографія
- Інші типи спеціалізованих систем
- Методи обробки й аналізу медичних зображень.
- Мпкс для рентгенівських досліджень
- Мпкс для магнітно-резонансних досліджень.
- Мпкс для радіонуклідних досліджень(рнд).
- Багатофункціональні системи
- Системи для проведення моніторингу
- Специфіка моніторингових систем
- Електрокардіографічний моніторинг
- Системи управління лікувальним процесом.
- Системи інтенсивної терапії.
- Системи оберненого біологічного зв’язку.
- Системи протезування та штучні органи.
- Перспективи розвитку мпкс
- Питання для самоконтролю
- 4.4. Госпітальні інформаційні системи
- Типи систем.
- Відображення сценарію інформаційних подій в лпу.
- Архітектура гіс.
- Автоматизовані робочі місця головного лікаря та його замісників.
- Регістратура
- Електронна медична карта (емк)
- Стаціонар
- Лабораторні дослідження.
- Операційна
- Облік лікарських засобів.
- Електронна медична картка. Ведення медичної документації за допомогою персонального комп’ютера.
- Концепція побудови електронних медичних карток
- Ступінь захисту інформації про пацієнтів
- Система медичного документообігу закладів охорони здоров’я
- Структура системи
- Етапи документообігу
- Питання для самоконтролю
- 4.5. Етичні та правові принципи в системі охорони здоров’я Захист медичної інформації
- Медична інформаційна система як об’єкт захисту
- Проблеми організації захисту лікарської таємниці
- Загрози інформації, що містить лікарську таємницю.
- Проблеми впровадження комплексних систем захисту.
- Вимоги до моделі процесів інформаційної безпеки.
- Формування моделі інформаційної безпеки.
- Питання для самоконтролю