Інформація та її визначення

Поняття інформації є одним з фундаментальних у сучасній науці. Це поняття походить від латинського слова «informatio», що означає виклад, роз’яснення якого-небудь факту, події, явища. Інформацію поряд з речовиною й енергією розглядають як найважливішу складову світу, в якому ми живемо.

У звичайному розумінні з терміном «інформація» асоціюються деякі відомості, дані, знання і т.п.

Видні вчені в галузі інформації і теорії управління дають самі різноманітні визначення. Норберт Вінер, засновник кібернетики, визначає інформацію як зміст повідомлення, що одержується системою (організмом, машиною) від зовнішнього світу (він розглядав питання пристосування таких систем до умов зовнішнього світу). Філософ і лінгвіст Бріллюен, розвиваючи наукову концепцію Н.Вінера, визначає інформацію як міру зменшення ентропії (де ентропія є міра невизначеності), інформація є деяким засобом внесення визначеності, упорядкованості, організації. Клод Шеннон, засновник сучасної теорії інформації, трактує інформацію як особливим образом закодовані сигнали (передані по каналах зв’язку). Творець перших «розумних» кібернетичних машин Вільям Росс Ешбі визначає інформацію як засіб обмеження розмаїтності. Французький дослідник в області кібернетики, мистецтвознавства і проблем масових комунікацій Абраам Моль визначає інформацію як міру оригінальності або міру складності (оскільки таке визначення зручне для аналізу творів мистецтва).

У цих визначеннях немає протиріччя. Усі вони відносяться до різних сторін багатогранного поняття інформації.

Існує два підходи до визначення природи інформації – атрибутивний та функціональний. Прихильники першого розглядають інформацію як об’єктивну властивість усіх матеріальних об’єктів (інформація – атрибут матерії). Прихильники другого стверджують, що інформація є умовою та результатом спрямованої активності, тому вона виникає тільки на соціально-свідомому рівні. Не викликає сумніву, що інформація, якою обмінюються члени суспільства, неодмінно пов’язана з віддзеркаленням реальності. Ще Н.Вінер розумів під інформацією позначення змісту, який одержують із зовнішнього світу в процесі пристосування до нього людини. При цьому слід підкреслити різницю в ставленні до пошуку та опрацювання інформації людиною та комп’ютером. Комп’ютер, безперечно, швидше опрацьовує інформацію, ніж людина, але це стосується тільки замкнутої системи. Із зовнішнім світом людина працює набагато ефективніше.

Таким чином,:

• Інформація приймає участь у процесі передачі знань, сигналу, чи повідомлення;

• Інформацією можуть бути поточні дані про величини в деяких галузях діяльності, систематизовані відомості щодо основних причинних зв’язків, котрі містяться в знанні як понятті більш загального класу, стосовно якого інформація є підлеглою;

• Інформація – це знання (дані), передані будь-якою особою іншій чи набуті шляхом власного дослідження, або вивчення;

• Інформацією є знання про якусь особу, подію, випадок чи щось подібне.

Якщо систематизувати різні підходи до визначення інформації, то можна відзначити три найбільш розповсюджені:

• Інформація (концепція К.Шеннона) – міра невизначеності (ентропія) події. Кількість інформації в тому чи іншому випадку залежить від імовірності її одержання: чим більш ймовірним є повідомлення, тим менше інформації міститься в ньому.

• Інформація це властивість (атрибут) матерії. Інформацію містять будь-які повідомлення, що можуть бути сприйняті людиною чи приладами.

• Інформація це та частина знання, що використовується для орієнтування, для активної дії, для керування і самоврядування. Іншими словами, інформація – це діюча, корисна, «працююча» частина знань.

Інформація є продуктом і засобом функціонування та розвитку матеріальних систем. Вона притаманна:

• біологічним системам, де вона виступає у формі біологічної/генетичної інформації, матеріальним носієм якої є ДНК та РНК, а матеріальною одиницею – ген. Змістом генетичної інформації є передача з покоління в покоління інформації про обмін речовин, структури живої клітини тощо;

• соціальним системам, де вона виступає у різних формах соціальної інформації, матеріальним носієм якої є наукові знання, а матеріальною одиницею – зміст поняття. Змістом соціальної інформації є передача з покоління в покоління історичного досвіду суспільства, механізмів соціальної комунікації тощо.

• технічним системам, форма інформації в яких різна: електромагнітне випромінювання, інформація на магнітних носіях – символьна, графічна, звукова тощо. Матеріальною одиницею вимірювання технічної інформації є біт.

Інформацію можна розрізняти:

• за галузями знань – наукова, технічна, економічна, біологічна, медична інформація тощо;

• за видом сприймання – зорова, слухова, смакова інформація тощо;

• за структурно-метричними властивостями – параметрична, топологічна, абстрактна інформація.

Людині властиво суб’єктивне сприйняття інформації через деякий набір її властивостей. Усі види інформації мають спільні властивості та закономірності. До властивостей інформації можна віднести наступні:

• інформація має цінність, яка визначається її актуальністю;

• інформація може бути об’єктивною або суб’єктивною;

• інформація мусить бути повною, достовірною, зрозумілою;

• інформація нематеріальна, але не може існувати без матеріального носія (фізичне середовище, у якому поширюється чи фіксується інформація, називається носієм інформації),

• інформація неадитивна (від англ. to add – додавати), тобто окремі повідомлення неможливо алгебраїчно додавати, від цього спотворюється зміст інформації;

• інформація некомутативна, тобто окремі повідомлення неможливо переставляти місцями, від цього спотворюється зміст інформації;

Крім загальних властивостей, кожен з видів інформації має свої характерні особливості. Наприклад, такими особливостями для медико-біологічної інформації є неперервне створення, оновлення та передача від покоління до покоління спадкових ознак (спадкова інформація). Важливим є також те, що зберігання й передавання інформації в живих організмах здійснюється на молекулярному рівні.

З передачею, зберіганням і обробкою інформації пов’язані дії будь-якого автоматичного пристрою, поведінка живої істоти і саме життя. Накопичення великої кількості інформації в певній галузі людської діяльності приводить до серйозних проблем щодо її сприйняття та переробки. Так, розвиток медичної науки, впровадження в практику новітніх методик діагностики і лікування, застосування сучасних електронних засобів веде до значного зростання медико-біологічної інформації. При цьому можливості медичного персоналу щодо своєчасної швидкої та ефективної обробки цієї інформації, інтерпретації здобутих результатів залишаються на досить обмеженому рівні. Часто лікар розгублюється в цьому потоці інформації, він не може швидко одержати дані, необхідні в даний момент, а це негативно впливає на якість надання медичної допомоги.

Протиріччя між скромними можливостями людини і зростаючим потоком інформації можна розв’язати за допомогою комп’ютерів. Їх застосування полегшує процес збирання інформації про хворого й хвороби, дозволяє широко застосовувати медичні комп’ютеризовані системи, аналізувати здобуту інформацію і, нарешті, визначає прогрес у розвитку медицини та галузі охорони здоров’я.