1. Вступ

Порівняно з аналоговими методами, технічні рамки цифрової передачі або розповсюдження є дуже широкими, а якість — високою, що ставить питання про законодавство, яке застосовується до цифрового розповсюдження або пе­ редачі, на одне з центральних місць системи законодавства з інтелектуальної власності в інформаційному суспільстві. Деякі категорії володільців прав, пере­ важно виробники фонограм, вимагають запровадження нового виключного пра­ ва щодо цифрового розповсюдження та передачі, тому що бояться, що їхній ри- 1 нок може вийти з-під контролю. 1

182 І

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

Рамки запропонованого права чітко не визначені, тому спробуємо розмежу­вати поняття наведенням двох виключних випадків. Таке право може тлумачи­тися в широкому розумінні та включати в себе будь-яку передачу через циф­рову мережу, або з однієї точки до іншої точки, або ж з однієї точки до багатьох інших точок. Тоді цифрова передача в ефір була б включена. З іншого боку, щоб запобігти включенню передачі в ефір, можна обмежити термін «цифрове роз­повсюдження або передача» передачею з однієї точки до іншої, або, принаймні, виключити з нього передачу в ефір. Оскільки подібні послуги передаються з од­нієї точки до іншої, вони відрізняються від передачі в ефір з однієї точки до ба­гатьох інших точок. Таким чином споживач може допускатися працювати з ни­ми, і здається виправданим надання специфічного режиму для цифрової пере­дачі.

З такої точки зору «цифрова передача» або «розповсюдження» включали б в себе передачу з будь-якого персонального комп'ютера або іншого цифрового обладнання, яке належить приватній особі, або з будь-якої бази даних до одно­го чи більше персональних комп'ютерів або іншого цифрового обладнання, яке належить приватним особам або фірмам. Таким чином, система відео за запи­том була б включена, за допомогою чого споживачі могли б замовляти кінемато­графічні твори на свій вибір, які б їм присилалися електронними засобами.

Необхідно вирішити, як повинні класифікуватися такі категорії дії, як вони можуть визначатися та як вони повинні регулюватися — виключні права, спра­ведлива винагорода або повна свобода.